Перше – це боротьба з незаконним відмиванням грошей і тероризмом. Тут важливо розуміти, що де-юре банки блокують ваші операції і рахунки, тому що ви можете опинитися потенційним терористом або злочинцем, які відмивають гроші.
До 2014 року кількість кримінальних справ, порушених за статтею Кримінального кодексу 258-5 Фінансування тероризму, трималося на позначці близько нуля, так само, як і загальна кількість порушених кримінальних справ за матеріалами від Державної служби фінансового моніторингу.
Статистика за 2019 рік також показова: загальна кількість обвинувальних вироків по всій Україні, по всіх статтях Кримінального кодексу про злочини по легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму – 46.
Але тут працює швидше принцип рамки металошукача в аеропорту – перевірити треба всіх. Інша справа, коли перевірка доходить до відритого маразму і рамки металошукача вже починають встановлювати в кожному під'їзді.
Є явна диспропорція. Справжня причина, чому багато банків кошмарять своїх клієнтів, полягає трохи в іншому. Це скоріше негласні установки від НБУ на боротьбу з готівковим обігом грошей, податковою мінімізацією, виведенням капіталу за кордон і багато іншого. Клієнтів зобов'язують розкривати свою комерційну таємницю, і під гаслами боротьби з тероризмом насправді посилюється контроль держави над бізнесом з метою його детінізації, боротьби з фіктивним підприємництвом.
Друге – штрафи за недотримання банками правил фінмоніторингу зросли в десятикратному розмірі. Банк – це досить бюрократизирована і ієрархічно складна структура. Тому страх перед теоретичним штрафом банку стає прямою проблемою клієнта. Банк не бачить в вас терориста, а боїться штрафу – тому витрусить з клієнта всю душу. Відповідальності за заподіяну шкоду клієнтові банк не несе, це норма закону. Суб'єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли в межах завдань, обов'язків та у спосіб, що передбачені законом.
Третє і найважливіше – підозрілі операції. Обов'язковому фінмоніторингу підлягають порогові фінансові операції 400 тис. грн. і більше (послуги в сфері лотерей або азартних ігор – на суму 30 тис. грн. і більше), що відповідають одному з чотирьох критеріїв:
1) фінансові операції з Іраном і КНДР;
2) фінансові операції політично значимих осіб, членів їх сімей та / або осіб, пов'язаних з політично значущими особами;
3) фінансові операції з переказу коштів за кордон (в т. ч. в країни, віднесені КМУ до офшорних зон);
4) фінансові операції з готівковими коштами (внесення, переклад, отримання).
Але фокус в іншому. Незалежно від суми і виду операції, будь-яка фінансова операція може здатися банку підозрілою, і тут вже немає порогових показників і чітких критеріїв. Банк може запросити будь-яку інформацію і документи для того, щоб розвіяти свої підозри.
Підозрілі фінансові операції та їх наслідки
Критерії підозрілості законом не передбачені. Є Положення про здійснення банками фінансового моніторингу від НБУ, де банкам даються рекомендації, які операції можуть здаватися банкам підозрілими, на що вказує фіктивність підприємства, як визначити ступінь ризиковості свого клієнта і багато іншого. Важливо розуміти, якщо ви спілкуєтеся зі своїм банком на «ви», вам ніхто не скаже, з якої конкретно причини вашу фінансову операцію заблокували.
- Дотримуючись критеріїв ризиковості перше, на що банки повинні звертати увагу, – це підтвердження / спростування того, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою або фіктивною компанією. Щоб визначити, чи має компанія сумнівний статус, банку необхідно проаналізувати документи / інформацію, яка розвіє, або ж навпаки посилить підозри банку, а саме:
- фінансову звітність, підтверджену незалежним зовнішнім аудитом, яка розкриває суть і зміст фінансових операцій, що здійснюються клієнтом, і дозволяє встановити відповідність прибутку (доходу) / обороту його господарської діяльності;
- документи, що підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт при здійсненні господарської діяльності;
- документи, що підтверджують ведення господарської діяльності основними контрагентами потенційного клієнта;
- документи, що підтверджують сплату податку на прибуток (доходи);
- документи, що підтверджують наймання осіб на умовах трудового договору (договору про наймання персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), в посадові обов'язки яких входить організація і забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов'язків виду діяльності потенційного клієнта, обсягів його фінансових операцій;
- документи, що підтверджують наявність виробничих / офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення потенційним клієнтом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення / обладнання);
- документи, що підтверджують наявність офісних приміщень у потенційного клієнта за адресою масової реєстрації.
Вищевказаний перелік не є вичерпним і банк може запросити будь-які інші документи / інформацію. Головна мета банку – отримати бездоганні докази, які підтвердять відсутність статусу компанії-оболонки і для цієї мети банк буде «мучити» клієнта до тих пір, поки надане з боку клієнта не здасться йому достатнім.
- Друге, на що слід звернути увагу, – це фінансові операції, які на думку банків апріорі є підозрілими, а саме: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичайний спосіб; не мають очевидної економічної або законної мети; не відповідають інформації про заплановану клієнтом діяльність з використанням послуг банку, отриману банком від клієнта при установці мети і характеру ділових відносин з ним.
Так, щоб визначити чи дійсно операція є підозрілою, банк буде враховувати два чільних критерії:
- заплановану клієнтом майбутню діяльність при установці ділових відносин з ним (з огляду на анонсований обсяг фінансових операцій, види послуг до використання);
2) ризик-профіль клієнта (в тому числі якщо фінансові операції, що здійснюються клієнтом, не мають раціонального обґрунтування, враховуючи інформацію, отриману в результаті здійснення належної перевірки, та / або не є типовими для клієнтів, подібних за розміром / видом діяльності / величині доходу / соціальним статусом).
Коли банк бачить надзвичайно велику фінансову операцію, виходячи з фінансового стану клієнта, він діє максимально злагоджено. Банк відразу ж вживає заходів для з'ясування джерел коштів, пов'язаних з такою фінансовою операцією, щоб розуміти, що клієнт законно використовує ці кошти.
Окремо необхідно звернути увагу на індикатори підозрілості фінансових операцій. Індикатори розділені на 3 групи:
- індикатори, які стосуються діяльності чи поведінки клієнта (клієнт (представник клієнта) не може виразно пояснити, в чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності; клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, необхідну для прийняття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити; існують підстави підозрювати, що надані інформація / документи для належної перевірки клієнта містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема очевидно існують суттєві розбіжності, допущені істотні помилки; неможливо зв'язатися з клієнтом (представником клієнта) з допомогою наданих їм даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за вказаним номером телефону та електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації);
- індикатори, що стосуються фінансових операцій клієнта (клієнт (юридична особа - резидент) регулярно перераховує гроші іноземної компанії, яка має рахунок у банку України (клієнт (юридична особа - нерезидент, що має рахунок в банку України) регулярно отримує гроші від юридичної особи - резидента; довгий час спостерігається аналогічна тенденція обсягу дебетових і кредитних фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок і кінець дня і великі щоденні обороти коштів по рахунку; проведення кількох фінансових операцій клієнтом протягом одного дня в одному відділенні, але з очевидною спробою обслуговуватися у різних працівників банку (клієнтського менеджера або касира); фінансова операція / сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій не є характерною / характерними для звичайної діяльності клієнта (наприклад, цілі, тип і обсяг операції) , а надані пояснення не є аргументованими; клієнт регулярно здійснює або отримує значну кількість переказів без відкриття рахунку;
- індикатори з різних видів продуктів (послуг) (кредити / позики, операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, до мережевих служб).
Вище вказано тільки частину індикаторів, і кожному клієнту необхідно ознайомитися з повним списком, щоб бути в повному озброєнні.
Клієнти, щодо яких банком встановлено високий і / або неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), в першу чергу потрапляють під удар, і для них будь-який індикатор, навіть самий незначний, може зіграти вирішальне значення. Так само можливий інформаційний обмін між банками, в т.ч. по клієнтам, фін. операції яких визнані підозрілими.
Банк, у разі прийняття рішення щодо відмови від підтримки ділових відносин / обслуговування клієнта шляхом розірвання ділових відносин:
1) закриває відповідний рахунок, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів;
2) закриває відповідний рахунок при наявності залишку коштів на рахунку після проведення заключної (их) операції (й) за таким рахунком;
3) банк закриває рахунки, на які накладено арешт державним / приватним виконавцем, за умови дотримання порядку, визначеного законодавством України, щодо виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів, списання банком коштів з рахунків платників податків / суб'єктів господарювання.
Стратегія спілкування з банками
До клієнтів застосовується презумпція винуватості, поки він не довів шановному банку зворотне.
Буває, що процедура проведення «фінмоніторингу» нагадує стройові навчання. Банку треба зразково показати, що він щось перевірив, клієнту треба зразково щось відповісти.
А бувають і клінічні випадки, а все тому, що у банків розв'язані руки – підозрілі операції та ризик-орієнтований підхід, плюс вони самі дуже бояться штрафів.
У нашій практиці бували настільки клінічні випадки, що банк маючи повну, а головне достовірну інформацію у суті фінансової операції, надсилав додаткові вимоги до клієнта.
Структура відповіді від Компанії повинна нагадувати щось на зразок резюме Компанії. Де треба викласти всі позитивні факти і досягнення з її біографії, із зазначенням фінансових показників, кількості працюючих співробітників, історії взаємин з контрагентом, детального опису суті самої операції і з описом додаткової вартості продукції / послуг компанії, які дана операція принесе.
Суть будь-якого економічного обґрунтування – переконати банк у тому, що операція не є підозрілою, і лежить в сфері інтересів / діяльності Компанії. Чим більше фактів буде викладено, а також надано додатків до цих фактів, тим швидше банк заспокоїться і «дасть добро» на проведення операцій.
Головне, що потрібно клієнту в першу чергу забезпечити для самого себе – це максимальне врахування всіх вищевикладених рекомендацій НБУ. Порядок в документації, порядні контрагенти, виключення всіх індикаторів і т.д. зіграють вирішальну роль для банку. І краще передбачити це заздалегідь, щоб банк на стадії перевірки не зміг ні до чого «причепитися».
Якщо клієнт розуміє, що буде проводити фінансову операцію, яка для нього нетипова і не відповідає його фінансовим станом, потрібно готуватися до мільйона питань з боку банку. Якщо пояснити сенс проведених операцій, показати підтвердження джерел коштів і надати коректні документи не вийде – наслідки будуть фатальними.
Чекати від банків будь-якого послаблення не варто, оскільки кожен банк розуміє потенційні ризики. Так, нещодавно НБУ повідомив, що в травні наклав штраф на ТАСкомбанк в розмірі 2360000 грн. за порушення в сфері фінансового моніторингу, а саме "за неналежне управління ризиками легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму, невиконання обов'язки ретельного вивчення клієнтів, нездійснення на постійній основі з урахуванням ризик-орієнтованих підходів аналізу фінансових операцій клієнтів банку протягом 2017-2018 років".
У будь-якому випадку, якщо не складаються стосунки з конкретним банком, і він не пропускає необхідні клієнту операції, є завжди опція звернутися в інший банк, у якого ризик-орієнтований підхід не такий жорсткий.
Анатолій Кисельов, адвокат, молодший партнер ЮК Legal House
