Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Товариство з обмеженою відповідальністю – одна з найбільш розповсюджених та зрозумілих для засновників форм організації бізнесу.

Для реєстрації бізнесу у формі ТОВ необхідно обрати:

  • визначити склад засновників;
  • повне та скорочене найменування українською мовою (іноземною мовою – за бажанням засновників);
  • адреса реєстрації товариства;
  • розмір статутного капіталу, його розподіл між засновниками та формування;
  • визначити виконавчий орган, його склад та обмеження повноважень;
  • визначити та затвердити статут;
  • визначити чи бажають засновники укласти корпоративний договір.
Покрокова інструкція по реєстрації нового ТОВ, а також з інші алгоритми дій для вирішення бізнес-завдань доступні в Інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН. Знаходьте правове рішення для будь-якої незнайомої ситуації. Отримуй тестовий доступ прямо сьогодні 

Наразі законодавством не визначено максимальної можливої кількості засновників у товаристві з обмеженою відповідальністю. Такими можуть бути фізичні та/або юридичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Фізичні особи повинні бути дієздатними. Засновники ТОВ є його учасниками. При цьому змішана участь у товаристві дозволена. Учасники мають право брати участь в управлінні у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства, отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства та отримати у разі його ліквідації частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Корпоративним договором можуть бути визначені додаткові умови участі у товаристві (детальніше нижче).

 

Найменування товариства

Щодо найменування юридичної особи законодавством встановлено окремі вимоги, а саме: найменування повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. При цьому воно обов’язково має бути українською мовою. Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначено, що юридична особа може мати найменування іноземними мовами. Може виникнути хибне уявлення, що «іноземною мовою» може бути будь-яка інша за вибором засновників. Однак, такою може бути виключно англійська, що визначено Вимогами щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України № 368/5. У найменуванні товариства заборонено використання повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичних державних найменувань, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України; термінів, абревіатур, похідних термінів, заборона використання яких передбачена законами України.  

Назва товариства також не може містити посилання на організаційно-правову форму або бути тотожною найменуванню іншої юридичної особи. Наприклад, державний реєстратор відмовить у реєстрації товариства із такою назвою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація художників України», адже назва містить у собі іншу організаційно-правову форму.

Додатково варто звернути увагу на слово «національний», яке засновники досить часто бажають використати у своєму найменуванні. Його використання у назві товариства (та інших юридичних особах) заборонено, оскільки відповідно до Вимог може використовуватися виключно у найменуванні закладів (установ) України гуманітарної сфери, які набувають статусу національного згідно з Указом Президента України від 16.06.95 № 451 «Про Положення про національний заклад (установу) України». Є виключення для назв банків, але такі створюються виключно у формі акціонерного товариства та за наявності дозволу від Національного банку України.

Керуйте бізнесом з єдиної платформи
Перевіряйте інформацію про юридичних та фізичних осіб у рішенні LIGA360:Керівник. Дані ЄДР, публічні кошти, перевірки держорганів, банкрутство, судові рішення, ризики у співпраці

Адреса реєстрації товариства

Місцезнаходженням є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю товариства (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Варто зазначити, що адресою може бути визначено як офіс, у якому планується здійснення діяльності, так і адреса одного із засновників. Державний реєстратор або особа, яка здійснює функції державного реєстратора, не перевіряє таку інформацію. Важливо знати, що в Україні діє принцип територіальності, а тому якщо засновникам необхідна компанія у місті Дніпро чи Дніпропетровській області, то реєстрація товариства може бути здійснена виключно у такій області (при цьому не має значення де саме реєструвати: товариство із адресою у місті Дніпро може бути зареєстровано у державного реєстратора як у місті, так і у державного реєстратора сільською ради та навпаки). Крім цього, важливо знати, що будь-які майбутні зміни щодо товариства, наприклад, зміна розміру статутного капіталу, виключення учасника, продаж учасником частки, нова редакція статуту тощо, можуть бути змінені виключно реєстратором області місцезнаходження. Однак при цьому документи можуть бути підписані у нотаріуса будь-якої області, виключно державна реєстрація здійснюється у області місцезнаходження товариства. У випадку, якщо засновники бажають змінити адресу товариства на більш зручну (наприклад, м. Дніпро змінити на м. Одеса), то у такому випадку засновники приймають на нотаріально засвідчують рішення про зміну місцезнаходження товариства, реєструють у області поточної реєстрації. Протягом 3-5 робочих днів реєстраційна справа буде передана до департаменту відповідної області нового місцезнаходження. И вже після таких змін засновники мають право приймати та реєструвати рішення за новим місцезнаходженням. Термін передачі реєстраційної справи з однієї області у іншу не дозволить засновникам реєструвати будь-які зміни у цей період.

 

Статутний капітал, його розподіл між засновниками та формування

Визначення статутного капіталу, його розподіл та формування є обов’язковим, однак законом не визначено як нижчої так і вищої меж його розміру. Капітал може бути як сто гривень, так і сто мільйонів гривень. Однак у будь-якому випадку, при визначенні його розміру варто керуватися здоровою логікою його подальшого використання. При створенні товариства воно не має обороту, але як мінімум має бути здійснена сплата заробітної плати директора та відповідних податків з неї. При створенні товариства можна визначити, що директором буде один із засновників (або єдиний засновник). При такому призначенні можна не сплачувати заробітну плату директора, оскільки він же є засновником. Податкова не завжди готова таке «приймати», але можливість зменшити витрати на перший час з моменту створення ТОВ є.

Строк на внесення учасником свого складу до статутного капіталу товариства визначено законом як шість місяців. Однак, статутом може визначатися й інших строк, при цьому не має крайньої межі. Якщо засновники визначають строк на внесення вкладу як один рік, але не встигають повністю внести свої вклади, загальними зборами може бути прийняте рішення про збільшення такого строку. При цьому варто внести відповідні зміни щодо строку до статуту товариства, затвердити та зареєструвати його у новій редакції. Окремо необхідно знати, що відповідальність за прострочення внесення вкладу не встановлена, окрім законодавчої вимоги зменшення капіталу до фактично сформованого. Однак, якщо засновники бажають мати максимально «чисті статутні документи», то зміни до статуту варто зареєструвати.

Розподіл часток у статутному капіталі здійснюється у відсотках за бажанням самих засновників. При цьому, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», учасники, що мають частку 25 % та більше є його бенефіціарними власниками та зобов’язані подати до державної реєстрації нотаріально засвідчену копія всіх сторінок свого паспорту (якщо паспорт книжкою). У випадку коли паспорт виготовлений із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, засновник надає звичайну копію. Додатково варто знати, що у випадку якщо товариство засновується за участю родичів (співзасновниками є чоловік, дружина, син, дочка, мати, батько), то такі є бенефіціарними власниками незалежно від розміру їх частки у статутному капіталі. Наприклад, батько має частку у розмірі 50 % статутного капіталу, у той час як його син у цьому ж товаристві має частку у розмірі 0,01 % - бенефіціарами є обоє. При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Частка у статутному капіталі визначає відсоток розподілу доходу товариства.

Вкладом до статутного капіталу можуть бути як грошові кошти, так цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства. Так, наприклад, внесення квартири до статутного капіталу товариства не вимагає проведення незалежної експертної оцінки. Додатково варто зазначити, що законодавством не визначена відповідальність за заниження або завищення вартості майна. Наприклад, якщо усі засновники згодні, що вартість квартири площею 70 метрів квадратних складає сто тисяч гривень – таке не є порушенням та не несе у собі відповідальності.

Бажаєте дізнатися чи діють ліцензії компанії? Це найпростіше зробити в сервісі CONTR AGENT. Перегляньте анульовані, прострочені та чинні ліцензії бізнесів за 30 реєстрами. Отримуйте тестовий доступ за посиланням.

Виконавчий орган, його склад та обмеження повноважень

Виконавчий орган товариства може бути одноосібний (директор) або колегіальний (дирекція). Дирекція може мати як двох, так і більше виконавців, однак засновниками має бути визначений генеральний директор, дані про якого і будуть внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі також – «Реєстр»). 

Варто зазначити, що найменування виконавчого органу та голови виконавчого органу можуть бути й іншими, про що вносяться дані до Реєстру.

Директор здійснює оперативно-господарську діяльність товариства, а перелік його повноважень має бути обов’язково внесений статуту товариства. При цьому саме у цьому документі засновники можуть визначити обмеження його повноважень. Так, законодавчо встановлено, що директор має право здійснювати правочини на суму до 50 відсотків чистих активів підприємства. Однак статутом засновники можуть визначити інше: як встановити так і зняти будь-які обмеження. Наприклад, директору забороняється: укладати договори на суму більше 5 000,00 грн та/або забороняється отримувати кредити від імені товариства та/або забороняється відчужувати майно товариства. Або директору може бути надано право здійснювати будь-які правочини від імені товариства без попереднього погодження із загальними зборами учасників.

У випадку створення одноособового виконавчого органу питання щодо права підпису не виникає. Однак при створенні колегіального засновниками може бути визначено як право першого підпису на розрахункових та інших документах для генерального директора, так і право другого підпису для іншої особи із складу дирекції. Наприклад, право першого підпису має генеральний директор (або, наприклад, комерційний директор), а другого – виконавчий директор. Але у будь-якому випадку, особа, яка визначена у Реєстрі як керівник має право першого підпису.

 

Статут товариства

Зміни 2018 року значно спростили статути товариств з обмеженою та товариств з додатковою відповідальністю, оскільки наразі обов’язковими розділами статуту є: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього. Усі інші розділи зазначаються за бажанням засновників. Таке положення є досить зручним, оскільки відсутнє зобов’язання про наявність адреси, складу засновників та їх вкладів, що спрощує здійснення змін у Реєстр. Так при зміні складу засновників не обов’язково приймати статут у новій редакції. Наявність підпису учасника, який відчужив свою частку у статутному капіталі товариства, на статуті не є підставою для його викладення у новій редакції. 

Корпоративний договір

Поняття «корпоративний договір» досить розповсюджено, але у той же час застосовується не часто. Можливість учасникам укласти між собою корпоративний договір значно спрощує умови участі у товаристві та може передбачати умови позбавлення учасника частки за невиконання таких умов.

Договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі - корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним.  Строк дії корпоративного договору визначаються в договорі. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає. На виконання цього положення законодавством передбачена безвідклична довіреність з корпоративних прав.

Таких договір може бути укладений у простій письмовій формі, до реєстраційної справи не передається та є конфіденційних (за виключенням наявності однієї із сторін – держави, територіальної громади, державного або комунального підприємства чи юридичної особи, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді).

Однією із переваг такого договору – є можливість засновниками визначити умови та порядок відчуження часток статутного капіталу. Так, наприклад, наразі законодавство встановлює лише 2 підстави для виключення учасника із товариства: невнесення ним вкладу вчасно та протягом додаткового періоду та у випадку смерті (за положеннями визначеними законом). В той час як корпоративним договором може бути передбачено збільшений перелік підстав для виключення або відчуження учасником частки.

Рецепт легкої звітності – сервіс Liga:REPORT
Всі необхідні форми звітів з підказками, податковий календар, автоматичні нагадування, перевірка заборгованості перед державою. Новинка місяця – онлайн-книга обліку доходів

Облік у податковій

На кінець варто зазначити про облік товариства у податковій.

При державній реєстрації обмін даними із податковою району, у якому здійснюється державна реєстрація місцезнаходження, та із органами статистики здійснюється автоматично. З моменту державної реєстрації товариство стає платником податку на прибуток на загальних підставах. Податковим кодексом України встановлена можливість юридичним особам, які відповідають критеріям, обрати спрощену систему оподаткування. Юридичні особи (не фермерські господарства) мають право бути на спрощеній системі виключно на 3 групі з правом обрання ПДВ (3 % від доходу) або без нього (5 % від доходу). Заява про обрання спрощеної системи має бути подана протягом 10 календарних днів з дати державної реєстрації товариства до відповідного податкової за місцезнаходженням товариства.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини