Суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити постанову, визначену ст. 284 КУпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 13 лютого 2020 року у справі № 201/243/17.
З повним текстом судового рішення зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.
Обставини справи
Департамент патрульної поліції подав касаційну скаргу на постанову місцевого суду та ухвалу апеляційного суду. Скаржник зазначав, що суди порушили норми матеріального та процесуального права, просив скасувати відповідні рішення. Департамент вказував, що суд не мав права закривати справу щодо порушення правил обгону (ч. 2 ст. 213 КпАП), а ці повноваження належать саме органам Нацполіції.
Позиція Верховного Суду
КАС ВС задовольнив скаргу Департаменту, з огляду на таке.
Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в ст. 213 КпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у ст. 221-222 КпАП.
Згідно приписами ст. 222 КпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 2 статті 122 КпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КпАП.
Ви можете оперативно знаходити судові рішення, відслідковувати інформацію про контрагентів та отримувати всі необхідні інструменти для щоденної юридичної роботи за допомогою Професійного рішення для юридичних департаментів та компаній.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КпАП). Відповідно до частини 1 ст.284 КупАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.
Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій в частині закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності помилковими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.
Актуальне законодавство, правова картина дня, шаблони договорів, ситуації для юриста та судова практика завжди доступні у системах ЛІГА:ЗАКОН. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.
Також читайте:
П'яного водія не притягнуть до відповідальності, якщо протокол складений з порушеннями;
За якої помилки поліцейського штраф за порушення ПДР сплачувати не потрібно;
