Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом до свого колеги, який у присутності інших членів трудового колективу звернувся до нього з висловлюванням «Ви тупий?», чим умисно публічно образив та принизив його честь, гідність та ділову репутацію, а також заподіяв йому моральні страждання та переживання. У зв'язку з цим позивач просив суд зобов'язати відповідача публічно спростувати поширену ним інформацію та стягнути з нього 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову. Він вказав, що висловлювання відповідача є оціночним судженням.
Чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, оскільки вони, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсності.
Однак апеляційний суд частково задовольнив позовні вимоги. Він вказав, що висловлювання «Ви тупий?» не є недостовірною інформацією, а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача спростувати зазначене. Однак суд вирішив, що відповідач повинен відшкодувати позивачу 300 грн моральної шкоди, оскільки висловив свою суб'єктивну думку у формі образи, що порушує особисті немайнові права.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновком апеляції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є:
- висловлювання, які не містять фактичних даних;
- критика;
- оцінка дій;
- висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
Верховний Суд вказав, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому ЗМІ з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку.
Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Відповідну постанову по справі № 591/7099/16-ц ВС прийняв 20.05.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати VERDICTUM можна за посиланням.
Раніше ми писали про те, що невиплата компенсації за відпустку не є порушенням мінімальних гарантій в оплаті праці.
Вам також може бути цікаво, що правила придбання нерухомості можуть кардинально змінитися.
Безпека підприємства, алгоритми дій для бізнесу та єдине інформаційне поле для всіх фахівців - обирайте системи ЛІГА:ЗАКОН для всієї компанії та отримуйте подарунки!
