$
ТОП-7 податкових змін за законом №786-ІХ
Які чергові зміни до Податкового кодексу приніс новий закон (проект № 2524)
20.08.2020, 14:50
2195
0
ТОП-7 податкових змін за законом №786-ІХ
20.08.2020, 14:50
2195
0
Які чергові зміни до Податкового кодексу приніс новий закон (проект № 2524)
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

Нинішня влада настільки завзято взялась до реформ, що кожного нового нормативного акту, який вносить зміни до податкового законодавства спільнота чекає з завмиранням серця. І щоразу зберігається інтрига щодо остаточного проголосованого тексту того чи іншого закону, щодо можливості застосування президентського «вето», щодо фактичних строків підписання та набрання чинності.

Не встигли вщухнути дискусії щодо масштабних змін, запроваджених Законом №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», як навздогін 14 липня 2020 р. був прийнятий новий Закон - № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців». Його назва оманлива - вона залишилася ще з грудня 2019 р., коли законопроект №2524 був внесений до Верховної Ради групою з 70 народних депутатів на чолі з керівництвом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Проте на шляху крізь «терни» законотворчого процесу законопроект був наділений додатковою роллю: відкоригувати ті неточності, неузгодженості, які виявилися у Законі №466 та вкрай потребували уваги законодавця.

Окремі положення нового Закону №786 набули чинності 08.08.2020 р., тобто наступного дня після офіційного опублікування, частина норм почнуть діяти з 08.11.2020 р., а решта - вже з 01.01.2021 р. Давайте розглянемо, які зміни очікують на платників податків найближчим часом.

1. Книзі обліку - «ні», обліку у ФОП - «так».

Вже з 01.01.2021 р. передбачається скасування Книги обліку доходів та витрат ФОП на загальній системі оподаткування. Але це не означає, що ФОПи будуть звільнені від обов'язку вести облік господарських операцій. Зміниться лише форма - облік вестиметься за Типовою формою, що має бути затверджена Міністерством фінансів. Він може здійснюватися в паперовому та/або електронному вигляді, а також через електронний кабінет платника податків.

Тобто навіть у випадку, коли особи ведуть Книгу обліку доходів та витрат чи планують це робити в період до 01.01.2021 року, після затвердження Типової форми всі ФОП-загальносистемники перейдуть на її ведення.

Однак не слід забувати, що п. 8 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженого Наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. №481, передбачає, що Книга має зберігається у платника податків протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Тобто, навіть після переходу на облік за новою формою, ФОПам необхідно буде ще 3 роки зберігати Книги обліку доходів та витрат. А практичний досвід підказує, що краще це робити і довше, аж до перевірки.

Крім того, підприємці зобов'язані будуть мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

ФОПи-єдиноподатники та юридичні особи-платники єдиного податку третьої групи з 01.01.2021 р. матимуть змогу вести облік у довільній формі (хоч у блокноті, хоч у файлі Exel) в паперовому та/або електронному вигляді, відображаючи свої доходи (а платники ПДВ також і витрати) помісячно.

Книга обліку доходів такими платниками податку з наступного року може не вестися, проте відповідно до п.7 Порядку №579 повинна буде зберігатися впродовж не менше як трьох років.

Тут варто зазначити, що можливість ведення обліку у паперовому або електронному вигляді відповідно до Типової форми, в тому числі через електронний кабінет платника податків, передбачена і для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (так само з 01.01.2021 р.).

Якихось значних послаблень щодо контролю за ФОПами у зв'язку із зазначеними змінами очікувати не варто. Трансформація форми обліку операцій є лише закономірним його осучасненням та приведенням у відповідність до реалій сьогодення. А з якими насправді викликами зустрінуться підприємці на цьому шляху - покаже час.

Певні питання можуть виникнути з порядком оприбуткування готівки тими ФОП-єдиноподатками, які перебувають на першій групі або іншими, які ще до 01.04.2021 року зберігають можливість працювати без РРО відповідно до положень ПК України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зараз записи до Книги доходів слугують підтвердженням належного щоденного оприбуткування надходжень. Закон №786 з урахуванням майбутніх роз'яснень ДПС України може додатково зобов'язати таких ФОПів оформлювати та зберігати первинні документи, що підтверджують відповідні надходження коштів. Так що невідомо, чи буде покращення насправді.

2. Електронний кабінет на всі випадки життя.

Основні зміни направлені на розширення функціоналу електронного кабінету платника податків (ст.42 ПК України). Окрім запланованої можливості використання ЕК для ведення обліку доходів і витрат ФОП-загальносистемниками, платник податків власною заявою зможе висловити бажання про отримання в електронному кабінеті документів, що зазвичай направляються контролюючим органом за місцезнаходженням особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та які стосуються, в тому числі, і податкових перевірок та адміністрування податків та зборів. В електронному кабінеті, зокрема, відображатимуться податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги тощо. При цьому за заявою платника йому протягом 3 робочих днів мають бути направлені і паперові примірники вказаних документів. А один раз на рік особа зможе відмовитися від використання такої функції електронного кабінету.

Важливою зміною є скасування договору про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків. Платник податків стає суб'єктом електронного документообігу автоматично після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

В той же час до обов'язків платника податків додано необхідність визначати, змінювати уповноважених осіб, які мають право користуватися електронним кабінетом, підписувати, подавати та отримувати документи та інформацію, а також встановлювати їх повноваження (п.п.16.1.16 п.16.1 ст.16 ПК України). Вищевказані положення наберуть чинності з 08.11.2020 р.

А вже з 08.08.2020 р. у ПК України з'явилось визначення технічного збою, яке не є тотожним із технічною помилкою. Під ним розуміється порушення у роботі складових частин електронного кабінету, що унеможливлює взаємодію платника податків з контролюючим органом.

При цьому за платником податків закріплено право подавати податкові декларації та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних, методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету (п.п.17.1.15 п. 17.1 ст. 17 ПК України).

В свою чергу, контролюючі органи зобов'язані невідкладно розміщувати на офіційному веб-сайті ДПС України повідомлення про виявлення помилок чи збою у роботі електронного кабінету та вживати необхідних заходів для їх усунення (п.п. 21.1.11 п. 21.1 ст. 21 ПК України). Такі повідомлення слугуватимуть доказами факту настання збою чи помилки, що є підставою для звільнення платника податків від відповідальності. Проте знову ж таки відсутня відповідь на запитання, як засвідчити ті помилки/збої, про які не було повідомлено контролюючим органом, та як стимулювати його до уникнення таких ситуацій.

3. Нове в податку на прибуток

Законом №786 уточнено, що на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого - сьомого підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у майбутній редакції з 01.01.2021 р.), не нараховуватимуться авансові внески з податку на прибуток підприємств, що є дуже доречним, оскільки у Законі №466, яким була введена концепція конструктивних дивідендів, про авансові внески не згадали.

Модернізувалося у ПК й положення щодо амортизації основних засобів. Зокрема, із пп. 138.3.1. п. 138.3 ст.138 було видалено положення про заборону амортизації у зв'язку із модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням ОЗ. Причому з урахуванням змін вказане положення ПК України можна трактувати як дозвіл нарахування амортизації усім підприємствам при поліпшенні їх ОЗ, а не лише тим, що ведуть облік за міжнародними стандартами фінансової звітності, у яких виникли складності у зв'язку з попередньою редакцією відповідних норм.

До ПК України також додано норми щодо оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, а саме прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження таких інвестиційних активів як акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи-резидента України, за умови, що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують такому відчуженню, вартість активів на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташоване в Україні та належить такій юридичній особі-резиденту України або використовується такою юридичною особою- резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Вартість таких активів визначається на підставі балансової (залишкової) вартості як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

З цього випливає, що оподаткування здійснюється від прямого продажу акцій, часток українських компаній між нерезидентами, якщо вартість таких активів походить переважно від української нерухомості. До внесення змін у Законі № 466 було встановлено порядок оподаткування лише щодо опосередкованого продажу часток, якщо їх вартість походить переважно від української нерухомості (продаж часток у компаніях-нерезидентах, які опосередковано володіють нерухомістю в Україні). Норми щодо оподаткування доходу від опосередкованого продажу діють з 1 липня 2020 року, а щодо прямого продажу - вже з 8 серпня 2020 року.

Зазнали деяких змін положення щодо ділової мети в операціях із нерезидентами. Тепер у платників податків буде шанс доводити наявність ділової мети, яка спрямована на економічний ефект у далекому, наразі неокресленому майбутньому.

4. Зміни у ПДВ-сфері

Законом №786 зменшено розмір штрафів за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної у ЄРПН. За несвоєчасну реєстрацію передбачено 1% замість 2% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень замість 1 020 гривень. А через відсутність реєстрації платник повинен сплатити 2,5 % замість 5 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень).

Також зазнала змін і період застосування таких штрафів - штрафувати будуть за ті податкові накладні та розрахунки коригувань, які було складено з 01.01.2017 р. до 23 травня 2020 року, тобто до набрання чинності Законом №466 (передбачалося до 31 грудня 2019 року).

Для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок уточнили, що у зв'язку із скасуванням квартального звітного (податкового) періоду, останнім таким періодом був ІІ квартал 2020 року, а першим місячним звітним (податковим) періодом з ПДВ стане липень 2020 року.

5. Акцизний податок

Законом №786 дещо спростив життя тим суб'єктам, які здійснюють операції з новими видами палива, які віднесені до підакцизних товарів Законом №466, а також товарів, які за кодами УКТ ЗЕД можуть бути віднесені до таких нових видів палива, хоча в традиційному розумінні паливом не вважаються. Тепер передбачене виключення для базових олив та інших мастильних матеріалів з певними характеристиками - вони виведені з переліку підакцизних товарів у пп. 215.3.4. п. 215.3 ст.215 ПК України, але лише з 08.08.2020 р. У період з 23.05.2020 р. та до набрання чинності новим законом захист платників податків залежить фактично від них самих та «допомоги» листа ДПС України від 04.06.2020 р. №8944/7/99-00-17-03-01-07. Хоча наявність такого роз'яснення не завадила представникам ДПС, ґрунтуючись на коді УКТ ЗЕД, направити деяким суб'єктам господарювання повідомлення про необхідність зареєструватися платниками акцизного податку.

Добре, що ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" була відкоригована у частині незастосування з 23.05.2020 р. до 31.12.2020 р. штрафних санкцій до суб'єктів, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання нових «підакцизних» видів палива, за здійснення операцій без ліцензії, із застосуванням РРО, що не зазначений у ліцензії та ін.

6. Перевірки: звуження мораторію, штрафи та ін.

Законодавець уточнив (п. 52-2 підрозділу 10, розділу ХХ ПК України), що до завершення карантину контролюючі органи все ж можуть проводити перевірки за зверненням платника, а також при реорганізації юридичної особи (окрім перетворення), припиненні юридичної особи або ФОП, закритті постійного представництва.

Також виключено норми (п.п.20.1.47 п.20.1 ст.20, набрали чинності з 08.08.2020 року), що надавали право контролюючим органам під час проведення перевірки оформлення працівників отримувати пояснення від них та їх роботодавців щодо виплачених пасивних доходів, додаткових благ й інших виплат та відшкодувань.

Крім того, були уточнені норми п. 120.2 ст.120 ПК України, в результаті чого при самостійному донарахуванні податкових зобов'язань з нарахуванням 3% або 5% штрафу самим платником, контролюючий орган не зможе застосовувати штрафи, передбачені усієї главою 11 ПК України, що встановлює відповідальність платників податків.

7. Знову про КІКи

Новим законом виправлена ситуація, що склалася у зв'язку з тривалою затримкою у підписанні Президентом Закону №466. Тепер період «безподаткової» ліквідації іноземної юридичної особи або утворення без статусу юридичної особи продовжено до 31 грудня 2021 року (а розпочата ліквідація, як і раніше, має бути не раніше 01 січня 2020 року).

Доходи фізичної особи (акціонера, учасника, пайовика, контролюючої особи) у грошовій або натуральній формі, отримані за результатами такої ліквідації у 2020-2021 роках, не включатимуться до складу оподаткованого доходу за умови подання разом із податковою декларацією за вказані періоди заяви про звільнення таких доходів від оподаткування, а також підтверджуючих документів.

При цьому строки звітування контролюючими особами щодо прибутків КІК не змінилися: перший звіт має бути податний у 2022 року за 2021.

Наприкінці варто відмітити, що Закон №786 - точно не останній у низці нормативних актів, які коригують, уточнюють, поглиблюють податкову реформу, розпочату українським законодавцем, оскільки застосування запроваджених змін, набуття ними чинності точно виявить ті «системні поломки» які не були враховані початково. І основним завданням на цьому безмежному шляху до досконалості є збереження балансу інтересів платників податків та держави.

Галина Пилипенко, адвокатка, керівниця напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House

__

Вся інформація про поточні податкові зміни доступна в новому модулі ПОДАТКИ-2020, багато з матеріалів якого відкрито для вільного доступу. Більше інформації про те, як попередити кризові ситуації бізнесу вже сьогодні отримуйте в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Спробуйте новий інструмент з управління ризиками і можливостями від ЛІГА:ЗАКОН. Проводьте моніторинг правового й інформаційного поля, бізнес-розвідку про конкурентів і партнерів, обговорюйте і спільно з командою визначайте інтенсивність впливу на вашу компанію і вірогідність наслідків з екосистемою LIGA360.


Увійдіть, щоб залишити коментар

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до україніської версії сайту