Незважаючи на встановлення мораторію на планові перевірки на період карантину, бізнесу не варто легковажно ставитися до можливості візиту інспекторів Державної служби праці України («Держпраці»). Зокрема, мораторій не поширюється на планові перевірки суб’єктів господарювання, діяльність яких віднесено до високого ступеня ризику, а також на позапланові перевірки (наприклад, перевірка виконання виданих раніше приписів про усунення порушень чи звернення фізичної особи про порушення її прав).
Вже зараз можна зробити висновок, що з метою мінімізації витрат на персонал у період так званої «коронакризи», недобросовісні роботодавці найчастіше вдавалися до таких маніпуляцій як:
- ухилення від офіційного укладення трудового договору з працівниками;
- примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати;
- встановлення неповного робочого дня при фактичному залученні до роботи працівників повний робочий день;
- часткова виплата нарахованої заробітної плати неофіційно без сплати податку та єдиного соціального внеску;
- продовження тривалості робочого часу без залучення працівників до надурочних робіт та оплати надурочних годин роботи.
Таким чином, питання розмірів та підстав застосування штрафів за порушення законодавства про працю є актуальним для більшості роботодавців. Ще з 2 лютого 2020 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» № 378-IX розміри окремих трудових штрафів було зменшено, а платників єдиного податку було дозволено лише письмово попереджати за перше порушення. Розглянемо більш детально, які саме штрафи можуть застосовуватися до роботодавців.
Порушення в оформленні трудових відносин
На сьогодні залучення фізичних осіб-підприємців («ФОП») на цивільних засадах є досить розповсюдженою практикою для тих компаній, яким необхідно час від часу отримати конкретно визначені роботи чи послуги від незалежних підрядників. В той же час, контролюючі органи прискіпливо ставляться до виявлення неоформлених трудових відносин. Відповідно й випадки притягнення роботодавців до відповідальності за цією підставою є досить поширеними.
Так, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) має наслідком накладення штрафу, що дорівнює 10 розмірам мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення («мзп»), за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. При цьому платники єдиного податку 1-3 груп мають можливість спочатку отримати попередження, а вже у випадку повторного порушення – штраф.
В той же час, для оцінки ризиків застосування такого штрафу до суб’єкта господарювання варто розуміти, що відповідно до чинного законодавства відмежування цивільно-правових відносин від трудових залежить, перш за все, від характеру виконуваних робіт чи наданих послуг. Зокрема, і Держпраці, і відповідні суди аналізують, чи цивільні договори визначають конкретний та індивідуально визначений результат, що передається замовнику, чи для замовника вирішальне значення має саме процес праці.
Також оцінюється виконання робіт чи надання послуг за певною професією чи кваліфікацією, подібність робіт та послуг з тими, що виконують штатні працівники компанії, їх виконання під контролем замовника чи з дотриманням правил внутрішнього розпорядку та встановленням робочого часу.
Недопущення до проведення перевірки
Найбільш суттєво на початку цього року було змінено розмір штрафів за недопущення до перевірки чи перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків. Замість максимального штрафу у розмірі 100 мзп, наразі штраф становить 16 розмірів мзп.
Розглядаючи відповідальність за дане порушення, в першу чергу, варто звернути увагу на порядок доступу інспектора на підприємство під час такої перевірки відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що вступив в силу 31 грудня 2019 року.
Якщо раніше для проведення інспекційного відвідування інспектору достатньо було пред’явити службове посвідчення, то тепер окрім цього на вимогу об'єкта відвідування інспектор повинен пред'явити направлення на його проведення і зробити запис в журналі реєстрації перевірок. Реалізація такого права може виявитися дуже корисною, оскільки у направленні можна побачити підставу проведення інспекційного відвідування та встановити коло питань, для з’ясування яких направлено інспектора. На жаль, непред'явлення направлення або відмова зробити запис у журналі не несуть жодних негативних для інспектора наслідків та не дають права не допустити його до відвідування.
Однак, об’єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі відсутності службового посвідчення чи коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акту інспекційного відвідування.
Також варто звернути увагу, що під час перевірки інспектор може ознайомитися з оригіналами документів, а суб’єкт господарювання не зобов’язаний надавати копії документів, особливо, якщо доведеться копіювати значні об’єми, а інспектор встановлює надто короткі строки. Тому ненадання копій документів за умови, що інспектор мав можливість ознайомитися з оригіналами не може розцінюватися, як створення перешкод у проведенні перевірки та бути окремою підставою для накладення штрафу.
Інші порушення
Також варто звернути увагу на нові розміри штрафів за інші порушення, передбачені ч. 2 ст. 256 КЗпП.
Зокрема, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, а також виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків має наслідком штраф у розмірі 10 мзп, а за повторне протягом двох років порушення — 30 мзп.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці призведе до сплати 2 розмірів мзп за кожного працівника, недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов’язків – 4 мзп.
Окрім того, змінилася концепція застосування штрафів за ті порушення законодавства про працю, що прямо не перелічені в ст. 265 КЗпП. Так, з 2 лютого 2020 року за порушення таких непоіменованих вимог трудового законодавства ввели штраф в розмірі однієї мзп за кожне порушення. До цієї дати штраф в одну мзп застосовувався незалежно від кількості таких «дрібних» порушень та працівників, щодо яких вони допущені.
Тобто тепер, маючи, наприклад, порушення у заповненні трудової книжки графіка відпусток та штатного розпису сукупно можна отримати досить значний штраф, якщо роботодавець не виконає припис Держпраці й не усуне виявлені порушення у визначені строки.
Зменшення розміру штрафу у разі його своєчасної сплати
Нововведенням є також положення ч. 5 ст. 265 КЗпП, згідно з якою сплата роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів із дня вручення постанови про його накладення означає, що така постанова виконана. Відповідне правило застосовується до всіх порушень, штрафи за які передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП. Тобто, це не стосується накладених адміністративних штрафів до посадових осіб підприємств, установ й організацій та ФОПів відповідно до ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наслідки видання припису
Також варто не забувати, які порушення законодавства про працю обов’язково ведуть до накладення штрафу, а які можна усунути відповідно до припису інспектора Держпраці. Так, за результатами інспекційного відвідування складається акт перевірки і, в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю, припис щодо їх усунення.
При цьому згідно із ч. 7 ст. 265 КЗпП незалежно від факту усунення виявлених порушень під час проведення перевірки разом із винесенням припису накладається штраф за:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплату зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків;
- недопущення до проведення перевірки, перешкоджання у її проведенні;
- вчинення повторно упродовж року іншого порушення трудового законодавства.
У інших випадках у разі виконання припису та усунення виявлених порушень у визначені строки заходи щодо притягнення роботодавця до відповідальності не застосовуються.
Принагідно зазначимо, що припис або вимога інспектора праці може бути оскаржено у 10-денний строк із дати його отримання через звернення до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. Якщо подано в установлений строк скаргу, то вона тимчасово припиняє виконання припису чи вимоги інспектора праці. Перевірка ж виконання припису можлива лише після спливу строків, зазначених для його виконання. Якщо об’єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводитимуть інспекційне відвідування.
Таким чином, незважаючи на зменшення розмірів штрафних санкцій за порушення трудового законодавства, роботодавцям не варто забувати про необхідність належного дотримання трудового комлаєнсу та можливі перевірки Держпраці. Також варто пам’ятати, що терміни оскарження дій роботодавця продовжені на термін дії карантину, тож по його закінченню може з'явитися новий сплеск трудових спорів.
Юлія Підлісна, старша юристка KPMG Law Ukraine
