Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Що робити, якщо під час війни знищено заставне майно: поради юриста

Дані Київської школи економіки (KSE) свідчать про те, що станом на 8 червня 2022 року уточнена загальна сума прямих збитків економіки України від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових будівель та інфраструктури складає $103.9 млрд або 3 трлн грн. Сотні тисяч українців втратили і продовжують втрачати майно щодня внаслідок ракетних ударів та руйнувань, яких завдають війська агресора. У цій статті ми з'ясуємо, що робити, якщо під час війни знищено заставне майно.

Кожна сторона - постраждала

У війні немає нічого доброго: лише втрати та руйнування. У випадку, якщо руйнування зазнає об'єкт застави (іпотеки), то шкоди зазнають обидві сторони правовідносин. Боржники опиняються без майна, на придбання якого залучали кредитні кошти, та з обов'язком повернути борг за майно, якого вже не існує. Кредитор з одного боку опиняється в ситуації, коли об'єкт, який мав би забезпечувати належне виконання боржником свого обов'язку щодо повернення кредиту та за рахунок якого можна було би погасити борг у випадку його неналежного повернення, просто в одну мить перестає існувати. З іншого боку перспектива повернення боржником кредитних коштів в умовах війни та ще й зі знищеним об'єктом забезпечення може виглядати для кредитора сумнівною.

Давайте спробуємо розібратись, що має робити кожна зі сторін, якщо трапилась подібна ситуація.

Що має робити боржник?

1. Вивчаємо положення укладеного із заставодержателем (іпотекодержателем) договору застави (іпотеки)

Або ж краще просто дзвонимо знайомому юристу, який міг би допомогти розібратись у всіх тонкощах укладеного договору. Насамперед необхідно визначити правові наслідки знищення об'єкту застави (іпотеки). У більшості випадків, якщо застава (іпотека) знаходиться у володінні та користуванні заставодавця (іпотекодавця), то, як правило, ризик випадкового знищення майна покладається саме на заставодавця Кореспондується зі ст. 8 ЗУ «Про іпотеку» та зі ст. 10 ЗУ «Про «Заставу». Більше того, якщо говорити про іпотеку, то положення ст. 8 ЗУ «Про іпотеку» зобов'язують іпотекодателя застрахувати предмет іпотеки на користь іпотекодержателя. У разі настання страхового випадку, тобто знищення майна, заставодержатель (іпотекодержатель) набуває право вимоги до страховика.

Особливу увагу необхідно приділити розділу про форс-мажор або обставини непереборної сили, у зв'язку з дією яких сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань. Хоча перелік таких обставин та порядок їх підтвердження в договорах є більш менш стандартизованими, потрібно аналізувати кожний окремий договір, оскільки в ньому можуть міститись певні суттєві нюанси/виключення із загальних правил.

2. Фіксація факту знищення майна

Незалежно від того, що майно знаходиться у заставі (іпотеці), власник майна продовжує бути його власником та, відповідно, має право претендувати на отримання компенсацій, зокрема й від країни-агресора, за знищене в результаті агресії майно. Тому вкрай важливо здійснити всі залежні від власника або уповноваженої ним особи дії щодо фіксації факту, причин, обставин та розміру завдання шкоди/знищення майна, зокрема, подати повідомлення про факт знищення майна, яке фіксується у створеному Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

Для цього, наприклад, можна скористатися застосунком «Дія» і йти згідно алгоритму, що передбачений Порядком подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, що затверджений Постановою КМУ від 26 березня 2022 р. № 380 у відповідних редакціях.

Ті ж особи, які не мають доступу до «Дії», можуть звернутися до адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.

Останнім часом в українському сегменті мережі Інтернет з'явилося багато статей щодо алгоритму дій для фіксації факту знищення, де пропонується залучати органи військово-цивільної адміністрації регіону, ДСНС та звертатися до правоохоронних органів з метою отримання статусу потерпілого.

Дана процедура є необхідною з точки зору формування доказової бази про факти знищення майна, потреба в якій буде не лише задля отримання компенсацій за знищене майно, але й для пред'явлення цих доказів кредитору для врегулювання наслідків знищення заставленого майна у їх відносинах.

3. Повідомлення кредитора про факт знищення майна

Не варто думати, що війна спише все, та уникати комунікації з кредитором тільки тому, що майно боржника було знищене внаслідок військових дій. Незалежно від обставин, боржник повинен знаходитись в комунікації з кредитором та в будь-якому випадку повідомляти його про знищення майна. Цей обов'язок боржника встановлюється договором застави (іпотеки) та випливає із загальних норм законодавства Ст. 10 ЗУ «Про іпотеку»..

Повідомлення кредитора про факт знищення майна визначає подальші дії у відносинах між кредитором та боржником. Тому комунікація важлива, аби ці відносини продовжувались у правильному, взаємовигідному для обох сторін руслі.

4. Звернення до страхової компанії

Якщо заставлене майно було застраховане, то його знищення може бути страховим випадком, а отже, мають діяти положення договору страхування майна, за якими страховик має сплатити вигодонабувачу (заставодержателю, іпотекодержателю) суму страхового відшкодування. Порядок повідомлення страховика має встановлюватись договором та як правило, покладається на заставодавця (іпотекодавця).

Однак ризики воєнних дій можуть бути в переліку винятків будь-якого договору страхування. А тому так звані воєнні ризики, тероризм, громадські заворушення та інші подібні обставини базово не покриваються договорами страхування, про що говорять в Українській страховій групі.

Це уможливлює випадки, коли страховики відмовляються від виплати страхового відшкодування за знищене в результаті війни майно, навіть якщо воно було застрахованим. Останнє в свою чергу означає, що боржник залишається один на один з кредитором, якому має повернути гроші за майно, якого вже не існує. Водночас, навіть розуміючи потенційно високий ризик відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, боржник має його повідомити та виконати всі залежні від нього дії з тією метою, щоб таке відшкодування було виплачено вигодонабувачу.

Обставини війни не презюмують доброчесну поведінку обох сторін і не позбавляють обов'язку діяти добросовісно. З іншого боку, військові дії та воєнний стан можуть бути підставою, за якою учасник правовідносин може бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання ним свого зобов'язання.

5. Державна реєстрація припинення іпотеки/застави

За загальним правилом Ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 28 ЗУ «Про заставу», застава/іпотека припиняється у випадку загибелі/знищення відповідного предмету/об'єкту. Одним з доказів, що об'єкт застави/іпотеки є знищеним, є внесення відповідних відомостей до Реєстру речових прав на нерухоме майно/Реєстру обтяжень рухомого майна. Тож у випадку належної роботи згаданих реєстрів варто подати відповідні документи з метою внесення відомостей про припинення обтяжень майна з підстав його знищення.

Що ж робити кредиторам у випадку, якщо предмет застави (іпотеки) був знищений?

1. Контроль за станом об'єкту застави (іпотеки)

Своєчасна поінформованість кредитора про стан об'єкта застави (іпотеки) допоможе швидше та ефективніше прийняти правильне рішення щодо подальших відносин із кредитором та дозволить спрогнозувати подальший розвиток дій.

Не варто очікувати, що боржники-власники майна будуть своєчасно інформувати кредитора про факт знищення майна. Це може пояснюватись об'єктивним обставинами: необхідність рятування власного життя та здоров'я, життя та здоров'я близьких, шоковий стан від бойових дій, тощо.

Відтак є сенс в тому, щоб кредитор вживав усіх можливих від нього заходів, аби отримувати інформацію про стан об'єктів застави (іпотеки), особливо якщо є загальне розуміння, що ці об'єкти можуть використовуватись/знаходитись у зоні бойових дій.

2. Комунікація з заставодавцем (іпотекодавцем) та отримання доказів знищення майна

Так, кредитор теж має бути зацікавлений в тому, щоб заставодавець (іпотекодавець) надав йому максимально повний об'єм доказів, що підтверджували б факт знищення заставного майна. Ці докази будуть підставою для можливості отримання страхового відшкодування та в подальшому для можливості врегулювання ситуації зі збитками, що можуть утворитись в результаті списання кредиторської заборгованості для боржників, які втратили заставне майно.

3. Звернення до страховика для отримання страхового відшкодування

Як вже зазначалось вище, у випадку, якщо заставне майно застраховане, вигодонабувачем у випадку настання страхового випадку є кредитор. Тож у разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування. Якщо коротко, то предмет іпотеки може мати декілька іпотекодержателів (кредиторів), наприклад, два. Один з них має вищий пріоритет, а другий - нижчий. У випадку отримання страхового відшкодування суму цього відшкодування, що дорівнює вартості кредиту, забирає собі кредитор з вищим пріоритетом. Якщо є залишок страхової суми, він розподіляється між іпотекодержателями нижчого пріоритету і боржником. Зазначене питання врегульовано відповідним законом Ч.2 ст. 8 ЗУ «Про іпотеку».

4. Врегулювання відносин з заставодавцем/боржником

Незалежно від отримання кредитором страхового відшкодування, взаємовідносини між кредитором та боржником підлягають врегулюванню. Якщо борг буде погашено за рахунок страхового відшкодування, це потрібно відповідно оформити. У випадку, якщо заборгованість лишається непогашеною, сторони мають досягти спільної згоди щодо подальших дій до того моменту, поки дане питання не буде врегульоване належним чином на законодавчому та регуляторному рівні.

В цій частині варто згадати про Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2120-IX, яким внесено зміни до Цивільного кодексу України та Закону «Про споживче кредитування», а також про Постанову НБУ від 25.03.2022 р. №23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп». Зазначеними законодавчими та підзаконним актами значно полегшується становище боржників, оскільки йдеться про заборону нараховувати штрафні санкції за порушення виконання своїх зобов'язань.

Подальше нормативне врегулювання

На перший погляд може здатися, що ситуація заходить в глухий кут, але це не зовсім так. Проблема у суспільстві стала доволі гостро, і владна верхівка її розуміє та відчуває. На початку червня почали активно обговорювати ініціативу щодо списання кредитної заборгованості боржників, які залучали кошти для придбання майна, та яке було знищене внаслідок війни. Наприклад, в інтерв'ю виданню Forіnsurer голова НБУ Кирило Шевченко зазначає: «…я можу з усією відповідальністю заявити, що якщо людина втратила житло як предмет застави за власною іпотекою, то не можна застосовувати загальний підхід і залишати її наодинці з тими проблемами».

Масла у вогонь додав Facebook пост народного депутата Данила Гетманцева, в якому він стверджує, що за дорученням Президента почалась розробка законопроєкту про списання заборгованості за споживчими кредитами на придбання рухомого та нерухомого майна, яке було знищено в ході військових дій. Він вважає, що людина не повинна виплачувати борг за неіснуючий об'єкт.

На виході очікується таке нормативне регулювання, яке з одного боку дозволить боржникам, що втратили заставлене майно, не повертати заборгованість (і при цьому мати можливість отримання компенсації за втрачене майно), а з іншого - врахує інтереси кредиторів, які залишились без переданих у кредит коштів. Відтак, з огляду на чутливість цього питання, законодавче регулювання має бути збалансованим. Більше того, воно має передбачати ефективні механізми, які б дозволяли обом постраждалим сторонам отримати розумну сатисфакцію.

Від редакції: повідомляємо, що законопроект про списання кредитів на знищене під час війни майно вже надійшов на розгляд до Парламенту.

Де керівнику знаходити інформацію щодо законодавчих ініціатив та їх впливу на бізнес? Графічні зв'язки у LIGA360:Керівник - це інноваційний інструмент для аналізу правового поля, що показує всі пов'язані документи у візуальній формі. Знаходь найважливіші нововведення й аналітику до них у два кліки, замовивши LIGA360:Керівник.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему