Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів
$

Правові позиції судів в кримінальних справах 2018 року, актуальних для захисту бізнесу

6.02.2019, 08:06
1585
0

Олексій Некрасов, радник АФ Pragnum
Олексій Некрасов, радник АФ Pragnum

«Як полегшити життя для бізнесу та заробити на цьому?» - саме над цим питанням без усталі працюють українські правоохоронці, яких обожнюють підприємці.

Прикладом видатних напрацювань в даній сфері стало «ноу-хау» з 2018 року - накладання арешту на ПДВ-рахунки. Така ідея в принципі не може спати на думку людині зі здоровим глуздом, проте в Україні, слідство, як виявилось, може реалізувати найсміливіші фантазії. Не гребують наші вартові порядку й старими перевіреними арештами банківських рахунків та вилученням майна під час обшуків. Які ж найбільш розповсюджені та важливі для бізнесу категорії справ та судових рішень?

Арешт ПДВ-рахунків

Дана проблема виникла и продовжуватиме існувати у зв`язку з тим, що слідчі судді районних судів просто не розуміють сутність ПДВ-рахунків, чим постійно користуються податкова міліція і прокуратура.

В Кримінальному процесуальному кодексі України вказано, на що може бути накладено арешт і в яких випадках:

- предмет (майно) є доказом і його необхідно зберегти (уявімо, що бухгалтер збирається з'їсти первісну документацію, що може свідчити про ухилення від сплати податків);

- за вчинене діяння передбачається спеціальна конфіскація або конфіскація майна юридичної особи;

- внаслідок вчинення злочину передбачається відшкодування шкоди.

Із вказаного переліку податківців влаштовує лише перший варіант, тому саме необхідністю зберегти докази (до яких вони відносять віртуальний ліміт грошових коштів) і обґрунтовується клопотання про арешт. При цьому очевидно, що віртуальний ліміт не є ані майном, ані предметом, а отже, на нього не може бути накладено арешт.

Варто зазначити, що такі ухвали в 99% випадків виносяться без відома та участі підприємства, чиї рахунки арештовуються, у присутності лише слідчого та судді. Як всі ми розуміємо, в такій ситуації і мова не йде про дотримання у судовому процесі прав та інтересів компанії.

Аналіз судової практики показує, що результати оскарження ухвали слідчого судді про накладання арешту на ПДВ-рахунки кардинально протилежні.

В одних випадках, якщо представник підприємства (адвокат) зрозуміло пояснить сутність ПДВ-рахунку, судді вникають в ситуацію, керуються здоровим глуздом та відміняють арешти (ухвала Київського апеляційного суду від 21.12.2018 у справі № 757/55642/18-к). В інших - залишають такі арешти в силі (ухвала від 09.01.2019 у справі № 752/16869/18).

Арешт грошових коштів на рахунках підприємства

Досить часто, коли слідчий «виявляє» фіктивне підприємство шляхом допиту його директора, результатом якого є отримання інформації про те, що директор не здійснював управлінську діяльність, а всі документи від його імені були підписані третіми особами. На підставі вказаної інформації слідчий отримує відомості про рахунки контрагентів такого «фіктивного підприємства» і, навіть не дізнаючись про наявність коштів на таких рахунках, просить суд накласти на них арешт. Як і в попередньому випадку, суддя та слідчий, у вузькому колі та без виклику представника підприємства, досягають повного порозуміння.

При цьому у справі часто присутні матеріали негласних слідчих розшукових дій, або ж існують інші причини, з огляду на які підприємство не може ознайомитися з матеріалами та дізнатись про всі докази, на яких ґрунтується логіка слідства. В більшості випадків доводи правоохоронців є надуманими, а арешт коштів, нібито отриманих злочинним шляхом, виявляється незаконним. Більш того, дуже смішно виглядає слідчий або прокурор, який в апеляційному суді на питання «що конкретно підтверджує, що саме ці кошти, які в певній сумі знаходяться на конкретному рахунку, були отримані злочинним шляхом?» відповідає, що це встановлено слідством, та при цьому не надає конкретних доказів. Прикладом відміни такого незаконного арешту є ухвала Київського апеляційного суду від 12.11.2018 у справі № 3761/38674/18.

Варто також відмітити, що мало скасувати такий арешт у суді. Ухвалу про скасування ще треба виконати. Банк прийме ухвалу до виконання лише тоді, коли вона буде доставлена від імені суду. Якщо ж саме підприємство принесе ухвалу із печаткою суду до банку, то останній її не виконає.

Оскарження ухвали слідчого судді про призначення перевірки

І знов податкові міліціонери вигадують дії, не передбачені КПК. Вже багато років як з нього було вилучено норму, яка давала право особі в межах кримінального провадження призначати податкові перевірки підприємств. Проте така норма залишилась у Податковому кодексі, на підставі чого правоохоронці звертаються до суду з клопотаннями, а судді досить часто їх задовольняють. Такі ухвали впродовж тривалого часу не могли бути оскаржені, суди апеляційної інстанції просто повертали скарги. І нарешті, в 2018 році, Верховний суд чітко роз'яснив, що таку ухвалу можна оскаржити в апеляційному порядку (постанова від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17). Суд також дійшов висновку, що постановлення вказаних ухвал у принципі не передбачене КПК, тому вони є незаконними.

І хоча рішення Верховного суду є основоположними для судів нижчих інстанцій, деякі судді і сьогодні не здогадуються про їх існування і відмовляють у прийнятті апеляційних скарг.

Арешт вилученого майна

Зняття арешту з майна, вилученого під час слідчих та процесуальних дій, напевно, залишиться вічно актуальною темою. Як показує практика, у підприємств досить часто під час обшуку, тимчасового доступу, огляду, відсутні документи, що засвідчують право власності на майно, яке вилучається. У разі якісного наповнення апеляційної скарги суд стає на сторону власника і знімає арешт (ухвала апеляційного суду м. Києва від 12.06.2018 у справі № 760/8184/18).

Проте досить часто слідчий і не просить арештувати майно, адже він визнав вилучені предмети доказами. У такій ситуації суди приймають сторону власника майна, оскільки визнання предмета доказом не позбавляє слідство обов'язку звернутися до суду за арештом, оскільки все вилучене має бути повернено власнику (ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2018 у справі № 760/18411/18).

На завершення

Давайте не будемо забувати, то з будь-якої ситуації завжди є декілька виходів. Головне - не опускати руки, і тоді, при якісній підготовці до процесу, позитивний результат гарантовано!

***

Необхідні в роботі судові рішення ви зможете швидко знайти в системі аналізу судових рішень VERDICTUM з використанням різних фільтрів. Там же ви без зусиль зможете знайти рішення, подібні до того, яке вас цікавить, а також зможете відслідковувати судові справи за допомогою функції «Референт».


Увійдіть, щоб залишити коментар