Упущена вигода. Судова практика

Питання стягнення упущеної вигоди для бізнесу завжди було актуальним питанням і при цьому статистика виграних справ по стягненню упущеної вигоди не є динамічною в сторону позитивних рішень. Найскладнішим питанням при вирішенні в судовому процесі з питань стягнення упущеної вигоди є саме доказова база того, що не отримано прибуток саме в результаті дій або бездіяльності контрагента. Питання доведення саме причино-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони і перспективою отримання прибутку іншою стороною є найважливішим питанням, яке підлягає доведенню. Тому, проведемо аналіз актуальної судової практики з питань стягнення неотриманого прибутку - упущеної вигоди.

Упущена вигода органу місцевого самоврядування щодо отримання пайового внеску

В даному спорі до суду звернулась селищна рада до товариства з обмеженою відповідальністю, яке здійснювало будівництво елеваторного комплексу. Між сторонами було укладено договір про пайову участь, відповідно до якого підприємство було зобов'язано сплатити пайові внески за 15 днів до введення елеваторів в експлуатацію. Частково підприємство свої зобов'язання щодо оплати виконало. У зв'язку зі зміною законодавства, а саме звільнення від сплати пайової участі у разі будівництва об'єктів - будівель сільськогосподарського призначення, підприємство не здійснило оплату в повному обсязі.

Селищна рада, в свою чергу, звернулась до суду для стягнення заборгованості за договором, стягнення пені за прострочення оплати та стягнення упущеної вигоди, яка полягає в можливості отримати кошти у розмірі, на яку збільшилась пайова участь товариства у розвитку інфраструктури селища.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову повністю, оскільки суд встановив, що на законодавчому рівні підприємство не мало зобов'язання оплачувати пайову участь, оскільки за класифікатором об'єкту будівництва, звільнено від оплати.

Апеляційним судом рішення суду першої інстанції скасовано, задоволено в частині стягнення заборгованості та пені за договором, що був укладений між селищною радою та товариством.

Звернувшись до касаційного господарського суду, товариство просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційний суд здійснив аналіз та дійшов до висновку про задоволення касаційної скарги, керуючись наступним. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні діяти виключно у відповідності до діючого законодавства (ст. 17 Конституції України). В даному випадку, касаційний суд дійшов висновку про наявність порушень при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а саме те, що останній залишив поза увагою встановлені обставини судом першої інстанції.

З такими висновками суду касаційної інстанції цілком погоджуюсь, оскільки в даному випадку, звернення до суду селищної ради є фактично намаганням зобов'язати підприємство здійснити оплату пайової участі при умові, що в даному випадку законодавець звільнив від такої сплати, навіть не дивлячись на те, що було укладено договір до прийняття відповідних змін до законодавства. А вимога щодо самостійного перерахування розміру пайової участі та намагання стягнути її як упущену вигоду, є фактично перевищенням повноважень.

Постанова від 16.03.2021 № 906/114/20 Верховний Суд.

Щодо упущеної вигоди у зв'язку з припиненням постачання природного газу

В даній судовій справі предметом спору було саме неодержання прибутку Товариством з обмеженою відповідальністю через дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (відповідач по справі). Між приватним підприємством та відповідачем було укладено договір на розподіл природного газу, відповідно до якого відповідач був зобов'язаний надати товариству послугу з транспортування природного газу. Судами встановлено дійсність укладення даного договору та умови, за якими зобов'язання відповідачем повинні були виконуватись. Більш того, Підприємство надало в якості докази Висновок судово-економічної експертизи, в якому було обраховано розмір упущеної вигоди в сумі 25 900 000,00 грн. Враховуючи деталі справи та дії відповідача, суд першої інстанції задовольнив позов про стягнення упущеної вигоди, прийшовши до висновків про доведеність вини відповідача, протиправної поведінки відповідача та наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями та збитками товариства у вигляді неотриманого прибутку.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду та постановив нове, яким відмовив товариству в задоволенні позовних вимог. Відмовляючи позивачу, суд апеляційної інстанції критично оцінив висновки судово-економічної експертизи в тій частині, що підприємство не довело, що прибуток, який воно не отримало за оскаржуваний період, міг бути таким же, як за попередній період. Тобто, що взяті для експертизи показники прибутку за попередній період не можуть свідчити про те, що такий самий прибуток ним міг бути отриманий в досліджуваному періоді.

Суд касаційної інстанції дійшов до наступних висновків, що збитки є об'єктивним зменшенням будь-яких майнових благ та полягають в тому числі у неодержаних доходах, які він одержав за умови виконання своїх зобов'язань контрагентом. Суд наголосив, що саме на позивача полягає обов'язок доведення наявності збитків, протиправності поведінки заподіювача збитків та обов'язковим є доведення причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та збитками. Касаційний суд наголосив, що на позивача покладається обов'язок доведення того, що ці очікувані доходи не повинні бути абстрактними, а дійсно були б ним отримані за умови виконання іншою стороною своїх зобов'язань добросовісно. В даному випадку касаційний суд відмовив в задоволенні касаційної скарги та погодився з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки на думку суду, позивачем не було доведено реальність можливого отримання доходу саме в такому розмірі. Більш того, суд вказав, що позивачем не доведено вину відповідача в силу наявних документів та періоду набрання ними законної сили. Більш того, в даній справі цікавим є окрема думка одного з колегії суддів, що оформлена Ухвалою від 30.03.2021 року , в якій останній не погоджується з прийнятим рішенням і вказує на те, що в даній справі було доведено розмір упущеної вигоди проведеною судово-економічною експертизою, а також доведено вину та причинно-наслідковий зв'язок.

Такі висновки суду касаційної та апеляційної інстанції є досить суперечливими в даному випадку в розрізі доведення реальності суми доходів, оскільки позивач здійснює діяльність з продажу та постачання природного газу кінцевим споживачам, він не має можливості здійснити точний прогнозований розрахунок доходу, який отримає за майбутній період такої діяльності. Але при цьому, враховуючи практику, яка вже склалась до моменту розгляду даного спору, висновки касаційного суду є досить логічними та прогнозованими.

Постанова від 30.03.2021 № 908/2261/17 Верховний Суд

Щодо спору про стягнення упущеної вигоди у зв'язку з відсутністю оплати за договором

В даному судовому спорі позивачі уклали з відповідачем попередні договори купівлі-продажу транспортних засобів. В даному договорі сторони передбачили обов'язок укласти договір оренди авто і обов'язок відповідача здійснювати щомісячно орендну плату за користування авто до моменту укладення основного договору купівлі-продажу автомобілів. Відповідач, в свою чергу, перестав здійснювати будь-які платежі та не повертав транспортні засоби, продовжуючи ними користуватись. Позивачі визначили недоотримані орендні платежі як упущену вигоду.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги про відшкодування збитків, а в частині відшкодування упущеної вигоди - відмовив в задоволенні позову.

При перегляді справи судом апеляційної інстанції, суд дійшовши до інших висновків, скасував рішення першої інстанції та постановив нове, яким відмовив в задоволенні позову. Мотивувавши це тим, що при продажі транспортних засобів вони за технічними характеристиками були не придатні для користування, що підтверджується відповідними доказами.

Суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення суду апеляційної інстанції. Касаційним судом вірно зроблено висновок, що при перегляді справи суд апеляційної інстанції розглянув лише апеляційну скаргу відповідача. А щодо апеляційної скарги позивачів (які просили скасувати первісне рішення в частині відмови у відшкодуванні упущеної вигоди), рішення не було прийняте, а тому таке рішення не може бути законним та обґрунтованим. В результаті розгляду, суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З такими висновками суду касаційної інстанції неможливо не погодитись, оскільки при прийнятті апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд повинен прийняти по ній відповідне рішення.

Постанова від 16.06.2021 № 521/1109/16-ц Верховний Суд

Аналізуючи судову практику в спорах про відшкодування упущеної вигоди, можна зробити однозначний висновок, що необхідними умовами для задоволення подібних вимог є беззаперечне доведення наступних обставин:

1) Наявність вини в діях або бездіяльності іншої сторони

2) Можливість отримати реальні доходи при умові не порушення іншою стороною своїх зобов'язань, без припущень і теоретичних міркувань і теоретичних розрахунків. В даному випадку судами до уваги беруться лише конкретні докази, якими можна підтвердити можливість отримання доходу.

3) Причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями іншої сторони і неотриманням доходу. Тобто доведення того, що саме неправомірні дії або бездіяльність іншої сторони унеможливили здійснення дій для отримання доходу.

Марина Гаврилюк, адвокат, Керуючий партнер АО «ЮніМайндс»