|
Для українського бізнесу ESG може виглядати по-різному. Хтось бачить у цьому складні європейські правила, хтось вважає це модним трендом, який скоро мине, а для інших це нова реальність для роботи на міжнародних ринках.
Але, що насправді ховається за цими трьома літерами, коли справа доходить до залучення інвестицій чи підписання контракту з європейським партнером? Якою має бути українська компанія, щоб її процеси були зрозумілими, а ризики прогнозованими? І чому сьогодні для партнерів набагато важливіше бачити прозоре управління та реальну турботу про людей, аніж просто формальні звіти про охорону довкілля?
Говоримо про це з Алісою Дорохіною, начальником управління з питань комплаєнсу АТ “Укроборонпром”. Її досвід унікальний, адже він поєднує глибоке розуміння міжнародних стандартів та щоденну роботу в умовах найвищих ризиків.
Алісо, сьогодні багато говорять про ESG, але при цьому часто фокусуються лише на екології. Чому, на Вашу думку, без сильного G-фактору будь-які ініціативи ризикують залишитись лише “грінвошингом”?
G - governance - дійсно є одним з ключових показників зрілості компанії для зовнішніх стейкхолдерів і особливо для міжнародних партнерів. Навіть якщо ми говоримо про “зелені” ініціативи, які орієнтовані на відповідність “екологічним директивам”, ми керуємось законом Баррі Коммонера, який покликаний застерегти людину від необдуманого впливу на окремі частини екосистем, що може призвести до непередбачених наслідків.
Саме тому наявність належного управління та зваженого ризик-орієнтованого підходу при прийнятті стратегічних рішень є головним аргументом на користь G. Це доказ того, що компанія орієнтована на сталий розвиток, а не на ситуативну вигоду.
Як саме міжнародні партнери вимірюють цей рівень управлінської зрілості? На які конкретні маркери вони дивляться?
Перш за все, це прозора діяльність та підзвітність. Коли справа доходить до належної перевірки, партнери шукають конкретні та доказові речі:
Стійкість в умовах кризи. Наявність BCP-плану (плану забезпечення безперервності діяльності), що є абсолютно критичним для українських компаній в умовах війни.
Надійність. Підтвердження тривалої безаварійної роботи, відсутність “критичних подій”, що могли настати внаслідок помилкових рішень керівництва.
Системність. Управління згідно з принципами OECD, наявність систем внутрішнього контролю, моніторингу та управління ризиками.
Прозорість. Зрозумілі процеси прийняття рішень, залучення стейкхолдерів, контроль за розподілом ресурсів.
Впроваджена функція комплаєнсу. Це не просто посада, а дієва система, що охоплює бізнес-етику, врегулювання конфлікту інтересів та антикорупційні заходи.
Вся ця інформація має бути структурована та розміщена на офіційних майданчиках компанії. Якщо є сумніви, краще провести бенчмаркінг або залучити консультантів.
Ви кажете про прозорість. Наскільки глибоко західні партнери готові перевіряти правдивість наданої їм інформації? Чи достатньо просто мати гарні політики на папері?
Абсолютно недостатньо. І це, мабуть, ключове, що треба усвідомити. Впровадження змін не має бути формальним. Ваші європейські партнери обов'язково перевірять правдивість наданої інформації. Окрім опрацювання ваших документів, вони проведуть власне дослідження, в тому числі аналіз публікацій у ЗМІ.
Якщо виявиться, що ви надали неправдиві дані, поновити довіру буде непросто, оскільки в Європі інститут репутації має величезне значення.
Як Ви вважаєте, наскільки глибоко сьогодні західні партнери перевіряють своїх контрагентів? І що саме потрапляє у фокус їхньої уваги, коли йдеться про ланцюги постачання?
Перевірка ланцюгів постачання - це не просто модний тренд, а базовий інструмент управління ризиками для будь-якого великого міжнародного бізнесу. Управлінцям у ЄС життєво важливо розуміти, хто є їхнім постачальником на всіх етапах, у всіх країнах. Це дає контроль і, в результаті, створює додану вартість.
Тому, коли українська компанія готується до спільного проєкту, вона має бути готова продемонструвати цілісну систему контролю над своїм ланцюгом постачання. Вона включає кілька ключових блоків:
По-перше, сама система управління. Чи є у вас чітко прописані процедури? Чи визначені зони відповідальності? Чи підтверджена компетентність людей, що керують закупівлями?
По-друге, прозорість та доступ до інформації. Чи готові ви надати документи, що підтверджують походження сировини чи компонентів? Чи можете ви надати вичерпну інформацію про своїх ключових постачальників?
По-третє, менеджмент ризиків. Чи ідентифікували ви ризики у своєму ланцюгу постачання? Наприклад, екологічні ризики в частині управління природними ресурсами. Або соціальні, чи були у ваших постачальників судові процеси щодо порушення прав працівників або конфлікти з місцевою громадою? І головне, що ви робите з цими ризиками? Які у вас є заходи для їх пом'якшення, чи прописані умови заміни “токсичного” постачальника, чи проводите ви аудити?
Міжнародне партнерство сьогодні за замовчуванням передбачає таку глибоку перевірку. Процес імплементації європейських директив ще триває, і для українського бізнесу це чудова можливість мобілізувати ресурси і підготуватися, не чекаючи формальних дедлайнів.
Давайте поговоримо про S-компонент. Війна та її наслідки, зокрема кадровий голод, загострили боротьбу за людей. Що, крім очевидних речей на кшталт реінтеграції ветеранів, сьогодні стає ключовим у соціальній політиці українських компаній?
Західні стейкхолдери очікують від нас певної “бази”: відсутність інцидентів з порушенням умов праці, адекватна зарплата, виконання показників різноманітності, програми розвитку та навчання, соціальний захист, баланс роботи та особистого життя тощо.
Але в наших реаліях ця “база” справедливо має бути розширена для турботи про своїх співгромадян, які проживають особливо складні часи в умовах російської агресії. Тому український бізнес вже активно впроваджує програми підтримки не лише ветеранів, а і їхніх сімей, навчання та перекваліфікацію для ВПО, програми повернення громадян в Україну з подальшим працевлаштуванням.
Кадровий голод відчутний у кожній сфері, тому компанії, які вже зараз орієнтовані на турботу про людей, однозначно отримають більше талантів.
Це все виглядає як масштабна трансформація. Хто має стати двигуном всередині компанії? Комплаєнс-офіцер, СЕО, чи створена спеціальна робоча група?
Мій досвід показує, що трансформаційні зміни мають відбуватись поступово, але одразу на всіх рівнях. Це добре працює за принципом PDCA (Plan-Do-Check-Act): розробляємо план дій із чіткими завданнями та дедлайнами, впроваджуємо, перевіряємо ефективність і коригуємо.
Зміни, які неминуче призведуть до дискомфорту всередині системи, мають бути ініційовані згори (tone at the top) за постійної підтримки та перевірки з боку Наглядової ради та СЕО.
“Агентом змін” може виступити комплаєнс-офіцер, який має бути підзвітним керівництву компанії / відповідному комітету. Коли зміни носять такий глобальний масштаб, вони мають бути посилені мотивуючими заходами - КРІ, ЦКР для керівників процесів, відповідних виконавців.
Важливо регулярно комунікувати з колективом щодо необхідності таких змін, підсвічувати бенефіти та наголошувати на відповідальності у разі недотримання нових правил.
Багато хто вважає, що ESG стане “вхідним квитком” до проєктів відбудови України. Чи згодні ви, що без прозорих систем управління залучити серйозні інвестиції буде неможливо?
Так, але я б змістила акцент. Окрім того, що ми маємо бути зрозумілими та передбачуваними для партнерів, ці зміни потрібні в першу чергу нам самим. Війна впливає не лише на людей, а й на нашу природу. З екологічними наслідками ми будемо боротись десятиліттями. Тому орієнтація на екологічний менеджмент та довгострокові цілі надійної відбудови - це наш шанс залишити дітям і онукам перспективну Україну, з якої не треба буде виїжджати в пошуках кращих умов.
Ми зараз на шляху змін. Побудова прозорого управління для отримання інвестицій - це можливість для українського бізнесу зробити свої процеси ефективними та захищеними. ЄС дає час, формулює чіткі очікування, консультує. Ми проживаємо складний період викликів, але так само ми відкриваємо для себе нові можливості. І ними варто скористатись.
Не лише міжнародна корпорація, а й невелика фірма може втратити інвесторів, партнерів та клієнтів, якщо не буде дотримуватися ESG принципів, піклуватися про захист довкілля, створювати сприятливі соціальні умови для співробітників та піклуватись про клієнтів. Разом з LIGA360 ви зможете в режимі реального часу моніторити згадки про вашу компанію - та контролювати репутаційні загрози.
