КАС ВС 11 лютого 2026 року ухвалив постанову у справі № 560/2740/25, яка має важливе значення для компаній, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та імпорт товарів в Україну. Постанова суду суттєво посилює позиції бізнесу у спорах з митними органами щодо неправомірного коригування митної вартості.
Суть спору
Під час митного оформлення партії сантехнічних виробів компанія заявила митну вартість за основним (першим) методом - за ціною договору. Однак митний орган відмовив у прийнятті декларації та самостійно скоригував вартість товару за другорядним (резервним) методом у бік збільшення. Свої дії митниця мотивувала тим, що заявлена імпортером ціна була нижчою за вартість ідентичних товарів у базі митниці (АСУР), наявністю розбіжностей у поданих документах, а також тим, що виробник, експортер та імпортер є пов'язаними особами (входять до однієї корпоративної групи).
Верховний Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції, який раніше став на бік митниці, та залишив у силі рішення суду першої інстанції про незаконність дій митного органу та скасування коригування.
Ключові правові висновки Верховного Суду для бізнесу:
Цінові бази митниці мають лише допоміжний характер. Розбіжність між заявленою вартістю товару та цінами на аналогічні товари, що розмитнювалися раніше, може бути лише підставою для сумніву митника, але не є достатнім доказом недостовірності даних імпортера. Торгові відносини базуються на свободі договору, і на ціну об'єктивно впливають комерційні умови, обсяги поставок та знижки.
Пов'язаність компаній не свідчить про заниження ціни. Той факт, що продавець і покупець є пов'язаними особами, сам по собі не є підставою для відмови у визнанні митної вартості. Митний орган зобов'язаний письмово та доказово обґрунтувати, яким чином цей взаємозв'язок вплинув на формування ціни товару.
Обмеження щодо витребування документів. При виникненні сумнівів митниця не має права вимагати від бізнесу весь перелік документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України. Витребувати необхідно виключно ті документи, які дозволяють пересвідчитись у правильності або помилковості задекларованої вартості.
Також митники неправомірно вимагали підтвердження витрат на навантаження, оскільки товар постачався на умовах FCA (Free Carrier). За цими умовами продавець виконує свої зобов'язання після передачі вантажу перевізнику, отже, витрати на навантаження вже включені в ціну товару.
Щоб оперативно відстежувати подібні прецедентні рішення Верховного Суду та надійно захищати інтереси своєї компанії при митному оформленні, використовуйте аналітичні можливості ІТ-платформи LIGA360. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
