НАЗК запропонувало шляхи мінімізації корупційних ризиків у блокуванні податкових накладних

НАЗК виявило п'ять ключових корупційних ризиків у процедурі реєстрації ПН/РК:

• непрозора робота системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР)  на користь «ручного режиму» регулювання;

• необґрунтоване зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;

• неврахування таблиць даних платника ПДВ;

• невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;

• наявність корупціогенних факторів у роботі комісій податкових органів регіонального рівня після зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

В НАЗК підкреслили, що з початку 2023 року порядок блокування ПН змінювався двічі. У січні набрала чинності редакція, яку уряд ухвалив наприкінці 2022 року (від 23.12.2022 № 1428), а в червні внесено чергові зміни до алгоритму реєстрації та зупинення податкових накладних (від 02.06.2023 № 574, від 16.06.2023 № 603). Проте попри неодноразове внесення змін до Порядку № 1165 ситуація з блокуванням податкових накладних не покращується.

Так, ДПС щомісяця розміщує статистику блокування податкових накладних на власному сайті, однак статистика дуже поверхнева і не дає можливість оцінити ефективність роботи СМКОР (Відсоток блокування підприємства (від економічно активних платників ПДВ.)

До прикладу, у жовтні 2023 року 25,4 тис. платникам ПДВ було заблоковано податкові накладні та розрахунки коригування. Це становить 17% від тих платників, які подавали ПН/РК на реєстрацію. Кількість таких платників не зменшується, незважаючи на зміни критеріїв блокування (липень - 24,3 тис., серпень - 24,7 тис., вересень - 25,4 тис., жовтень - 25,4 тис. платників ПДВ). Схожа ситуація із загальною сумою ПДВ, зазначеною в податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Для мінімізації ризиків НАЗК пропонує низку рекомендацій, зокрема:

Кабінету Міністрів України забезпечити:

• внесення змін до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, зокрема щодо: визначення та встановлення переліку критеріїв до осіб, які не можуть входити до складу центральної та регіональних комісій податкових органів, зокрема через відсутність досвіду роботи у підрозділах адміністрування ПДВ або податкового аудиту не менше 3 років; встановлення ефективних запобіжників залучення до роботи комісії осіб, які діятимуть в умовах конфлікту інтересів; розглянути можливість залучення до роботи комісії центрального рівня ДПС України представників громадськості та бізнесу, зокрема постійно діючого консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України Ради бізнес-омбудсмена.

• внесення законодавчих змін шляхом визначення механізму виконання судових рішень щодо зобов'язання податкових органів зареєструвати податкові накладні. Строк має бути реалістичним і не перевищувати 30 робочих днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

• внесення змін до Податкового кодексу України в частині визначення понять: позитивна податкова історія платника податку на додану вартість та критерії її визначення; таблиця даних платника податків на додану вартість.

Міністерству фінансів України:

• розглянути можливість проведення перевірок комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

• провести повноцінний аналіз витрат-вигід діючої системи адміністрування ПДВ, провести розрахунки вартості адміністрування ПДВ в Україні, зокрема ведення ЄРПН, СЕА ПДВ та СМКОР для бізнесу, податкової служби та судової системи;

• здійснити аналіз ефективності роботи СМКОР за період 2017 - 2023 років з оприлюдненням таких результатів;

• розглянути можливість залучення до аналізу ефективності роботи СМКОР Міністерства цифрової трансформації України, зокрема для реінжинірингу бізнес-процесів;

• за результатами аналізу ефективності роботи СМКОР запропонувати шляхи вирішення виявлених проблем у діяльності СМКОР.

Міністерству фінансів України спільно з Державною податковою службою України забезпечити виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 542-р «Деякі питання реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику», зокрема в частині:

• впровадження системи моніторингу результативності розгляду судами податкових спорів, що пройшли процедуру адміністративного оскарження, та стану виконання відповідних судових рішень;

• обговорення за участі громадськості, представників бізнесу та затвердження за його результатами критеріїв ефективності та показників роботи СМКОР;

• оприлюднення на офіційних вебсайтах ДПС України та регіональних податкових органів інформації про їх діяльність, крім інформації з обмеженим доступом;

Здійснити організаційно-правові заходи щодо приведення у відповідність власних нормативно-правових та/або затвердження нових актів відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», забезпечивши інклюзивність всіх заінтересованих осіб, законні інтереси яких зачіпаються в межах адміністративного провадження.

Державній податковій службі України:

• визначити критерії ефективності СМКОР, зокрема:

- співвідношення зупинених ПН/РК до зареєстрованих (за кількістю накладних), %;

- співвідношення зупинених ПН/РК до зареєстрованих (за сумою ПДВ), %;

- кількість підприємств, яким було зупинено ПН/РК (ризикових) - місяць до місяця, у динаміці;

- кількість ПН/РК, щодо яких судами прийнято рішення на користь платників податків, до кількості ПН/РК, щодо яких судами прийнято рішення на користь держави.

• запровадити інструмент інформування платників податків про ризикових контрагентів, зокрема шляхом подання відповідного запиту суб'єктами господарювання через власний електронний кабінет до податкових органів;

• надати можливість платникам ПДВ звернутись на єдину гарячу лінію відповідного підрозділу ДПС України щодо отримання консультацій з питань розблокування податкових накладних, погодження таблиці даних або виконання рішення суду (забезпечення принципу екстериторіальності отримання послуг від ДПС України);

• розглянути можливість запровадження ризик-орієнтованого підходу у визначенні саме ризикових операцій, а не ризикових суб'єктів господарювання;

• розглянути питання щодо персоніфікації рішення податкової служби відповідальністю посадових осіб, які приймають/підтверджують рішення автоматизованої системи щодо зупинення реєстрації податкових накладних, відмови у погодженні таблиць даних платника податків, чи підтвердженням неможливості своєчасного виконання рішень судів.

Міністерству юстиції України забезпечити належний контроль за роботою структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень, у частині зупинення реєстрації податкових накладних.