В умовах ринкових відносин, коли держава вже не несе відповідальності за результати фінансово-господарської діяльності підприємства, забезпечення його безпеки стає однією з найбільш важливих і актуальних проблем його життєдіяльності.
Водночас ефективність його функціонування та безпека багато в чому визначається тим, наскільки дієва та адекватна відповідна система управління.
Річ у тім, що вона не відповідає вимогам часу, а первинна функція стратегічного управління - стратегічне планування не діє. Процес ринкових відносин проходить паралельно з посиленням конкуренції на ринку, а тому виникає необхідність у вивчені та впровадженні методів і інструментів управління діяльністю організації, які будуть відповідати сучасним умовам.
В таких умовах в управлінні підприємствами гнучкості та вміння пристосовуватися до зовнішніх умов замало, особливої уваги набуває запровадження ризикоорієнтованого менеджменту задля підвищення безпеки бізнесу.
Для цього необхідно враховувати 10 рекомендацій:
1) Вжити заходів щодо запобігання відтоку та плинності кадрів.
Щодо кадрової та інтелектуальної складової, вона є одним із основних джерел небезпек та ризиків для підприємства. Статистичні дані Європейського Союзу показують, що приблизно 58% відомих випадків шахрайства й зловживань припадає на частку службовців, 30% – менеджерів, а 12% – топ-менеджерів і власників.
Основні дії, що вирішать це питання є досягнення високого рівня кваліфікації персоналу за рахунок проведення відповідних заходів (курси підвищення кваліфікації, освітні семінари та ін.) та його інтелектуального потенціалу (створення системи мотивації працівників за раціоналізаторську та інноваційну діяльність, співпраця з провідними фахівцями галузі на основі аутсорсингу, аутстафінгу та фрілансу)
2) Змінити підхід до командної роботи.
Робоче середовище формується під впливом зовнішніх факторів, таких як ринкова кон'юнктура та економічні тенденції, а також внутрішніх про-цесів, таких як віддалена робота та мінливі запити клієнтів. Під час війни управління компанією передбачає коригування пріоритетів та зосередження на інтересах команди, партнерів і клієнтів. Дуже важливо трансформувати менеджмент компанії в сторону безпеки, репутації та підтримки персоналу.
Наприклад, компанії можуть зіткнутися з перебоями в наданні безперервних послуг і постачанні продукції клієнтам через військові дії. Для вирішення цих проблем доцільно впровадити стратегічні заходи. Вони тимчасово зупинятимуть певні виробничі процеси і перенаправлятимуть зусилля на створення безпечного та надійного робочого середовища для співробітників
3) Укласти договір NDA з працівником та партнерами.
Станом на сьогодні, визначення «договір про нерозголошення» міститься в ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», відповідно до якого фахівець або інша особа зобов’язується не розголошувати комерційну таємницю та/або іншу конфіденційну інформацію резидента Дія Сіті або стосовно резидента Дія Сіті.
Істотними умовами договору про нерозголошення є:
1) строк, протягом якого фахівець або інша особа зобов’язується не розголошувати інформацію з обмеженим доступом резидента Дія Сіті або стосовно резидента Дія Сіті;
2) визначення інформації, на яку поширюється зобов’язання про нерозголошення.
Водночас, сам ЦК не забороняє укладати договори, які не передбачені у ньому, але відповідають принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Але саме по собі укладення договору NDA не є повною гарантію порушення працівником його умов.
До прикладу, у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 р. у справі №752/5775/16‑ц зазначено,що відмовляючи в задоволенні позову, суд посилався на наступні обставини: «Факт розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці було визнано недоведеним у зв'язку з відсутністю його документального підтвердження, а також вказівки на конкретну інформацію, яка була розголошена. За матеріалами справи працівниця під час перебування у відпустці по догляду за дитиною здійснила доступ до корпоративної системи Redmine, що містить комерційну таємницю». Тому потрібно не тільки укладат договір, а й визначити перелік інформації, яка є конфеднційної о комерційною таємницею.
4) Підвищити механізм контролю за економічними злочинами.
До основних економічних злочинів, від яких страждають підприємства можна віднести вимагання (189 ККУ), порушення прав інтелектуальної власності (176 ККУ), , незаконне привласнення майна (191 ККУ).
Найбільш поширеними заходами у боротьбі із ними можна виділити зовнішній аудит фінансової діяльності , внутрішній аудит , норми та правила поведінки на підприємстві , сертифікація фінансової звітності (79%), управлінський нагляд.
5) Підвищити обізнаність керівництва щодо наявності доказів покладення відповідальності на певну особу у разі порушення законодавства.
Показовим є рішення Шевченківського районного суду № 111618302 від 14.06.2023 по справі 761/28281/22.
Позивачем суду не було надано доказів покладання обов`язків за дотримання порядку проведення розрахунків за статтею 163-15 КУпАП (Порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари) на будь-яку іншу особу, ніж він.
Надана до матеріалів позовної заяви посадова інструкція не могла бути прийнята судом як доказ, оскільки вона не містила підпису відповідного працівника із зазначенням прізвища імені та по-батькові і дати ознайомлення з посадовою інструкцією, не надано суду наказу про зарахування на посаду касира.
Аналогічним є рішення Шостого апеляційного адміністративного суду № 112147603 від 11.07.2023 по справі 761/25302/22, яке стосувалося відповідальності за статтею 163-15 КУпАП головного бухгалтера магазину.
Тобто, для того, щоб керівника підприємства не було притягнуто до відповідальності, потрібно заздалегідь подбати про докази покладення відповідних обов’язків на певну особу (посадова інструкція, наказ про зарахування та ін.).
6) Укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом.
Кожен з нас не застрахований від проведення обшуку.
Тому важливою превентивною умовою несприятливих наслідків під час проведення обшуків є кваліфікована правова допомога.
Відповідно до ч.5 ст 236 КПК неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку.
Водночас, відповідно до ч.2. ст. 20 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Тобто, відповідно системного аналізу вищезазначених норм не сказано про обов’язок забезпечення адвокатом під час проведення слідчих дій , в тому числі обшуку і це не є порушенням особи права на захист.
Очевидно, що впродовж 3 годин досить складно найти відповідного адвоката, який якісно захистить ваші права. Тому потрібно це зробити заздалегідь.
7) Укласти трудовий договір з працівником.
Тут варто зазначити, що працівники повинні бути оформлені за трудовим договором, інакше керівник може наражати себе на фінансову відповідальність (265 КЗпП) у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, встановленої законом на момент виявлення порушення .
8) Розробити інструкції для керівників та персоналу під час перевірки із податкової служби, СБУ, ДБР, НАБУ тощо.
На нашу думку, це є надзвичайно важливим, адже при обшуках і перевірках працівники сприймають дані заходи досить емоційно. Наслідком може бути навіть те, що наступного дня буде великий відсоток звільнень. Тому людей варто готувати до подібних ситуацій, зокрема розповідати їм, що це — норма для бізнесу в Україні та пояснювати порядок дій при податкових перевірках або обшуках слідчих органів (ДБР, НАБУ, БЕБ).
9) Зареєструвати податкові накладні.
Це також загрожує додатковими фінансовими санкціями. Враховуючи поточний економічний стан країни, навіть підприємства реально сектора економіки не завжди можуть забезпечити вчасність їх реєстрації. Додатково також існує проблема фактичної зупинки строків оскарження за не реєстрацію податкових накладних. Всі ці питання необхідно враховувати під час укладення договорів з контрагентами підприємства.
10) Правильно скласти статутні документи .
У статуті або засновницькому договорі (повне або командитне) доцільно прописати наступні пункти:
- визначення значних правочинів,
- порядок проведення зборів і повідомлення учасників про майбутні збори, порядок оформлення протоколів зборів учасників;
- механізм зміни складу власників;
- запровадження системи застережень щодо укладення угод про відчуження часток;
- обмеження директора на вчинення юридично значимих дій, підписання правочинів залежно від його суми, тощо.
Підводячи підсумок, варто відзначити, що навіть в складних умовах сьогодення більшість підприємств не мають зупинятись та припиняти свою діяльністю . Потрібно шукати нові шляхи управління підприємством та знаходити вигідніші способи взаємодії порівняно із загальною системою управління підприємством.
