Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Суддя КЦС ВС зазначив важливі моменти в іпотечних спорах

Реклама

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат провів вебінар на тему «Судова практика Верховного Суду в іпотечних спорах».

Про це повідомили у прес-службі Верховного Суду.

Василь Крат навів практику ВС у зазначеній категорії справ. Зокрема, він зупинився на питанні щодо охорони інтересів добросовісного іпотекодержателя, якого стосується постанова КЦС ВС від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут. Доповідач зауважив, що чинне законодавство не містить конструкції «добросовісний іпотекодержатель». Однак у будь-яких цивільних правовідносинах учасники повинні дотримуватися загальних засад цивільного законодавства, визначених у ст. 3 ЦК, в тому числі й добросовісності. Тож цей принцип має застосовуватися і під час вирішення спорів, пов'язаних з іпотекою.

У наведеній справі КЦС ВС зробив висновок, що банк, як добросовісний іпотекодержатель, поклався на дані реєстру прав на нерухомість про те, що відповідач був одноособовим власником житлового будинку, і тому уклав договір іпотеки. У такій ситуації відмова в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить захисту інтересів добросовісного іпотекодержателя. При цьому спікер зазначив, що випадки застосування принципу добросовісності іпотекодержателя в судовій практиці непоодинокі, й звернув увагу на постанову Об'єднаної палати КЦС ВС від 11 листопада 2019 року у справі № 756/15538/15-ц.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 758/3453/16-ц КЦС ВС зробив висновок, що Законом «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» іпотеки, за якої іпотека існує поза зв'язком із забезпеченням основного зобов'язання. Тобто законодавство не допускає такої конструкції, коли суб'єктом права вимоги за основним договором буде один суб'єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб'єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов'язання.

Нагадаємо, для того, щоб убезпечити вас від шахрайських дій, створено спеціальний сервіс SMS-Маяк Іпотека. З його допомогою про зміни в реєстрі нерухомості можна оперативно дізнатися SMS-повідомленням, електронним листом, а також повідомленням в кабінеті користувача.

Доповідач також навів постанову Великої Палати ВС від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17 щодо розмежування позовів про стягнення боргу за основним зобов'язанням та про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, ВП ВС з метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення в резолютивній частині зазначила, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.

А в постанові від 5 травня 2020 року у справі № 161/6253/15-ц ВП ВС розтлумачила відмінність поручителя і майнового поручителя, статуси яких врегульовано в різний спосіб. Поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як порука, а майновий поручитель є суб'єктом іншого виду забезпечення виконання зобов'язання - застави. Тому ВП ВС зробила висновок, що боржник за основним зобов'язанням та майновий поручитель - іпотекодавець не є солідарними боржниками, оскільки солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом або договором (ст. 541 ЦК).

ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:

- повна база НПА;

- коментарі до кодексів;

- 85 млн судових рішень;

- подібні справи;

- правові позиції Верховного Суду;

- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.

Замовляйте доступ зі знижкою 20 %

Також читайте:

Перереєстрація іпотечного майна під час мораторію: важлива позиція ВП;

Зареєстровану в житлі особу не можна виселити, якщо їй немає де жити;

Нотаріус не несе відповідальність, якщо йому надали підробні документи;

КСУ визнав конституційним положення щодо необізнаності про іпотеку набувача майна;

ВС вказав, що відповідальність іпотечного поручителя може бути збільшена і без його згоди

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини