Так вже склалося, що не завжди інтереси власників можуть збігатися з інтересами юридичної особи, мало хто розмежовує своє і "корпоративне". Ці питання накладають відбиток на корпоративні відносини і, як наслідок, можуть породжувати корпоративні конфлікти.
Під час конфлікту сторонам буває важко дійти згоди і такі питання зазвичай вирішуються в залі суду. Тому питання судового захисту своїх прав для акціонера, керівника чи іншої посадової особи є доволі актуальним.
В цьому контексті Верховний Суд має велике значення. За достатньо короткий період роботи йому вдалося напрацювати цікаві правові позиції щодо спірних питань у даній сфері.
Серед таких питань: куди подати позов керівнику у випадку звільнення на підставі припинення повноважень, чи може учасник оскаржити правочин юридичної особи, як захистити права мінорітарію та мажоритарному акціонеру, як притягти до відповідальності недобросовісного топ-менеджера, тощо.
|
Сергій Шкляр |
Що ж таке корпоративний спір, особливості та який суд?
Корпоративні спори з юридичної точки зору - це спори між компанією та її власником, між власниками, або між компанією та топ-менеджментом та стосуються створення, управління, зміни або припинення юридичної особи.
По-перше слід відмітити, що розгляд таких справ здійснюють господарські суди. Вони розглядаються за місцезнаходженням юридичної особи, не можуть бути передані на третейський чи арбітражний розгляд, крім випадків прямо передбачених законом, та існують спеціальні вимоги до забезпечення позову в такій категорії спорів.
По-друге закон не дає чіткого переліку спорів, які вважаються корпоративними. Він дає загальне визначення і певні винятки. Щодо деяких спорів не виникає сумніву в тому, що вони корпоративні, такі як оскарження рішень власників. Інші спори, які підходять за суб'єктами під корпоративні, не підходять за предметом.
Наприклад, в цьому контексті цікавим є питання, - спір про звільнення керівника на підставі "припинення повноважень" - це трудовий чи корпоративний? Це має значення, бо суди та особливості різні. В цьому питанні Верховний Суд дає відповідь, але спочатку трохи із закону.
Ст. 41 Кодексу законів про працю України ("КЗпП") містить додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з посадовими особами. Зокрема, трудовий договір, серед інших причин, може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб. В свою чергу керівник - це завжди посадова особа. Головна особливість - роботодавець може не пояснювати причин такого звільнення, а звільненому передбачається розмір вихідної допомоги (не менш, ніж шестимісячний середній заробіток).
З огляду на вказане Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2020 року зазначає, що під час розгляду таких випадків матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення), а дотримання органом управління процедури ухвалення рішення про таке припинення. Тому Верховний Суд звертає увагу на те, що для визначення юрисдикції суду для розгляду спору про законність звільнення керівника, слід враховувати, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України). Отже, спори щодо оскарження керівником свого звільнення на підставі припинення повноважень - це компетенція господарського суду.
Але в будь-якому разі, якщо знаєш як захиститися, неважливо, корпоративний це спір або трудовий, майже завжди є шляхи урегулювання конфлікту з найменшими втратами.
|
Світлана Лапіцька |
Не менш цікавим питанням, яке вдалося урегулювати Верховному Суду, це питання, - чи може учасник оскаржити правочин юридичної особи?
Відповідь - ні, але є виняток. Зокрема Велика палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2019 року зазначає, що договір, укладений товариством створює права та обов'язки саме для товариства як сторони договору та не впливає на обсяг прав та обов'язків його учасників та відповідно не може порушувати їх корпоративні права. В цих питаннях суд керується принципом невтручання у бізнес рішення (Business Judgment Rule) юридичної особи (тобто суд не втручається у господарську діяльність, не може оцінювати бізнес-рішення, не замінує менеджмент компанії).
NB! Слід зазначити, що приводів відступу від такої позиції поки не вбачається (див. ухвали від 17 грудня 2019 року, 13 січня 2020 року, 15 вересня 2020 року). Проте, у постанові від 17 лютого 2021 року Верховний Суд наводить умови принципу проникнення за "корпоративну завісу" (тобто можливість такого оскарження) та зазначає, що проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації, через її ліквідаторів.
Тобто якщо учасник доведе, що юридична особа не має можливості звернутися до суду та оскаржити правочин, то виходячи з такого висновку, таке право у нього є.
Можна очікувати, що подальша судова практика відповідатиме вищезазначеним висновкам. Цю тенденцію потрібно враховувати учасникам компаній, адже вони втратили такий спосіб захисту від недобросовісних дій директора та контрагентів, крім єдиного винятку - який як ми розуміємо важко доказовий.
Які альтернативні способи захисту?
При зверненні до суду та обранні того чи іншого способу захисту (формулювання певних вимог до суду) ключовим для особи є те, що вона бажає отримати результат, припинити порушення свого права, компенсувати витрати, що виникли у зв'язку з порушенням та нівелювати негативні наслідки такого порушення.
Враховуючи таку невтішну практику Верховного Суду щодо неможливості оскарження правочинів юридичної особи постає питання, - як захищатися?
Варіанти є і що ж каже Верховний Суд?
В постанові від 03 грудня 2019 року Верховний Суд зазначає, що якщо учасник вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення оспорюваного договору, він не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення такого договору та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників).
Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним (зокрема разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 ГПК України.
Декілька слів про похідний позов
По своїй суті похідний позов - це право учасників юридичної особи звертатися до суду від імені та в інтересах такої юридичної особи з вимогою про відшкодування посадовою особою завданих її діями чи бездіяльністю збитків, у тому числі і після припинення повноважень такої посадової особи.
Тому, встановивши факт неправомірних дій керівника, що призвели до нанесення підприємству збитків, учасник має право звернутися до господарського суду, вимагаючи відшкодування керівником на користь підприємства таких збитків.
Слід пам'ятати, про деякі особливості таких позовів, а саме:
можливість подати такий позов є у учасника з часткою 10 та більше % акцій від імені юридичної особи. Тобто статус позивача набуває саме компанія, але вона не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди учасника, який подав позов;
до закінчення підготовчого засідання у справі інший учасник, якому належить 10 та більше % статутного капіталу, має право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він набуває таких самих процесуальних прав та обов'язків, як і учасник, який подав позов;
він застосовується лише тоді коли орган управління ухиляється від подачі позову до особи, яка завдала збитки;
відшкодування за результатами розгляду отримує юридична особа, в інтересах якої подано позов, а не учасник;
такі позови не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження та передані на третейський або арбітражний розгляд.
Верховний Суд постановою від 26 листопада 2019 року створив прецедент у вирішенні справ за похідним позовом на користь підприємств.
В даній справі заявником було доведено всі складові господарського правопорушення (протиправну поведінку, наявність збитків, причинний зв`язок між протиправними діями і шкодою, вину).
Ще одним нещодавнім прикладом позиції Верховного Суду на користь компаній є постанова від 24 лютого 2021 року щодо стягнення з колишнього директора збитків у розмірі 1 406 689,28 грн.
Тож, як бачимо використовувати похідний позов як інструмент захисту, можна. Однак слід пам'ятайте, що дієвість цього механізму залежить від наявності у вас достатньої кількості доказів для доведення наявності збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправними діями та настанням збитків, а також вини.
Отже, як бачимо, корпоративні спори набирають "популярності". А спектр прав, за захистом яких звертаються заявники, є достатньо широким. Тому, слідкування за судової практикою та вміння правильно захищатися дасть можливість отримати бажане з мінімальними витратами.
Сергій Шкляр, партнер-засновник, керівник практики вирішення комерційних спорів Arzinger, Заслужений юрист України, адвокат, д.ю.н.
Світлана Лапіцька, юрист практики вирішення комерційних спорів Arzinger, адвокат
Хочете спробувати понад 50 цифрових модулів та інструментів, підібраних спеціально для адвокатів НААУ? Судова практика, законодавство, досьє на партнерів та контрагентів - усе в єдиному просторі. Отримайте тестовий доступ до LIGA360: Адвокат НААУ прямо сьогодні.
