Нюанси звільнення працівника за власним бажанням в умовах воєнного стану

Центр з надання БПД роз'яснює, який порядок розірвання трудового договору за власним бажанням передбачений в умовах воєнного стану.

Це питання регулюють норми КЗпП та Закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.

Стаття 38 КЗпП передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Наголосимо, що згідно статті 4 Закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану у зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація та існування загрози для життя і здоров'я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури).

Читайте також:

Права працівників під час воєнного стану

Що робити з працівниками, які залишили місце проживання і переїхали в іншу область або за кордон

Мобілізовані та добровольці тероборони: кадровий облік

Коли можна призупинити трудовий договір?

Чи обов'язково звільняти працівника, який отримав статус біженця в іншій країні