Зміна основного зобов'язання за кредитним договором без згоди майнового поручителя (іпотекодавця), що призвела до збільшення обсягу його відповідальності, не може бути підставою припинення іпотеки.
Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від від 9 квітня 2019 року у справі № 910/3359/18. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.
Обставини справи
Позовна заява обґрунтовується, зокрема, наявністю підстав для визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором зважаючи на зміну основного зобов'язання за кредитним договором без згоди Товариства як майнового поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності Іпотекодавця.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 593 ЦК право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Нагадаємо, для того, щоб убезпечити вас від шахрайських дій, створено спеціальний сервіс SMS-Маяк Іпотека. З його допомогою про зміни в реєстрі нерухомості можна оперативно дізнатися SMS-повідомленням, електронним листом, а також повідомленням в кабінеті користувача.
Статтею 1 Закону «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (абзац третій); іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (абзац сьомий); майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду (абзац восьмий); боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання (абзац десятий).
За імперативними вимогами частини першої статті 17 Закону «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі:
- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним;
- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
- з інших підстав, передбачених цим Законом.
Отже, статтею 17 Закону «Про іпотеку» не передбачено такої підстави припинення іпотеки як зміна зобов'язання, що призвела до збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця. Підстави припинення іпотеки як окремого виду забезпечення виконання зобов'язання встановлені окремими нормами цивільного закону, а тому суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання незалежно від ступеня їх подібності щодо відносин чи найменування сторін.
За матеріалами прес-служби ВС
ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:
- повна база НПА;
- коментарі до кодексів;
- 85 млн судових рішень;
- подібні справи;
- правові позиції Верховного Суду;
- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.
Замовляйте доступ зі знижкою 30 %.
Також читайте:
Не можна примусово виселити з постійного місця проживання через несплату іпотеки
