|
Захист ділової репутації є завжди актуальним для будь-якої публічної особи або представників бізнесу, оскільки негативна інформація, яка поширюється в засобах масової інформації, несе не тільки репутаційні наслідки, а й значно впливає на всі бізнес-процеси, а також на рівень довіри з боку суспільства. Це стосується як і представників державного сектору, так і бізнес-середовище. У випадку останніх додатковим негативним наслідком є прямий вплив на фінансові показники та прибуток.
Визнання недостовірною інформацію, що опублікована в сюжеті телеканалу
В даному спорі предметом є оприлюднення на телеканалі сюжету про позивача про його причетність до корупційної оборудки, яка пов'язана із продажем заводу «Краян», та про втручання в проведення експертиз на етапі слідства. Позивач вимагав визнати інформацію недостовірною та зобов'язати спростувати інформацію, шляхом повідомлення про прийняте судом рішення.
Судом першої інстанції позов задоволено частково, визнано недостовірною лише інформацію щодо втручання позивача на етапі слідства. В іншій частини судом першої інстанції відмовлено з підстав, що вислови причетність до корупційної оборудки, яка пов'язана із продажем заводу «Краян», не є фактичним твердженням.
При перегляді справи апеляційним судом рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено повністю. Апеляційний суд керувався тим, що в даному сюжеті факти про причетність позивача до корупційної оборудки представлено як факти, а тому дана інформація не є оціночним судженням.
При оскарженні рішення апеляційного суду відповідач вказує, що оспорювана інформація є його оціночним судженням, стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру щодо позивача, а тому позов не підлягає задоволенню. Окрім того, оспорювана інформація є предметом суспільного інтересу.
В результаті розгляду справи Верховним судом було задоволено касаційну скаргу, рішення судів попередніх інстанцій скасовано та відмовлено в позові повністю.
Верховний Суд, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, вказав, що не дивлячись на те, що кожен має право на захист честі, гідності та ділової репутації, існує стала практика, яка вказує, що вимоги такого характеру повинні розглядатись у зв'язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань. Верховний суд правильно вказав, що суди при вирішенні спорів, де позивачем є публічна особа, повинні враховувати норми, визначені положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя. З норм вказаної декларації вбачається, що коли особа погоджується стати державним службовцем, публічним діячем, вона автоматично повинна усвідомлювати, що може піддатись гострій та сильній критиці з боку суспільство, а отже межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж для пересічного громадянина.
Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку критичним поглядам щодо оскаржуваних висловів відповідача по справі та дійшов до висновку, що оспорювані вислови є саме оціночним судженням, а не фактичним твердженням.
Повністю погоджуємось з такими висновками Верховного Суду, оскільки в спорах, в яких учасником є публічна особа, оскаржувані вислови повинні розглядатись з урахуванням того, що публічний діяч через свою діяльність зазнає більш детальної уваги та гострої критики з боку суспільства порівняно зі звичайним громадянином. Більш того, Верховний суд правильно дійшов висновку, що дане висловлення є саме оціночним судженням, а не фактичним твердженням в контексті досліджуваного сюжету.
Постанова від 02.06.2021 № 757/47672/18 Верховний Суд
Питання стягнення моральної шкоди у спорах про захист ділової репутації
В даному спорі позивач, який є членом Вищої ради правосуддя, звернувся до суду до народного депутата України та телеканалу з вимогою спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 500 000,00 гривень. Предметом розгляду є те, що у прямому ефірі парламентського телеканалу «РАДА» під час трансляції програми «Брифінги» на своєму брифінгу народний депутат України вказав, що позивач причетний до незаконної купівлі приміщення, щодо незаконного зайняття посади члена Вищої ради правосуддя на другий строк, а також інші висловлювання щодо незаконних дій позивача.
Судом першої інстанції було частково задоволено позов, зобов'язано відповідачів спростувати інформацію та вирішено стягнути в якості відшкодування моральної шкоди 25 000,00 гривень. При прийнятті рішення суд керувався тим, що хоча позивач і є публічною особою і межі допустимої критики є ширші, але інформація є негативною для позивача, порочить його честь, гідність та ділову репутацію, а тому підлягає спростуванню.
Судом апеляційної інстанції рішення залишено без змін, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено. Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було досліджено всі судові справи та рішення по ним, які спростовують факти, висловлені відповідачами.
Верховний суд погодився з судами попередніх інстанцій щодо того, що оскаржувані вислови є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, оскільки позивач довів, що обставини, які були озвучені відповідачами під час прямого ефіру, не відповідають дійсності, що підтверджується доказами та встановлено судовими рішеннями.
Але Верховний Суд не погодився з судами попередніх інстанцій щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди. Обґрунтуванням цього є те, що на час оприлюднення оскаржуваної інформації, позивач займав посаду члена Вищої ради правосуддя, а аргументуючи моральну шкоду, вказав, що завдано шкоди його честі та гідності, як фізичної особи. Верховним судом зазначено, що спростування інформації про позивача як про особу, яка наділена власними повноваженнями, є достатньою сатисфакцією і підстав для відшкодування моральної шкоди немає.
Не можливо не погодитись з висновками Верховного Суду в даному спорі, оскільки дійсно позивачем доведено, що факти, які підтверджуються доказами, є протилежними тим висловлюванням відповідачів, які були озвучені під час прямого ефіру. Щодо відшкодування моральної шкоди також можна погодитись, що публічність займаної посади виключає само по собі як підставу душевні страждання, завдані поширенням недостовірної інформації.
Постанова від 20.01.2021 № 757/45270/19-ц
Щодо спростування інформації щодо підприємства, розміщеної публічною особою
В даному спорі предметом спору було поширення депутатом міської ради стосовно позивача - товариства інформації про «начебто» непоодинокий факт порушення позивачем екологічних норм виробництва, наслідком чого є забруднення навколишнього природного середовища, спалення позивачем продуктів переробки пластику просто неба, що призводить до погіршення самопочуття мешканців міста, постійного сморіду горілого пластику на території міста. Дану інформацію відповідач розповсюдив на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук.
Позивач обґрунтував свою позицію висновками дослідження повітря населених місць, результатами санітарно-хімічних досліджень викидів в атмосферне повітря та іншими документами, які спростовують інформацію, яка міститься в оскаржуваних висловах відповідача.
Судом першої інстанції позов задоволено частково. Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вирази відповідача мають обвинувальний нахил та звинувачують компанію позивача у вчиненні правопорушень.
Апеляційний суд при перегляді справи скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким повністю відмовив в задоволенні позову. Апеляційний суд дійшов висновків, що дописи відповідача є оціночним судженням, яке висвітлює проблеми повітря, неналежного моніторингу та контролю за станом довкілля.
При перегляді справи Верховним Судом, касаційну скаргу частково задоволено, оскільки вказав, що апеляційний суд не врахував, що позивач просив спростувати саме фактичні твердження щодо позивача, а не спростувати всю інформацію в цілому. Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції поверхнево надав оцінку наявним доказам та апеляційний суд не врахував, що деякі з висловлювань відповідача вийшли за межі оціночних суджень та є констатацією фактів.
В даному випадку Верховний Суд надав правильну оцінку, оскільки частково публікації відповідача дійсно стосувались діяльності компанії - позивача щодо його винуватості у забрудненні довкілля, а наявні докази спростовують такі твердження і піддаються перевірці.
Постанова від 27.01.2021 № 381/2767/19 Верховний Суд
Де читати новини піарнику й політтехнологу? У рішенні LIGA360:PR-Менеджер. Налаштуйте персональну стрічку новин з обраних джерел, та зручно читайте її в Telegram. А ще система дозволяє позначити теги для новин, побачити охоплення, та налаштувати дайджести. Деталі за посиланням.
