Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Високий градус і справедливий баланс у податкових спорах

Кейс від «Делойт» в Україні

Одного разу під час ремонту на українському коньячному заводі працівники знайшли під підлогою пляшку коньяку XIX століття, яку оцінили у 100 тисяч євро. 2019 року продаж кількох пляшок віскі ледь не обійшовся дочірній компанії одного з провідних світових виробників алкогольних напоїв у схожу суму. І мова йде не про раритетний напій, а всього лише про результати податкової перевірки.

Закон суворий і повинен виконуватися, але, якщо його строгість збалансована дискретними повноваженнями контролюючого органу визначати розмір покарання, він неминуче постає перед дилемою про пропорційності цих своїх караючих повноважень і наслідків. Покарати суб'єкта господарювання, який переступив межу, по максимуму або урівняти свої можливості та їхній вплив на бізнес? Врешті цю ж дилему доводиться вирішувати суду. Адже наслідки неправильного вибору можуть виявитися істотними: після сплати максимального фіскального штрафу платник податків може перестати працювати і платити нові податки, порушник конкурентного законодавства може піти з ринку, що негативно вплине на конкурентне середовище в цілому.

Дмитро Павленко

Адвокатам «Делойт» трапився цікавий випадок, який наочно ілюструє цю проблематику.

Дистриб'ютор продав зі складу кілька пляшок віскі за ціною нижче, ніж мінімально встановлена Кабінетом Міністрів. Різниця у ціні в сумі склала 158 грн. Законом за таке порушення передбачено штраф у розмірі вартості партії товару, але не менше 10 000 грн.

Як правило, неможливо встановити приналежність конкретної пляшки спиртного до конкретної «партії товару». Крім того, зазвичай подібні порушення фіксують у маленьких магазинах. Для них вартість партії алкоголю, проданого з порушеннями, менша, ніж мінімальна сума штрафу. Тому податкові органи застосовують саме максимальний штраф в розмірі 10 000 гривень. Інші випадки у судовій практиці зустрічаються нечасто.

Але якщо партія - це не кілька пляшок, які надійшли до маленького магазину, а партія товару від виробника, яка буде продаватися по всій країні протягом багатьох місяців?

Нам не відомо, вирішували чи фіскали описану вище дилему і чи вибирали, застосувати відповідну суму штрафу або штрафувати платника податків «по повній», нехай і не маючи достатніх доказів. Але в результаті вибір (якщо він був) зробили на користь максимального штрафу. І справа тут навіть не у пляшці, а в принциповому підході до пошуку балансу в інтересах держави і платника податків.

Щодо цього фундаментального питання сказано багато, в тому числі у міжнародних судах. Наприклад, Європейський суд із прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» чітко висловився про те, що суд повинен встановити, чи було втручання держави виправданим. Суд наголосив на необхідності підтримки «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства і захистом основних прав конкретної особи. Необхідна рівновага не буде забезпечена, якщо особа несе «приватний і надмірний тягар». У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» встановлено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку держава прагне досягти.

Практику Європейського суду з прав людини ви можете знайти в модулі «Судова практика» ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Тестовий доступ до ІПС можна отримати за посиланням

Михайло Колядінцев

У нашій справі суди першої та апеляційної інстанції стали на сторону платника, встановивши, що він повинен виплатити штраф у мінімальному розмірі. При цьому суд першої інстанції підкреслив, що податковий орган при прийнятті свого рішення не тільки неправильно тлумачив норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового...», а й «застосовував їх без дотримання основоположних конституційних принципів і принципів ЄСПЛ». Зокрема, відповідач «не дотримався принципу пропорційності та справедливого балансу». Крім того, при виборі розміру штрафних санкцій спирався на припущення, а не на факти.

Податкові органи не погодилися з цими рішеннями і подали касаційну скаргу. Верховний Суд, у свою чергу, вказав на те, що скарга містить лише абстрактні твердження про незаконність і необґрунтованість судових рішень. При цьому жодних конкретних аргументів незаконності рішень судів податкова служба не навела. З цієї причини суд порахував, що скарга не відповідає формальним критеріями, і повернув її заявнику.

З повним текстом судового рішення зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.

У результаті ми змогли захистити права платника і довели, що розмір штрафних санкцій повинен відповідати тяжкості порушення. Дії й аргументи фіскалів, у свою чергу, повинні бути не тільки законними і обґрунтованими, а у випадку з дискретними повноваженнями також враховувати пропорційність і справедливий баланс. Боротьба за законність і баланс буде продовжена.

Михайло Колядінцев, старший консультант юридичної групи «Делойт», адвокат

Дмитро Павленко, керівник юридичної групи «Делойт», адвокат

Ви можете оперативно знаходити судові рішення, відслідковувати інформацію про контрагентів та отримувати всі необхідні інструменти для щоденної юридичної роботи за допомогою Професійного рішення для юридичних департаментів та компаній

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему