Генератор на підприємстві або у закладі: облік та податкові наслідки

Масові обстріли росією цивільної інфраструктури України призвели до значного дефіциту електроенергії в країні. Внаслідок чого українські підприємства та заклади стикнулись з регулярними відключеннями електропостачання. Були ситуації, коли світло в офісах, закладах та виробничих приміщеннях було відсутнє протягом декількох діб.  В найкращому випадку, українські компанії працюють в режимі планових відключень електроенергії.  Імовірно, в такому режимі український бізнес  працюватиме ще протягом тривалого періоду часу. 

В такій ситуації виходом для підприємства стає придбання бензинового/дизельного електрогенератора (далі- «генератор»).  Принцип його дії полягає у перетворенні механічної енергії на електричну . Паливом для генератора служить бензин або дизельне паливо, що забезпечує рух рухового валу. 

Треба відзначити, що вартість генераторів суттєво різниться і залежить від їх потужності та виду палива.  Так, станом на січень 2023 року, на сайті маркетплейсу  Rozetka  вартість найдоступнішого бензинового генератора  починалась з 6,5 тис. грн.  Потужні дизельні генератори коштували до 2 млн. гривень і більше.  Найбільшою популярністю на  тій же  «Розетці» користувалися 2 типи генераторів: моделі вартістю близько 20 тис. грн, а також модель вартістю близько 150 тис. гривень. 
Окрім вартості генератора, ще один важливий параметр, на який варто звернути увагу  - термін служби генератора.    Фактичний термін служби генератора можна дізнатися з гарантійних документів на генератор та його гарантійного терміну.  Зазвичай виробниками на бензинові генератори надається обмежена гарантія від 2 до 3 років. Термін служби дизельного генератора може скласти 10 і більше років. 

Для того, щоб визначити термін служби саме вашого генератора, треба звернутися до його техпаспорту. Там нас цікавить такий показник як «кількість годин напрацювання» (або «гарантований моторесурс двигуна»).  Він може становити від 1000 і більше годин.  Це строк, протягом якого генератор буде безвідмовно працювати.  Поділивши цей строк на кількість годин  роботи генератора в день, ми визначимо, скільки часу буде працювати генератор.   На фактичний строк служби генератора також впливає низка чинників, а саме місце його використання (офіс, цех, заклад), якість бренду-виробника, якість технічного обслуговування, якість палива тощо. 

Придбання генератора:  бухгалтерський та податковий облік в сучасних умовах, оцінка,   документування 

Підприємство може придбати генератор на внутрішньому ринку України або у іноземного постачальника.  
Згідно  п.71 підр.2 розділу ХХ ПКУ (з урахуванням постанови КМУ №224 від 20.03.2020 р. (зі змінами від 09.11.22 р. постанова КМУ № 1260), операції з ввезення генераторів на митну територію України та/або операції з їх постачання на митній території України звільнені від оподаткування ПДВ та сплати ввізного мита.  
Таким чином, при придбанні генератора на внутрішньому ринку України, податкового зобов'язання по ПДВ у продавця  і, відповідно,   податкового кредиту у покупця не виникає. 

При придбанні генератора у іноземного постачальника, при перетині митного кордону у покупця не виникає обов'язку по сплаті ПДВ і, відповідно, права на податковий кредит по ПДВ. Мито при перетині кордону України  теж не нараховується.  
Зауважимо, що послуга по доставці генератора  підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах у надавача послуги-платника ПДВ.   Як і інші супутні послуги при придбанні генератора, наприклад, послуга з його встановлення, налагодження тощо. 
А от покупцю генератора-платнику ПДВ варто звернути увагу на наступне. Операція з придбання/ввезення на митну територію України  генератора є звільненою від ПДВ, а от супутніх придбанню генератора послуг (по доставці, налагодженню тощо)  в переліку з п.71 підр.2 розд. ХХ ПКУ  немає.    Оскільки дані послуги пов'язані безпосередньо зі звільненою від ПДВ операцією,   у платника ПДВ виникає обов'язок нарахування компенсуючого ПДВ на суми отриманого на такі супутні операції послуги податкового кредиту  зг. пп. «б» п.198.5 ПКУ.  Тобто покупець в даному випадку враховує отриманий податковий кредит від постачальника послуг і не пізніше останнього дня звітного періоду нараховує податкові зобов'язання на ту ж суму, складає зведену податкову накладну і реєструє її у встановлені терміни в ЄРПН. 

 Генератор, який буде використовуватись для власних потреб підприємства, є необоротним активом . Відповідно, він підлягає амортизації,  амортизаційні відрахування будуть відноситись на витрати підприємства. 
Нагадаємо, що згідно пп.138.3.2. ПКУ, не підлягають амортизації у платника податку на прибуток витрати на придбання  невиробничих основних засобів.   Під «невиробничими основними засобами» розуміють активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.  Тобто амортизація таких основних засобів не підлягає включенню у витрати при визначенні оподатковуваного прибутку підприємства.  Таким чином, підприємству варто потурбуватись про те, щоб підтвердити використання генератора саме в господарській діяльності.   Для цього перед придбанням генератора можна видати наказ керівника підприємства,  в якому зазначити, наприклад, таке: 

 «У зв'язку з неможливістю проводити господарську діяльність підприємства у встановленому на підприємстві режимі через відсутність стабільного електроживлення, наказую: 

1.придбати бензиновий/дизельний електрогенератор ….(назва моделі, вартість); 
2.для забезпечення роботи електрогенератора організувати придбання бензину/дизельного палива» 

Придбані основні засоби чи МНМА зараховуються на баланс  підприємства  за  первісною  вартістю.

Згідно п.8  НПсБО 7 «Основні засоби», в первісну  вартість придбаного генератора включають  такі витрати:

• суми, що сплачують постачальникам генератора (без непрямих податків для платників ПДВ, неплатники ПДВ включають ПДВ при придбанні в первісну вартість об'єкта); 

• реєстраційні  збори,  державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються  в  зв'язку  з придбанням генератора; 

• суми ввізного мита; 

• витрати зі страхування ризиків доставки генератора; 

• витрати  на  транспортування, установку, монтаж, налагодження генератора; 

• інші  витрати,  безпосередньо пов'язані з доведенням генератора  до  стану,  у  якому  він придатний  для використання із запланованою метою. 

Усі витрати, що включаються в  первісну вартість придбаного підприємством генератора, накопичуються  на рах.152 для основного засобу і на рах.153 для МНМА.   
Проводки по обліку придбання генератора на прикладі наведено в таблиці 1. 

*Інвойс постачальника та контракт не є первиннми документами, проте необхідні для здійснення даної  операції 

Вводимо генератор в експлуатацію та нараховуємо амортизацію: проводки, документування, податкові наслідки 

 Підставою для введення генератора в експлуатацію є розпорядження (наказ) керівника підприємства.  Наприклад, в наказі , серед іншого,  можна зазначити наступне: 

 «З метою забезпечення безперебійної роботи підприємства наказую:   
ввести в експлуатацію електрогенератор ….(марка генератора). 
Відповідальним за облік часу роботи електрогенератора призначити…».  
Генератор вводимо в експлуатацію датою наказу. 

Первинним документом для операції введення генератора в експлуатацію є Акт приймання-передавання в експлуатацію об'єкта основних засобів або МНМА.  Зауважимо, що типова форма цього документу ОЗ-1, як і інші ОЗ-форми,  втратила чинність згідно наказу Держстату № 247 від 30.09.2021 р.     Водночас, як зазначено в Положенні № 88, підприємства приватного сектора можуть розробляти власні форми первинних документів, з дотриманням вимог до первинних документів згідно того ж Положення № 88. Тож ніщо не заважає підприємству використовувати форму ОЗ-1 для оформлення первинного документу для даної операції. Варто лише прибрати позначу ОЗ-1 з бланку. 
Рахунок обліку генератора в експлуатації обираємо залежно від його вартості. 
Підприємствам -платникам податку на прибуток  варто звернути увагу на наступне.  Згідно пп.14.1.138 ПКУ, до основних засобів в податковому обліку відносяться активи, вартість яких перевищує 20000 грн.   Генератори вартістю до 20000 грн включно належать до податкових МНМА.  Такий генератор в експлуатації  буде обліковуватись на рахунку 112.  Генератори в експлуатації з первісною вартістю понад  20 тис. грн відносимо до основних засобів і обліковуємо на рахунку 104.  Такого ж підходу в бухгалтерському обліку можуть дотримуватись і підприємства-«спрощенці».  
Метод нарахування амортизації генератора підприємство обирає згідно свої облікової політики. Знову ж, метод нарахування амортизації генератора може залежати від того, чи належить він до основних засобів або до МНМА .  

В бухгалтерському обліку, зг.п.27 НПсБО 7 амортизація МНМА може нараховуватись методами «50/50» або «100%-ве списання».   В залежності від обраного метода,  в першому місяці експлуатації та в місяці списання генератора з балансу амортизуються по 50% його вартості.  Або ж нараховується амортизація 100%  вартості датою введення генератора в експлуатацію. 

Методи нарахування амортизації основних засобів, які може застосовувати підприємство, наведені в п.25 НПсБО 7.   Вперше нарахування амортизації основного засобу відбувається в місяці, наступному за місяцем введення його в експлуатацію. 

Для нарахування амортизації  генератора необхідно визначити його амортизаційну вартість АВ та термін корисної експлуатації Те.  Для  розрахунку амортизаційної вартості АВ  визначаються наступні показники: 

• первісна вартість ПВ 

• ліквідаційна вартість ЛВ. 
  Амортизаційна вартість розраховується за формулою: 

АВ = ПВ - ЛВ 

Формування первісної вартості генератора ми розглянули вище.   

Ліквідаційна вартість визначається в розмірі суми, яку підприємство розраховує отримати в разі ліквідації генератора. В разі застосування прямолінійного методу амортизації,  ліквідаційну вартість можна не встановлювати, тобто АВ = ПВ. 

Термін корисної експлуатації - це термін служби нашого генератора. Як його визначити, ми розглянули на початку цієї статті.   Зверніть увагу, підприємства- «прибутківці» в податковому обліку повинні враховувати  вимоги пп.138.3.3 ПКУ.    В даному підпункті наведено групи основних засобів та мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів та інших необоротних активів в податковому обліку.   Генератори вартістю понад 20 тис. грн відносяться до групи 4 - машини та обладнання, і відповідно, термін корисної експлуатації  для них не може бути меншим 5 років. 
Генератори вартістю менше 20 тис. грн. відносяться до групи 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи.  Адже, як ми зазначили вище, для податкового обліку вони вважаються МНМА.  Їх амортизація в розмірі 100% вартості може бути віднесена на податкові витрат на дату введення в експлуатацію. 

Розглянемо на прикладі розрахунок місячної суми амортизації генератора при застосуванні прямолінійного методу амортизації. 

Отже, первісну вартість ПВ  генератора визначено в розмірі 60409,20 грн.  Ліквідаційну вартість не встановлюємо.  

Термін корисної експлуатації  генератора Те  ми визначили як 5 років, або 60 місяців. 

Розмір нарахованої амортизації генератора за місяць Аміс складе: 
  Аміс = АВ / Те  або   
  Аміс = 60409,20/60 = 1006,82 грн 

Первинний документ для операції нарахування амортизації - «Розрахунок нарахування амортизації». Підприємства приватного сектора можуть розробити власну форму на основі форми ОЗ-14. 

Проводки по обліку введення генератора в експлуатацію та нарахування амортизації на прикладі  наведено в таблиці 2. 

Генератор на підприємстві та екологічний податок 

За загальним правилом, генератори, які працюють на паливі, вважаються стаціонарними джерелами забруднення, відповідно для них виникає обов'язок  сплати екологічного податку (пп.14.1.230 ПКУ).          

Водночас, згідно  п. 240.7. ПКУ, обов'язок щодо сплати екологічного податку виникає лише тоді,  якщо обсяг викидів  двоокису вуглецю (СО2) становить понад 500 тон на рік.   Але й це ще не все.     Згідно змін, внесених до ПКУ законом України ?№ 2836 від  13.12.2022 р., з 03.01.2023 р. генераторні установки  (з кодом УКТ ЗЕД 8502) тимчасово, на час воєнного стану плюс 30 днів після його скасування не вважаються стаціонарним джерелом забруднення  (п. 46 підрозд.5 Розділу ХХ ПКУ). Відповідно, підприємства, що їх використовують,  звільняються від обов'язку по сплаті екологічного податку.  

На період дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, якщо вони є невід'ємною частиною об'єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року (внесено зміни до Закону України «Про охорону атмосферного повітря»). 

Паливо для генератора: акцизні склади, ліцензія на право зберігання палива, облік палива 

Підприємство придбаває та зберігає бензин або дизельне паливо, яке необхідне для роботи генератора.  

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ , що вступив в дію з 03.01.2023 внесено тимчасові зміни до ПКУ та інших законів, згідно яких:    

• на період дії  воєнного стану та протягом 30 днів з дня його скасування, не є акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних   установок, не перевищує 2000 літрів; 

• на період дії воєнного стану та протягом  30 днів з дня його скасування підприємство має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг). 

Підприємству необхідно організувати облік та списання палива, яке використовується для роботи генератора.  Для розрахунку обсягу використаного палива, нам необхідно знати кількість відпрацьованих генератором годин та його годинну витрату палива при номінальній потужності. 

Вести облік відпрацьованого генератором часу можна в Журналі обліку часу електрогенераторної установки.  Зразок такого Журналу наведено на рис.1:

Значення величини годинної  витрати палива при номінальній потужності генератора ми можемо знайти в його технічному паспорті. 

Щомісячний розрахунок використаного палива можна вести в наступній формі: 

Помноживши кількість відпрацьованих за місяць генератором годин на його годинну витрату палива, отримуємо обсяг палива до списання за місяць. 

При умові, що ми підтвердили наказом по підприємству зв'язок нашого генератора з господарською діяльністю підприємства,  суми списаного палива  відносимо на податкові витрати.     

Протягом періоду воєнного стану, але не довше ніж до 01 липня 2023 року,  операції постачання бензину та інших нафтопродуктів оподатковуються за ставкою ПДВ 7%. 
Проводки по обліку палива  для генератора на прикладі наведено в таблиці 3. 

Отже, з 2023 року для підприємств та закладів, що використовують генератори, тимчасово відсутній обов'язок сплачувати екологічний податок. При зберіганні палива для генератора не більше 2000 літрів для одного об'єкта, обладнаного генератором, такі підприємства тимчасово  не зобов'язані реєструвати акцизний склад та отримувати ліцензію на паливо та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.   
Операції з ввезення генераторів на митну територію України та/або з продажу генераторів на території України звільнені від мита і ПДВ.  
Особливості бухгалтерського обліку генератора та палива для нього були розглянуті в статті.     При належному оформленні первинної документації, амортизація генератора та витрати на паливо для нього відносяться до податкових витрат у платника податку на прибуток.