Бізнесу добре знайома ситуація: ви - покупець, сумлінно сплатили кошти, а постачальник не квапиться з реєстрацією податкової накладної (ПН). Щоб убезпечити свій податковий кредит, компанії часто прописують у договорах жорсткі дедлайни (іноді навіть суворіші за законодавчі) та солідні штрафи за їх порушення.
Але чи спрацює така «страховка» в суді? Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2026 року у справі № 904/2953/24 дала чітку, хоч і невтішну для покупців відповідь: ні, стягнути такий штраф не вдасться.
Суть кейсу: коли договір безсилий
Дві компанії уклали договір поставки. Покупець, прагнучи дисциплінувати партнера, включив у контракт пункт: постачальник зобов'язаний зареєструвати ПН протягом 3 днів. Якщо не встиг - плати неустойку (1% від суми товару за кожен день прострочення). Постачальник товар відвантажив, але з реєстрацією накладної в строки, прописані в договорі, не вклався. Покупець нарахував штраф у розмірі майже 69 тис. грн і пішов до суду. Здавалось би, є принцип свободи договору: підписали - виконуйте. Проте суди всіх інстанцій, включно з Верховним, відмовили у стягненні штрафу.
Чому так сталося? Логіка Суду
Верховний Суд пояснив, що бізнес не може перетворювати податкові обов'язки на господарські зобов'язання, навіть якщо дуже хоче. Ось ключові аргументи:
1. Податки - це не приватна справа. Обов'язок зареєструвати податкову накладну - це зобов'язання платника перед державою (публічно-правові відносини), а не перед контрагентом.
2. Свобода договору має межі. Сторони можуть домовлятися про строки поставки, якість товару чи оплату. Але вони не можуть своїм договором змінювати чи дублювати імперативні норми Податкового кодексу. Правило «дозволено все, що не заборонено» в податкових питаннях не працює.
3. Штраф лише за господарські порушення. Оскільки реєстрація ПН не є цивільним зобов'язанням (це лише інструмент податкового адміністрування), її відсутність чи затримка не може бути підставою для договірної (господарської) санкції.
Висновок для бізнесу
Навіть якщо ви пропишете в контракті обов'язок постачальника зареєструвати ПН у конкретний строк і встановите за це штраф, суд, найімовірніше, визнає такий пункт таким, що не створює юридичних наслідків.
Важливий нюанс: Суд розмежовує штраф за порушення строків (який стягнути не можна) і відшкодування збитків (якщо ви реально втратили право на податковий кредит через дії контрагента). У цій справі йшлося саме про стягнення неустойки за порушення строків реєстрації, визначених договором, а не про компенсацію втраченого податкового кредиту. Тож, формуючи договірну політику, варто пам'ятати: приватні угоди не можуть регулювати ваші відносини з податковою, навіть якщо ви намагаєтесь зробити це через посередництво партнера.
Радимо також ознайомитись зі статтею на цю тему: "Чи може договір змусити контрагента реєструвати ПН швидше, ніж вимагає закон".
Щоб оперативно відстежувати подібні зміни судової практики та адаптувати договірну політику, варто використовувати надійні інструменти, саме тому LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Це дозволяє компаніям мінімізувати ризики та будувати стратегії на основі актуальних даних. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
