Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Запровадження 10% додаткового збору на імпорт: які переваги та ризики для бізнесу?

14.33, 12 серпня 2022
2273
0

Нещодавно Міністр фінансів Сергій Марченко розповів в одному зі свої інтерв'ю, що в Уряді обговорюється питання щодо запровадження додаткового 10% імпортного збору. Поки відповідний законопроект відсутній, тому складно передбачити всі можливі ризики від такої ініціативи. Проте ми розпитали експертів юридичної спільноти, які можливі ризики для бізнесу, якщо така ініціатива все ж таки знайде підтримку у Верховній Раді.

Андрій Терещук, радник юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», звертає увагу, що ідею обмеження імпорту активно підтримує Національний банк, який виступає за те, що додаткові податки на імпорт в поточних умовах мають розглядатися як заходи посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, зниження відпливу валюти з країни, врівноваження платіжного балансу та скорочення дефіциту бюджету. Останнє особливо актуальне враховуючи, що за словами Міністра фінансів: видатки на армію зросли в десять разів, а обсяг податків, які збираються державою, скоротився в рази.

Дефіцит бюджету країни становить 5 млрд доларів щомісячно, при цьому західна фінансова допомога не може спрямовуватись на фінансування армії, міжнародні партнери слідкують за цим. Тому армія фінансується за рахунок податкових та митних надходжень, а також за рахунок внутрішніх запозичень (облігацій уряду, емісії). Тому у зазначених умовах Уряд має вживати непопулярних рішень, але вони мають бути виваженими, обґрунтованими та спрямованими на мінімізацію негативних ефектів з урахуванням можливих альтернатив.

Незважаючи на гасла щодо посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, зниження відпливу валюти з країни, врівноваження платіжного балансу та скорочення дефіциту бюджету, запровадження додаткового імпортного збору щодо усього імпорту (та ще й в такому значному розмірі) містить низку значних ризиків.

Зокрема, головний ризик - це посилення інфляції. Переважна частина імпорту - це товари першої необхідності, ліки, пальне, добрива - дефіцитна продукція, яка не виробляється в Україні і яку неможливо замістити. Тобто введення імпортного збору лише призведе до подорожчання зазначених товарів, дефіциту, зростання загального рівня інфляції та не матиме позитивного впливу для вітчизняних товаровиробників.

Крім того, загальне запровадження додаткового імпортного збору загрожує зростанням обсягів контрабанди, збільшенням тінізації економіки. Це також не сприятиме зростанню конкурентоздатності вітчизняних виробників.

Яка альтернатива?

Уряд, плануючи глобальні податкові нововведення з гаслами «посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників», в той же час не доопрацьовує в частині існуючих альтернатив.

Зокрема, щодо використання інструментів торговельного захисту вітчизняних товаровиробників (антидемпінгових, спеціальних, компенсаційних мит), які спрямовані на обмеження не усього імпорту, а саме недобросовісного імпорту, який завдає шкоди вітчизняним виробникам аналогічної продукції. Фактично з кінця минулого року не проводяться засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, які зазвичай проводились раз на місяць. Без проведення засідань не приймаються важливі рішення щодо запровадження захисних мит чи порушення відповідних торговельних розслідувань за зверненнями українських підприємств.

Наразі, проводяться близько 13 торговельних розслідувань, більшість з яких вже мала завершитись застосуванням відповідних заходів. Крім того, на розгляді у Мінекономіки перебуває ще близько десяти відповідних звернень від вітчизняних виробників щодо необхідності застосування захисних мит щодо недобросовісного імпорту товарів, які виробляються в Україні. Відповідно до законодавства скарги вітчизняних виробників розглядаються протягом одного місяця, але наразі маємо ситуацію, коли відповідні звернення «лежать без руху» в Мінекономіки вже близько року. Таким чином, уряд не використовує інструментарій, який дозволяє обґрунтовано, на підставі фактів, застосувати додаткові імпортні мита, які б дозволили обмежити недобросовісний імпорт, захистити вітчизняних виробників та сприяли би збільшенню митних платежів до бюджету.

Враховуючи відсутність прозорості та наявність значних ризиків від запровадження додаткового імпортного збору до усього імпорту, та ще й в такому значному розмірі, варто залучити громадськість та бізнес до обговорення цього питання. Також необхідно активніше використовувати наявні інструменти, які є в розпорядженні уряду.

Загалом, враховуючи проактивну позицію українського бізнесу, спрямовану на допомогу державі у боротьбі з окупантами (сплата податків наперед, волонтерська та фінансова допомога ЗСУ), урядовцям варто більш активно залучати бізнес-спільноту та активніше проводити роз'яснювальну роботу щодо можливих нововведень, аби дати можливість бізнесу планувати свою діяльність.

Працюєте з клієнтами або партнерами з Великобританії? Мінімізуйте ризики з українським рішенням LIGA360. Перевіряйте достовірність реєстраційних відомостей, достовірність юридичної адреси, інформацію про засновників компанії та керівників, зв'язки компанії. Замовляйте LIGA360 в серпні на вигідних умовах.

Ігор Олехов, партнер, керівник практики банківського та фінансового права CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, вважає, що ідея впровадження податку у розмірі 10% обговорюється через швидке танення валютних резервів НБУ, викликане фіксованим валютним курсом. Зміна фіксованого валютного курсу відбулась із значним запізненням, оскільки ринкові умови вже давно вимагали його адаптації до змінених потреб економіки та бізнесу, які потерпають від наслідків війни. Тепер замість відмови від фіксованого курсу і переходу до плаваючого курсу, на думку НБУ потрібні додаткові важелі для врівноваження попиту і пропозиції на валютному ринку - щоб не витрачати і далі валютні резерви. Серед таких важелів - 10% податок на купівлю валюти. Насправді, наслідки його введення можуть бути негативними - збільшення інфляції, перехід значної частини ринку на сірі схеми розрахунків або просто відсутність відновлення виробництва та експорту з України.

Водночас перебудова бізнес процесів у нових реаліях вимагає адекватного функціонування валютного ринку, оскільки значна кількість компаній та бізнесів не можуть працювати без іноземних постачальників та без іноземних партнерів у ланцюжках виробництв товарів та послуг. Наприклад, зараз є багато обговорень щодо відновлення інвестицій в Україні, які стануть можливими за умови наявності страхування від воєнних та майнових ризиків. Проте запровадження валютних обмежень на початку війни фактично унеможливило оплату премій перестрахування ризиків в іноземних страхових (перестрахових) компаніях - тобто ринок перестрахування було зламано повністю через валютні обмеження і зокрема через запровадження фіксованого валютного курсу. Яким чином можна говорити про нові інвестиції у таких умовах? Значна кількість підприємств на заході України (де немає воєнних дій) припинили роботу через відсутність поставок компонентів або сировини із-за кордону, оскільки придбати валюту стало неможливо. Зрештою запровадження додаткового оподаткування для закупівлі обладнання для підприємств виглядає як податок на інвестиції в Україну.

Ідея впровадження такого податку містить ризики, як з боку недоцільного регулювання суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, національних виробників, які використовують імпортовану сировину, так і з боку міжнародних торговельних відносин, оскільки дана ініціатива може бути розцінена як додаткове оподаткування імпорту товарів та послуг з країн, які надали українським товарам режим найбільшого сприяння та скасували мита. Згідно із Постановою Європейського Парламенту та Ради ЄС 2022/870 від 30 травня 2022 р. Україна не має права застосовувати нові імпортні мита або будь-які інші платежі щодо імпорту, нові кількісні обмеження або еквіваленті заходи, дискримінаційні адміністративні заходи. У разі застосування таких обмежень, Європейська Комісія може повністю або частково призупинити надану лібералізацію.

Заходи по запровадженню додаткового податку на купівлю валютних коштів призведуть до ситуації, коли економічно невигідно буде повертати валютну виручку в Україну, і Україна на цьому може ще більше втратити ніж отримати додаткові податки.

При запровадженні додаткового оподаткування імпорту обсяги офіційних імпортних операцій скоротяться, і не призведуть до збільшення податкових надходжень від ПДВ на імпорт та податку на прибуток. Водночас обсяги товарної контрабанди збільшиться.

Що потрібно робити?

Замість впровадження нового 10% податку є інші заходу що можуть сприяти покращенню платіжного балансу та збільшенню надходжень від сплати податків. Для пожвавлення економічних процесів необхідне виважене скасування фіксованого валютного курсу і відновлення повноцінного функціонування міжбанківського валютного ринку для визначення справедливого обмінного курсу гривні до іноземних валют.

У воєнний час є значні ризики для обмінного курсу гривні до вільноконвертованих валют, але фіксований валютний курс створює значні перекоси для економіки загалом і для більшості компаній зокрема для тих які займаються переробкою та експортом товарів із значною доданою вартістю. У Національного банку України є достатньо механізмів для регулювання ситуації на валютному ринку - але утримання курсу гривні не повинно бути його завданням номер один. При тому що ринок все одно встановить справедливий обмінний курс - але пройде час і економічні процеси будуть зупинені.)

Настав час для сміливих рішень із метою формування надійної економічної основи для перемоги України у війні - і відмова від фіксованого курсу і перехід до повноцінного ринкового стану на міжбанківському валютному ринку повинні стати передумовами для швидкого економічного відновлення в Україні. На перехідному етапі можливий поступовий перевід до плаваючого валютного курсу шляхом запровадження фіксованого курсу із регулярними переглядами такого фіксованого курсу, наприклад, не рідше одного разу на місяць або у разі коли середньозважений курс не готівковому ринку відрізнятиметься від фіксованого на 15-20%.

Не грай в "російську рулетку" зі своїм бізнесом! Контролюй зв'язки, репутацію в медіа та знай актуальні вимоги законодавства - з рішенням LIGA360. Тільки в серпні отримай 5 робочих місць за 5000 грн/міс.

Дмитро Сушко, керуючий партнер міжнародної аудиторської компанії MGI PSP Audit, вважає, що обговорювана Урядом концепція запровадження 10% збору має на меті зменшити попит на імпорт та тиск на гривню, але взагалі не враховується той факт, що в окремих випадках бізнес в Україні купує певні комплектуючі для виробництва готової продукції або придбаває окремі послуги без яких неможливо здійснювати свою основну діяльність.

Як наслідок, якщо такий бізнес не має врівноваженого такому імпорту власного експорту, то він буде змушений купувати валюту і покласти ці 10% додаткових витрат у ціну своєї готової продукції та послуг. Як приклад, сьогодні більшість експортерів не отримують відшкодування ПДВ коштами, і через заморожені бюджетом оборотні кошти, бізнес змушений шукати більш дорогі кредитні кошти. Тобто за це платить кінцевий споживач.

Сценарій із скороченням бізнесу також не можна виключати, бо будь-які ускладнення з придбанням валюти призводять до уповільнення обороту та падіння доходів. На тому ж прикладі з відшкодуванням ПДВ, бізнес змушений затягувати розрахунки з підрядниками, працівниками, що напряму впливає на споживчий попит в країні.

Юрій Корчев, старший юрист ЮФ INTEGRITES, підкреслює, що ідея впровадження нового «податку» (мита, збору) зрозуміла - державі необхідно послабити тиск на гривню та намагатися вирівняти платіжний баланс та за логікою законодавців, допоможе досягти цих цілей. Тиск на гривню дійсно міг би послабитися, якщо бізнес буде менше імпортувати, і збільшиться попит на вітчизняну продукцію. Тобто підвищення ціни товарів і послуг на мінімум 10% змусить кінцевих споживачів відмовитися від купівлі певних товарів не першої необхідності.

Але якщо подивитися на структуру імпорту. ДМСУ вказує, що за І квартал 2022 року (зрозуміло, що хотілось би проаналізувати повне перше півріччя) Україна імпортувала товарів на майже 13 млрд дол. З них понад половина (6,6 млрд дол): палива та нафтопродуктів на 3,37 млрд, електричні машини і обладнання - на 1,1 млрд; ядерні реактори, котли - на 1,1 млрд, транспортні засоби - на майже 1 млрд, фармацевтична продукція - на майже 0,5 млрд. І це при тому, що дані імпорту зброї та товарів подвійного призначення для потреб оборонного сектору не розголошують.

Від чого тут відмовиться кінцевий споживач? Імпорт і споживання палива навряд чи суттєво зменшиться. Транспортних засобів вже імпортували достатньо, що в другому півріччі і так імпортували б небагато. Буду радий, якщо зменшиться споживання фуфломіцинів, коли вони подорожчають.

Ті групи, умовно, розкішних товарів, від яких будуть відмовлятися споживачі, становлять мізерну частину структури імпорту.

Може здатися, що податок буде на користь вітчизняному виробництву, яке отримає підтримку і додаткові продажі. Проте необхідно пам'ятати, що попит краще регулюється самим ринком, а не штучними перепонами.

Добре пам'ятаємо, як десятиліттями підтримували вітчизняне автовиробництво через наявні загороджувальні мита на імпорт, і як це глобально не допомогло галузі. Краще не створювати пільгові умови для олігархів-експортерів за рахунок дискримінації імпортерів.

Законопроєкт ще не подано, але цілком може знов статися здорожчання палива та обладнання і, як наслідок, подальше зростання ціни виробленої в Україні продукції. Постраждають навіть основні експортно-орієнтовані галузі:

  • для аграріїв зросте ціна на паливо, добрива та запчастини для техніки;

  • для ІТ - вартість обладнання.

Якщо ж певний імпорт буде виключено з-під податку, то вітчизняні виробники товарів фактично повернуть собі інструмент для дискримінації конкурентів, який діяв з лютого 2022 року і називався «перелік критичного імпорту», цим разом у поміркованішій формі, але натомість, цілком імовірно, на довший термін.

Читайте також: Бізнес проти впровадження додаткового оподаткування у розмірі 10% для валютних операцій

LIGA360 - надійне джерело інформації під час воєнного стану. Спеціальний блок з законодавчими змінами, аналітикою та роз'ясненнями від експертів, економічними новинами. Отримуйте свіжі дані щодня.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему