11 грудня 2025 року стало поворотним моментом для українського ринку праці. Конституційний Суд України (далі - КСУ) ухвалив Рішення № 1-p/2025, яким визнав неконституційним обмеження строків звернення працівника до суду з позовами про стягнення заробітної плати. Це рішення фактично анулює ключовий елемент дерегуляційної реформи трудових відносин 2022 року та повертає роботодавців у реальність "безстрокової відповідальності" за зарплатні борги.
Нагадаємо, що у липні 2022 року, реагуючи на запит бізнесу щодо стабільності економічного обороту під час війни, Верховна Рада ухвалила Закон № 2352-IX. Ним до статті 233 КЗпП було внесено революційну зміну: строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові, було обмежено трьома місяцями.
Логіка законодавця та бізнесу була прагматичною:
уникнення накопичення "токсичних боргів" і гігантських сум компенсацій за ст. 117 КЗпП;
вирішення проблеми втрати доказової бази (табелів, наказів) через сплив строків зберігання;
запобігання зловживанням з боку працівників, які роками не зверталися до суду, очікуючи зростання сум стягнення.
Однак 11 грудня 2025 року КСУ, розглянувши подання Верховного Суду, визнав цей підхід таким, що порушує сутність конституційного права на судовий захист.
Ключові правові тези Рішення КСУ
Доктрина "триваючого правопорушення". КСУ повернувся до позиції, що невиплата заробітної плати не є одномоментним актом. Порушення права на оплату праці триває весь час, поки борг фактично не погашено. "Працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку". Тобто встановлення дедлайну для оскарження порушення, яке все ще триває, визнано юридичним нонсенсом.
Дискримінація лояльних працівників. Суд виявив критичну ваду в конструкції статей 233 та 234 КЗпП. Законом № 2352 було передбачено, що звільнений працівник має рік на поновлення строку після отримання копії наказу. Натомість діючий працівник, якому затримують виплати, опинився у пастці: він мусив або кожні 3 місяці подавати позов проти свого роботодавця (ризикуючи звільненням через конфлікт), або втратити право на гроші назавжди. КСУ назвав таку ситуацію парадоксальною, оскільки працюючий співробітник виявився менш захищеним, ніж звільнений.
Фактор війни та реальність строків. Аргументи Уряду про те, що стислі строки "дисциплінують" сторони та відповідають європейській практиці, були відхилені. Суд наголосив, що в умовах воєнного стану (міграція, безпекові ризики, стрес) тримісячний строк є надмірно коротким і перетворюється з інструменту дисципліни на інструмент позбавлення права.
Наслідки для бізнесу: нова карта ризиків
Повернення до редакції законодавства, що діяла до липня 2022 року, створює для роботодавців низку серйозних загроз.
Ризик 1: найбільш небезпечним наслідком є можливість реанімації старих спорів. Працівники отримали право подавати позови щодо невиплат, які мали місце у 2022-2024 роках.
Якщо підприємство списало заборгованість перед звільненим у 2023 році менеджером, посилаючись на пропуск ним 3-місячного строку, тепер цей менеджер може успішно звернутися до суду.
Ризик 2: суди знову будуть змушені стягувати не лише "тіло" боргу, а й супутні нарахування, які за кілька років можуть у рази перевищити основну суму:
компенсація втрати частини доходів (індексація).
середній заробіток за весь час затримки розрахунку (ст. 117 КЗпП).
Ризик 3: процедури аудиту при купівлі бізнесу значно ускладнюються. Раніше перевірка трудових спорів охоплювала глибину до 1 року. Тепер потенційні зобов'язання (приховані борги перед персоналом) стають безстроковими. Це вимагатиме від інвесторів формування значно більших ескроу-рахунків для покриття можливих майбутніх ризиків.
Повернення до безстрокової відповідальності вимагає від бізнесу миттєвої реакції та перегляду підходів до комплаєнсу. В умовах, коли судова практика може розвернутися на 180 градусів за один день, ручний моніторинг ризиків стає неефективним. Керівникам та юристам необхідний інструмент, що дозволяє прогнозувати наслідки подібних змін та тримати під контролем усі законодавчі новели. Саме для того, щоб ви могли приймати зважені рішення навіть в умовах правової турбулентності, LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Замовте презентацію вже сьогодні.
