$
Дайджест судових рішень 2020 року по договорах поставки
Аналіз від Марії Фельмецгер, адвоката, старшого юриста ЮК Legal House
18.09.2020, 13:53
1076
0
Дайджест судових рішень 2020 року по договорах поставки
18.09.2020, 13:53
1076
0
Аналіз від Марії Фельмецгер, адвоката, старшого юриста ЮК Legal House
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

Одним з найпоширеніших договорів, що укладають суб'єкти господарювання, є договір поставки. Це той самий договір купівлі-продажу, але з певними особливостями. До прикладу, сторонами договору поставки є постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, та покупець, що купує товар для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Як і в добре знайомому договорі купівлі-продажу, постачальник бере на себе зобов'язання поставити обумовлений товар у визначені сторонами строки, а покупець прийняти та оплатити такий товар.

Не дивлячись на абсолютно зрозумілу природу договору поставки, при його виконанні між сторонами часто виникають суперечки. Здебільшого спірними питаннями, з якими сторони звертаються до суду, є: невиконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару, поставка товарів неналежної якості або поставка товарів з прихованими недоліками, порушення строків поставки або оплати товарів, неоплата покупцем поставлених товарів.

Розглянемо кілька цьогорічних рішень Верховного Суду та повчимося на чужих помилках.

1. «Я- не я і хата не моя»

Відсутність оригіналу договору не позбавляє можливості довести факт укладення договору та його виконання непрямими доказами та вимагати стягнення заборгованості.

Справа № 906/355/19

Суть спору: До суду звернулося ПП "Фенікс Агро" з вимогою стягнути з відповідача ТОВ «Агро-цвіт-2012» заборгованість за поставлений товар. В поясненнях позивач зазначив про неможливість надати суду оригінал договору поставки, оскільки він знаходиться у відповідача, а той ігнорує вимоги про передачу оригіналу підписаного примірника.

ТОВ «Агро-цвіт-2012» в свою чергу, заперечував факт укладення між ними договору поставки та саму поставку товару, оскільки у позивача відсутні оригінали підписаних договорів та актів.

Свою позицію позивач довів судам шляхом надання оригіналів договорів з субпідрядниками, що були задіяні у виконанні зобов'язань позивача за договором поставки. Зокрема, на проведення сільськогосподарських робіт за специфікацією до договору поставки, а також на перевезення товару. В договорах з субпідрядниками характеристика та кількість товару, а також адреса доставки вантажу співпадала з адресою відповідача та товаром за договором поставки, а акти приймання-передачі з субпідрядниками були підписані відповідачем.

Крім того, ПП "Фенікс Агро" надало роздруківку з автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів", що підтверджувала реєстрацію податкової накладної на суму договору поставки, за якою ПП "Фенікс Агро" значилось постачальником, а ТОВ "Агро-Цвіт-2012" - одержувачем. При цьому, відповідачем уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту позивачем за даною господарською операцією згідно договору поставки до органу фіскальної служби не подавалися.

Верховний суд зазначив, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Проте, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. (Подібні висновки викладені Касаційним господарським судом у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15 та від 29.01.2020 у справі №916/922/19).

Зрештою, суд касаційної інстанції погодився з судами попередніх інстанцій, що вимоги позивача про стягнення основного боргу підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Висновок: не забувайте забирати та зберігайте підписані примірники первинної документації. Це ваш основний доказ наявності правовідносин з контрагентом як перед самим контрагентом, так і перед третіми сторонами. Цим, у разі потреби, ви позбавите себе необхідності збирати непрямі докази для підтвердження своєї позиції.

Пам'ятайте, що господарські операції залишають сліди у вигляді первинної документації, податкових накладних, бухгалтерської документації, банківських транзакцій, листування тощо. Тому заперечення факту здійснення господарської операції чи наявності господарських відносин не завжди спрацює.

2. «А в вас є така сама, тільки з перламутровими ґудзиками?»

Незнання закону не звільняє від відповідальності. А загальновідомі факти не можуть бути підставою зміни умов договору, тільки тому, що сторона договору про них не знала.

Справа № 910/15637/19

Суть спору: АТ "Укргазвидобування" на порталі Prozorro проведено допорогову закупівлю великовантажних мототранспортних засобів - кранів автомобільних вантажопідйомністю не менше 40 тон в кількості 10 штук.

АТ "Укргазвидобування" визнало переможцем закупівлі ТОВ "Київський республіканський автоцентр" та уклало з ним договір поставки кранів автомобільних XCA 60_E.

Постачальник зобов'язався поставити товар протягом 360 календарних днів, але рік потому звернувся до суду, оскільки під час виконання договору виявив невідповідність кранів XCMG XCA60_Е технічним параметрам, вказаним у договорі, а АТ "Укргазвидобування" не пристало на його пропозицію підписати додаткову угоду про внесення змін до договору.

Свою позицію про суттєве ускладнення виконання зобов'язань за договором поставки, зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, постачальник аргументував листом ДП "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут", в якому вказано, що навантаження на вісь позашляхової рухомої техніки ХСМG XCA 60_E перевищує значення параметрів, наведених у п. 22.5. ПДР. Вказана техніка не може бути допущена до участі у дорожньому русі, і на неї не розповсюджуються вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання", якою передбачено, що пропуск КТЗ, який підлягає державній реєстрації в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС, на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

Наданий суду комплексний науковий висновок Торгово-промислової палати також свідчив про наявність практичних проблем сертифікації за стандартом (екологічною нормою) "Євро-5" кранів ХСМG, модель XCA 60_E (виробництво ХСМG в КНР), як окремої категорії колісного транспортного засобу.

Позиція позивача здалася переконливою судам першої та апеляційної інстанції і вони задовольнили його вимоги щодо внесення змін та доповнень до договору поставки про умови, строки оплати, технічні характеристики товару та строки поставки товару.

АТ "Укргазвидобування" успішно оскаржило судові рішення в касаційному суді, який зазначив, що лише саме по собі з'ясування позивачем під час виконання договору тієї обставини, що кран XCA 60_E не підпадає під ознаки колісних транспортних засобів, а відноситься до великовагових та великогабаритних транспортних засобів (позашляхової рухомої техніки) не може бути достатнім для застосування механізму зміни договору, передбаченого статтею 652 ЦК України, оскільки така інформація (положення чинного законодавства - правил дорожнього руху та класифікації товарів) є загальновідомою і мала б бути з'ясована позивачем, як постачальником, що пропонує конкретний товар, під час надсилання своєї пропозиції відповідачу, який визначив вимоги до предмету закупівлі.

Висновок: перед тим, як взяти на себе певні зобов'язання, достеменно перевіряйте можливість їх практичного виконання. Факти, що перешкоджають виконанню зобов'язання і стали відомі боржнику за зобов'язанням в процесі його виконання, не є підставою зміни умов договору, якщо такі факти є загальновідомими.

3. «Гроші вранці - стільці ввечері».

Вимога про поставку товару є майновою і без оплати судового збору за відповідною ставкою суд не розглядатиме справу.

Справа № 910/13737/19

Суть спору: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не дочекалась від свого контрагента ТОВ «Новітнє обладнання» виконання зобов'язань за договором поставки та звернулась до суду з вимогою зобов'язати відповідача виконати умови договору поставки та поставити товар.

Проте, суди першої та апеляційної інстанції залишили справу без розгляду з огляду на те, що позивачем була заявлена вимога майнового характеру, оскільки вартість товару складає 60 714 000,00 грн. та відповідно, мав бути сплачений судовий збір у сумі 672 350,00 грн. Натомість позивач сплатив лише 3 842,00 грн. як за вимогу немайнового характеру.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася до касаційного суду, мотивуючи свою скаргу тим, що позовна заява містить вимоги виключно немайнового характеру, оскільки позивач зобов'язує відповідача вчинити дії, спрямовані лише на виконання умов укладеного договору, при цьому жодних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів не заявляється.

Верховний Суд зазначив, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Заявлені вимоги позивача про зобов'язання виконати умови договору поставки та поставити товар, вартість якого складає 60 714 000,00 грн., ґрунтуються на наявності грошових вимог Національної ради до ТОВ «Новітнє обладнання», що виникли на підставі відповідного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, ці позовні вимоги мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, судами трьох інстанцій було відмовлено позивачу у розгляді його позовної заяви через несплату судового збору.

Висновок: щоб не потрапити в ситуацію позивача, що змарнував рік на безрезультатні судові процеси та витратив кошти на оскарження судових рішень, перед зверненням до суду необхідно визначитись з характером позовних вимог, а також їх кількістю, адже від цього залежить розмір судового збору, який доведеться заплатити. Ви можете бути безліч разів праві, але нажаль, поки судовий збір не сплачений, суд не розглядатиме вашу справу.

Марія Фельмецгер, адвокат, старший юрист ЮК Legal House

__

Сформувати безпрограшну позовну заяву? Зазирнути в майбутнє й наперед дізнатися рішення суду. Фантастика? Ні! Це нова реальність. ЛІГА:ЗАКОН презентувала Verdictum PRO - першу систему аналізу судових рішень із функціоналом передбачення вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Обирайте комплекс інформаційно-аналітичних продуктів LIGA360 зі знижкою 30% - та отримайте доступ до інноваційної системи Verdictum PRO. Детальніше за посиланням.


Увійдіть, щоб залишити коментар

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до україніської версії сайту