Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує не тільки факт укладення договору позики та зміст його умов, але й факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 753/1349/20 (провадження № 61-14052св21).
Обставини справи:
Між позивачем та відповідачами укладено договір позики. У випадку неповернення вчасно суми позики на вимогу позикодавця позичальники сплачують суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 120 % річних від простроченої суми. Станом на січень 2020 року відповідачі повернули борг частково.
Позиція ВС:
Підтвердженням укладення договору позики та його умов може бути розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передання грошової суми позичальнику.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Таким чином, за своєю суттю боргова розписка є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Оскільки між сторонами виникли правовідносини на підставі договору позики, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог, зокрема стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 120 процентів річних, передбачених пунктом 6 договору, оскільки відповідачі не сплатили позивачу суму боргу за договором позики. При цьому вірно зазначили, що незаконність умов договору щодо сплати відсотків суд недійсними не визнавав, тому на підставі презумпції правочину (стаття 204 ЦК України) є обов'язковими до виконання.
Тримай під рукою актуальний розклад судових засідань та встановлюй важливі дати на моніторинг. Рішення LIGA360 надає понад 50 тис. засідань щотижня. Обирай вигідний тариф для юриста чи адвоката - не пропусти важливого!
Читайте також: Договір позики: з ким укладати, як правильно оформлювати та на що звертати увагу
