Режим експортного забезпечення: як працюватиме новий механізм повернення валютної виручки (проєкт 8166-д)

Сьогодні поговоримо про новий режим експортного забезпечення, що стосується безпосередньо основної галузі України - аграрної, що після початку повномасштабного російського вторгнення, постраждала чи не найбільше серед усіх секторів економіки.

1. Законодавча база експортного забезпечення, її мета та набуття чинності.

12 січня 2023 року Верховна Рада України прийняла проєкт Закону України №8166-д про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України, щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану. 03.02.2023 Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення» від 12.01.2023 № 2881-IX (далі - Закон № 2881), що набрав чинності відповідно - 05.02.2023. У дію даний закон ввели 04.03.2023 року, окрім окремих норм, що почали діяти - ще 05.02.2023.

Основною метою даного Закону, є забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України при експорті окремих сільськогосподарських товарів, шляхом запровадження режиму експортного забезпечення, що дасть більше можливостей для дотримання умов та строків валютного контролю та допоможе вирішити питання із тіньовим ринком зерна (мається на увазі, продаж за готівку та недоотриманням державою валютної виручки від експортних операцій).

Однак для успішного початку функціонування механізму експортного забезпечення ще потрібно:

- внесення змін до Митного кодексу України та Податкового кодексу України, задля погодження із положеннями, передбаченими у законопроєкті №8166-д;

- внесення змін до ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII та ЗУ «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-III;

- прийняття Кабміном постанови, якою буде запроваджено режим експортного забезпечення. Рішення КМУ має передбачити термін, на який вводиться режим, перелік товарів та мінімальні експортні ціни на ці товари.

2. Основні положення законопроєкту 8166-д.

Положення законопроєкту передбачають наступне, а саме:

• удосконалений механізм валютного контролю для визначених товарів, що поширюється на такі коди УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія соняшникова), 2306 (макуха та шрот соняшниковий);

• експорт можуть здійснювати лише платники ПДВ, реєстрація яких не є призупиненою;

• Кабінет Міністрів України запроваджує режим експортного забезпечення, який запускає механізм передбачений у законопроєкті №8166-д;

• урядом встановлюються мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення, і різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути від'ємною.

3. Зміни, що вводить новий механізм валютного контролю.

Механізм валютного контролю, що пропонується в законопроєкті №8166-д, вводить такі зміни:

3.1. Якщо протягом останніх 12 місяців зі сторони аграрного підприємства не було порушення валютного законодавства, то надається право експорту без будь-якого додаткового регулювання, проте лише у межах встановленого ліміту (УЛіміт) за поточною процедурою. Кожного місяця дозволено експортувати на подвоєну суму середньомісячного повернення валютної виручки в країну, що розрахована за попередні 6 місяців;

3.2. У разі, якщо потреби експорту будуть перевищувати розрахований ліміт (УЛіміт), то на цю понаднормову суму, потрібно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою -14 або 20 % ( в залежності від виду продукції, що експортується). Надалі, буде можливість відкоригувати дану податкову накладну до 0% ставки ПДВ та отримати бюджетне відшкодування ПДВ, але лише у разі повернення валютної виручки в країну;

3.3. Коли ж ліміт не встановлено, необхідно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою на рівні 14 або 20% ( в залежності від виду продукції, що експортується), яку можна буде відкоригувати після повернення валютної виручки й отримати бюджетне відшкодування ПДВ.

Підсумовуючи вищесказане, варто згадати, що даний проєкт 8166-д був прийнятий, як компромісний законопроект між інтересами бізнесу та держави, що не були враховані у минулому проєкті 8166.

Ключовою проблемою аграріїв, які продовжують свою діяльність в умовах дії воєнного стану, є брак оборотних коштів, пов'язаних із зростання витрат на засоби виробництва та логістичні послуги, через суттєвий ріст цін. Додаткові виклики створює режим фіксованого валютного курсу, так як засоби виробництва аграрії закуповують за комерційним банківським курсом, в той час як валютна виручка, отримана експортерами, продається за курсом НБУ. Також не допомагають вирішити ситуацію із оборотними коштами і банківські кредити, % ставки по якими значно зросли, а державні пільгові програми не здатні забезпечити всі потреби аграріїв. На цьому проблеми фермерів не закінчуються. Великим викликом є питання повернення ПДВ, бо за словами учасників ринку, 95% відшкодування ПДВ переведено у перевірки і лише 5% підтверджено камерально. В таких умовах браку ліквідності, додаткова вимога до аграріїв - зберігати на депозиті 15% вартості з кожної експортної операції, лише поглибила б вже існуючі проблеми.

Тому, в проєкті 8166-д, затвердження всім компаніям дозволеного ліміту на суму, в межах якої виробник може експортувати без внесення коштів на депозит (розмір такого овердрафту, залежить від сплачених раніше податків, а також поверненої валютної виручки), наддасть перевагу - саме добросовісним виробникам. Більше того, знизиться тиск на ліквідність аграріїв, так як у випадку прострочення граничних термінів розрахунків, експортер втрачає не всю суму депозиту. Натомість пропонується нарахування пені за кожен день затримки. Також за законопроєктом 8166-д, великі експортери не матимуть жодних преференцій, адже у ньому відсутня суперечлива норма, щодо поповнення депозиту на конкретну суму (35 млн дол. США), що була присутня у проекті 8166. Крім того, додаткові витрати на бюрократичні процедури будуть суттєво зменшені, шляхом проведення усіх операцій через єдиний рахунок (замість відкриття окремого рахунку за кожною операцією).

Разом з тим, на мою думку, окремого аналізу потребує саме норма, щодо встановлення мінімальної експортної ціни за тонну продукції. З одного боку, це дозволить усунути проблему можливого заниження цін недобросовісними експортерами. З іншого - визначення мінімальних цін Кабінетом міністрів, створює ризик завищення таких цін, що матиме негативний вплив на аграрні підприємства. Думаю, що мінімізувати такий ризик могла б опція прив'язки мінімальних цін до певних ринкових бенчмарків (наприклад, динаміка світових цін або ціни за аналогічними експортними операціями в Україні).