За останні роки було прийнято низку нових законодавчих актів, що спрямовані на розвиток інституту захисту інтересів інвестора. Це, зокрема, Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про валюту і валютні операції» та інші.
Також в межах судової реформи було повністю реформовано Верховний Суд. За доволі незначний період своєї діяльності новостворений Верховний Суд відзначився новими та досить прогресивними підходами до вирішення проблем правозастосування та формування судової практики, що безсумнівно має істотне значення для інвесторів при інвестуванні та веденні бізнесу в Україні.
|
Олександр Руденко |
Похідний позов: міф чи реальність?
У 2015 році в Україні запроваджено механізм відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадових осіб, так званий, похідний позов. Очікувалося, що цей механізм стане реальним способом захисту учасників/акціонерів, в тому числі іноземних інвесторів, від протиправних дій посадових осіб, що завдали збитків юридичній особі. Однак, судова практика в цій категорії спорів свідчить про низький відсоток задоволення похідних позовів.
Проблема застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків пояснюється необхідністю наявності усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками; виною (постанова ВС від 13 березня 2018 р. у справі № 910/20261/16; постанова ВС від 04 квітня 2018 р. у справі № 910/2018/17; постанова ВС від 20 червня 2018 р. у справі № 922/2187/16).
З усіх вищевказаних умов, без доведеності якої суди найчастіше відмовляють у задоволенні позову, є вина посадової особи. Питання наявності вини посадової особи хоч і не потребує обов'язкової наявності вироку, однак, в обов'язковому порядку має доводитися позивачем в суді і не може підмінятися лише доведенням протиправності поведінки відповідача.
Таким чином, наявність таких підходів до застосування похідного позову може свідчити про малоефективність такого інструменту. Проте для прогресивного розвитку корпоративних відносин такий механізм як похідний позов повинен стати ефективним способом захисту інтересів інвестора від протиправних дій керівництва товариства, про що Верховний Суд повинен сформувати правову позицію та, відповідно, зробити такий механізм доступним для його застосування.
Притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства можливе без наявності відповідного вироку щодо таких осіб
До такого висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 30 січня 2018 р. у справі № 923/862/15. Даною постановою Верховний Суд змінив усталену судову практику Вищого господарського суду України щодо необхідності отримання вироку суду в рамках кримінального провадження проти третіх осіб за доведення боржника до банкрутства для притягнення таких осіб до субсидіарної відповідальності.
Таким чином, стало можливим притягнути учасників, колишніх керівників боржника за його зобов'язаннями до субсидіарної відповідальності, у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства. Окрім того, Кодекс України з процедур банкрутства, який вступає в дію 21 жовтня 2019 р., удосконалив підходи до солідарної відповідальності керівника боржника. Відтепер на керівника боржника покладається обов'язок подати заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, у разі наявності загрози неплатоспроможності, а у разі її не подання, керівник ризикує бути притягнутим до відповідальності на рівні з самим боржником.
|
Богдан Шишковський |
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право на оскарження податкових повідомлень-рішень
Як відомо, в Україні учасник товариства з обмеженою відповідальністю не відповідає за зобов'язаннями товариства, а товариство не відповідає за зобов'язаннями її учасника, крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Тому, у випадку винесення податковими органами податкового повідомлення-рішення виключно товариство відповідає за свої зобов'язання, оскільки його права порушені.
Однак, Верховний Суд у межах розгляду справи № 810/4438/16 змінив підхід до визначення кола суб'єктів, чиї права можуть бути порушенні незаконними податковими повідомленнями-рішеннями (постанова ВС від 19 лютого 2019 р. у справі № 810/4438/16). Так, в межах даної справи учасник ТОВ, який є власником 100 % часток у статутному капіталі цього товариства, оскаржував 121 податкове повідомлення-рішення, на підставі яких контролюючими органами товариству донараховано грошові зобов'язання на суму понад 1,6 млрд. грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму більше 340 млн. грн. Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у товариства грошових зобов'язань у такій сумі суттєво впливає на обсяг корпоративних прав та обов'язків його учасника як єдиного власника товариства, зокрема, на його право щодо участі у розподілі прибутку та одержанні його частки, тобто право на майно, яке закріплено у статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказана позиція Верховного Суду свідчить про можливість оскарження як іноземним, так і українським учасникам товариства з обмеженою відповідальністю податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку коли це може значно вплинути на обсяг корпоративних прав та обов'язків такого учасника. Водночас, такий підхід Верховного Суду є досить спірним та суперечливим, а відтак, його дієвість буде остаточно підтверджена в результаті перегляду Верховним Судом та формування єдиної судової практики.
З прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником/акціонером у товариства виникає обов'язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у встановлений в рішенні загальних зборів строк
Таку правову позицію щодо безумовності виплати товариством акціонерам/учасникам затверджених дивідендів Верховний Суд зазначив в постанові ВС від 17 січня 2018 р. у справі № 910/11316/17 та постанові ВС від 31 січня 2018 р. у справі № 910/8399/17. В рамках цих постанов Верховний Суд підкреслив необґрунтованість доводів товариства, що зобов'язання емітента по виплаті частки прибутку (дивідендів) акціонеру виникає тільки під час реалізації акціонером наданого права, з огляду на те, що акціонер не зобов'язаний звертатись до товариства із заявою про виплату дивідендів, оскільки положеннями чинного законодавства такого обов'язку не встановлено.
Крім того, у вказаних постановах була визначена можливість застосування санкцій у разі порушення строків виплати дивідендів учаснику/акціонеру товариства. Зокрема, Верховний Суд вказав, що оскільки в товариства виникає зобов'язання по сплаті грошових коштів - виплата дивідендів, - тобто є грошовим зобов'язанням, а відтак у разі порушення такого зобов'язання до товариства застосовується відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Аналіз судової практики Верховного Суду свідчить про заміну традиційних правових позицій на нові більш прогресивні підходи суду, що дозволяє позитивно оцінити розвиток судової практики відповідно до вимог часу. При цьому залишаються невирішеними ще досить багато питань та проблем правозастосування в сфері корпоративних відносин та захисту інтересів інвесторів. Бізнес середовище очікує, що в найближчий час Верховний Суд сформує однозначні позиції, що матимуть позитивний вплив на бізнес в Україні та сприятимуть зростанню інвестиційного клімату.
Нагадаємо, перевірити вашого контрагента на благонадійність і дізнатися про наявність відкритих процедур банкрутства можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Ви можете перевірити контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.
