НКЦПФР підтримує розвиток ринку віртуальних активів та офіційно передала до Верховної Ради України свої пропозиції щодо законопроєкту № 10225-д, повідомила пресслужба Комісії.
Документ містить 80 пропозицій та зауважень, які важливі для стабільного функціонування ринку.
Серед ключових - визначення регулятора відповідно до стандартів MiCA, з урахуванням кращих міжнародних практик, де функцію регулювання виконує орган, що відповідає за ринки капіталу (тобто НКЦПФР). Також пропонується заборонити автоматичний допуск на український ринок емітентів та провайдерів послуг (CASP) без національної авторизації, оскільки передбачені в законопроєкті юрисдикції не мають загальної заборони для резидентів держави-агресора бути емітентами токенів або бенефіціарами VASP.
Крім того, доопрацьовано пропозиції щодо регулювання смарт-контрактів і визначення контролю над засобами доступу до віртуальних активів, а також запропоновано розширити можливості використання токенів в операціях обміну на товари й послуги, що наразі не врегульовано в тексті законопроєкту.
Серед іншого, НКЦПФР пропонує:
додати визначення "плата за газ", як винагороду, яка сплачується користувачем за ініціювання, обробку або підтвердження операцій з віртуальними активами шляхом використання механізму консенсусу, результатом якого є внесення записів про операції з віртуальними активами до розподіленого реєстру та/або виконання смартконтрактів, що розраховується відповідно до обсягу необхідних обчислювальних ресурсів і тарифів, визначених правилами відповідного протоколу. Плата за газ є обов'язковою умовою для здійснення операцій у розподіленому реєстрі та виконує функцію компенсації за використання інфраструктури цифрового середовища;
встановити, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги), крім випадків обміну на валютні цінності, інші віртуальні активи обміну на послуги постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, цифрові послуги, плати за газ;
встановити, що віртуальні активи, які не є токенами з прив'язкою до активів та токенами електронних грошей, поділяються зокрема, але не виключно, на такі різновиди, як: децентралізована валюта, сервісний токен, віртуальні активи, які визначені індивідуальними ознаками;
врегулювати права на віртуальні активи, які визначені індивідуальними ознаками (NFT). Зокрема, встановити, що створення NFT не передбачає набуття емітентом майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, цифрове зображення якого містить такий токен. Передача колекції NFT як єдиного майнового комплексу можлива лише у разі, якщо це передбачено зобов'язанням емітента або умовами смарт-контракту, що забезпечує передачу прав на таку колекцію. Передача права власності на NFT, який включений до колекції, не тягне автоматичної передачі права власності на всю колекцію, якщо інше не передбачено договором;
У ПКУ встановити, що з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є операція з передачі прав на цифрові речі, чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів та ін.
Повний перелік зауважень та пропозицій опублікований за посиланням.
Нагадаємо, Комітет схвалив доопрацьований законопроєкт про оподаткування криптовалют. Раніше НКЦПФР представила варіанти оподаткування криптоактивів в Україні.
Використовуйте “Теми в центрі уваги” у LIGA360 для ефективного моніторингу актуальних новин. Виберіть теми, які вас цікавлять, і наша система автоматично збере всі важливі новини та аналітику, вам залишиться лише переглядати оновлення. Дізнайтеся більше про можливості цієї функції прямо зараз.
Читайте також:
Правовий статус криптовалюти в Україні: що потрібно знати інвесторам та підприємцям
Як правильно декларувати криптовалюту: поради від податкового консультанта
Нові економічні виклики в Україні, криптовалюта як нові гроші: легалізація, оподаткування
