Складність взаємодії з банками та іншими суб’єктами первинного фінансового моніторингу полягає в тому, що кожен з них впроваджує правила фінансового моніторингу на свій розсуд.
Звісно, все в межах вимог законодавства та результатів національної оцінки ризиків. Проте, закон зобов’язує банки встановлювати правила моніторингу також з урахуванням ризиків, притаманних саме його діяльності. Тобто, шаблонності апріорі бути не може.
Тому правила, програми проведення та інші внутрішні документи з питань моніторингу містять процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками та запобігання використанню послуг та продуктів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Що контролюється?
В першу чергу підприємців мають цікавити операції, які підлягають моніторингу відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – ЗУ «Про фінмоніторинг»). Тобто ті транзакції, на які буде акцент в обов’язковому порядку, в незалежності від суб’єкту моніторингу та його встановлених правил.
Отже, викличуть занепокоєння щодо легітимності та змусять надати повідомлення від суб’єктів первинного фінансово моніторингу (СПФМ) в Держфінмоніторинг так звані порогові та підозрілі фінансові операції.
Порогові операції
Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує «поріг» в 400 тисяч гривень та за наявності однієї з таких ознак:
- якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України
- фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї або осіб, пов’язаних з політично значущими особами
- платіжні операції з переказу коштів за кордон
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)
Підозрілі операції
Щодо підозрілих фінансових операцій, то сума не має значення. Головний фактор – наявність підозри щодо незаконності походжень коштів або сама операція носить злочинний намір. Більше того, на державні органи та суб’єкти первинного фінансово моніторингу покладається не право, а саме обов’язок повідомити спеціально уповноваженому органу про такі операції та їх учасників.
Цікаво, що ж саме законодавець вкладає в поняття підозри? Якщо звернутись до пропонованого визначення, то «підозра – це припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції»
Отже, в основу підозрілості закладена саме думка про чию-небудь причетність. Не остаточне і обґрунтовано доказане рішення, а сумнів, здогад. Причому базується цей здогад не на об’єктивному дослідженні, а на наявній інформації, тобто, виключно тих даних, які попали в поле зору інспектора з моніторингу.
В результаті маємо наступну картину: працівник суб’єкта первинного фінмоніторингу приймає рішення про підозрілість фінансової операції з усіма подальшими наслідками, керуючись лише наявною інформацією та припущеннями, які можуть свідчити про незаконність такої.
Тому, в першу чергу, а особливо при наданні додаткових пояснень на вимогу, необхідно подати достатню кількість даних, які могли б розвіяти припущення про схемність операції чи походження коштів. Фактично, підприємцю потрібно захистити проведену транзакцію перед комплаєнсом банку, немов топ-менеджеру перед акціонером бюджет на наступний рік.
Військовий стан
Після початку вторгнення в Україну, Держфінмоніторинг, з метою посилення нагляду, виокремив індикатори, притаманні контрагентам - резидентам російської федерації, республіки білорусь, а також особам, зареєстрованим на непідконтрольних територіях. 31 березня 2022 року перелік таких індикаторів було розіслано СПФМ для використання в роботі.
Ціль сформованих індикаторів – не допустити обхід застосованих санкцій та будь-яких транзакцій, пов’язаних з фізичним та юридичними особами рф, рб та тимчасово окупованих територій. Саме тому особлива увага була приділена зовнішньо-економічній діяльності, оскільки фінансові операції можуть здійснюватися на користь вигодонабувачів з рф/рб або осіб, які ними контролюються.
Крім іншого, постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 року, спрямованою на регулювання в період війни, було внесено ряд обмежень, серед яких: заборонено видачу готівкових коштів у гривнях та іноземній валюті з рахунку клієнта в обсязі, що перевищує 100000 гривень у день, крім зняття готівкових коштів у гривнях в певних випадках та заборонено видачу за межами України готівкових коштів з усіх рахунків клієнта банку, відкритих у національній валюті, в обсязі, що перевищує в еквіваленті 12500 гривень на кожні сім календарних днів.
Всього, за період з 24 лютого і по 01 грудня 2022 року в постанову було внесено 36 (!) змін та доповнень.
Посилені заходи перевірки: як залишитись клієнтом банку
Щоб не стати об’єктом посиленої уваги СПФМ та Держфінмону підприємцю варто б дотримуватись базових правил. Ігнорування таких, з великою долею вірогідності, призведе до затримок в транзакціях, посилених заходів належної перевірки, запиту пояснень та додаткових документів.
Отже, що слід врахувати:
- не уникати особистого контакту з представниками СПФМ. Розцінюється як ухилення від ідентифікації/верифікації та виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені.
- виключити надання неправдивої інформації та підроблених документів
- на вимогу надавати додаткову інформацію про себе, транзакцію чи діяльність. Не рекомендовано ігнорувати чи відмовляти.
- якщо доводиться часто змінювати місце проживання – приготуйтесь пояснити чому
- використання спільних ІР-адрес також наведе на підозри
- намагатись не використовувати рахунки як транзитні для подальшого перерахування коштів
- будучи отримувачем коштів не зазначати адресу готелю, хостелу, тощо як персональну
- увагу також приверне випадок, якщо покупець не є кінцевим отримувачем товару
- різке збільшення розміру обігових коштів на рахунках стане ще одним маркером підозрілості
У випадку негативного підтвердження одного або декількох пунктів суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин. Тобто, наприклад, якщо банківська установа виявить, що рахунок використовується лише для подальшого перерахування коштів на інші рахунки та запросить пояснення або виписки з рахунків іншого банку і ви не надасте – банк змушений буде попрощатися. При цьому, матиме всі законні підстави, адже формально такі дії є сукупністю критеріїв, які свідчитимуть про фіктивність діяльності.
Відмова в обслуговуванні
В яких ще випадках очікувати від СПФМ відмови в обслуговуванні, замороженні коштів на рахунках та повідомлення регулятору про підозрілі операції компанії ?
В законодавстві та внутрішніх документах банків є такий термін як «неприйнятно високий ризик». Це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб’єктом первинного фінансового моніторингу. Тобто, у випадку виявлення індикаторів такого ризику в підприємця, йому «світить» однозначна відмова в обслуговуванні і неприємності з коштами, що залишились на рахунках.
Що ж це за фінансові операції, які тягнуть за собою негативні наслідки для бізнесу?
- обсяг коштів не сумісні з місцезнаходженням, віком та доходами клієнта
- часті позики та фінансові допомоги з одних і тих же джерел
- зняття готівки з рахунку відразу після зарахування
- обхід порогу в 400 тис.грн. шляхом менших сум, але багаторазово
- часті зняття готівки в місцях поблизу проведення бойових дій
- обмін валюти у значних обсягах
- використання різних платіжних систем для багаторазового отримання коштів фізичною особою
- багаторазове поповнення готівкою карткових рахунків з подальшою оплатою послуг, товарів
- закупівля військових товарів, на які розповсюджуються обмеження
- зарахування коштів некомерційним організаціям на користь рф/рб або несумісне використання коштів з діяльністю неприбутковими організаціями
- благодійні внески із-за кордону без призначення платежу або тільки для обмеженої кількості осіб
Регуляторні тренди диктують нові умови. Банківські установи будуть ще більш прискіпливо зазирати своїм клієнтам в душу. Фінансовий моніторинг в Україні активізувався порівняно недавно, тому часто мають місце непорозуміння з бізнесом. В будь-якому випадку потрібно пам’ятати про фінансову безпеку підприємства, ФОПа чи фізичної особи.
