Включення до плану-графіка податкових перевірок під час воєнного стану: що врахувати бізнесу?

1 серпня 2023 року набув чинності Закон України № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (надалі - «Закон»). 

Ним, серед іншого, відновлюється проведення документальних планових перевірок для окремих платників податків. Нагадаємо, що до вищевказаної дати проведення цього виду перевірок було повністю заборонено на час дії воєнного стану в Україні. 

Так, Законом передбачається, що з 1 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану на території України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків можуть бути включені лише платники податків, які: 

• здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; 

• здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); 

• надають фінансові, платіжні послуги. 

Законом призупиняються положення Податкового кодексу України щодо особливостей формування плану-графіка та внесення змін до нього. При цьому, дозволяється вносити зміни до плану-графіка щомісячно з урахуванням, зокрема, форс-мажорних обставин, наявності чи відсутності безпечних умов для проведення перевірки. Також, передбачається, що оновлений план-графік буде оприлюднюватися на офіційному вебсайті ДПС України не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено його оновлену версію, а планова перевірка відповідних платників податків може бути проведена по спливу 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка.  

Отже, наразі передбачається можливість проведення документальних планових податкових перевірок, але тільки вказаних вище платників податків. 

У зв'язку із цим, якщо суб'єкт господарювання здійснює діяльність, що наведена вище, до припинення воєнного стану в Україні йому доцільно постійно перевіряти зміни до плану-графіка, оскільки у випадку включення до нього документальна планова перевірка (надалі - «перевірка») може розпочатися уже через 30 календарних днів після оприлюднення нового плану-графіка.  

Якщо такого платника податків внесено до плану-графіка, дуже важливо заздалегідь підготуватися до можливої перевірки та взяти до уваги наступне.  

1. Підготовка до проведення перевірки 

Окремим важливим аспектом для успішного проходження податкових перевірок є внутрішній податковий аудит, який дає можливість платнику податків самостійно виявити та, за можливості, запобігти податковим правопорушенням. 

З метою підготовки до потенційної перевірки варто здійснити, серед іншого, наступне: 

• перевірити наявність повного документального оформлення господарських операцій за період, який підлягатиме податковій перевірці, зокрема - первинних бухгалтерських документів щодо здійснення господарських операцій, іншої документації щодо ходу здійснення господарських операцій та їх результатів (якщо така документація передбачена для конкретної співпраці з контрагентом); 

• перевірити правильність заповнення таких документів (зокрема, наявність обов'язкових для первинного документа реквізитів, відповідність змісту іншої документації щодо операції її суті та необхідним вимогам тощо) і коректність відображення проведених господарських операцій у бухгалтерському обліку платника податків; 

• перевірити правильність задекларованих податкових зобов'язань за відповідний період, а також правильність та своєчасність їх сплати, за потреби здійснити подання уточнюючих розрахунків; 

• перевірити наявність доказової бази щодо дотримання принципу «належної обачності» перед початком співпраці з тими контрагентами, які мали статус ризикових (якщо була співпраця з такими у періоді, що перевірятиметься); 

• перевірити обґрунтування ділової мети у господарських операціях, де це релевантно. 

Слід зазначити, що під особливою увагою податкових органів зазвичай операції із ризиковими контрагентами, з нерезидентами, надання окремих категорій послуг (наприклад, маркетингових, інформаційно-консультаційних) та виконання робіт. 

2. Допуск до проведення перевірки 

Платники податків часом вагаються у питанні допуску посадових осіб податкового органу до перевірки у зв'язку із сумнівами у її законності, ненаданням їм передбачених податковим законодавством документів про заплановану перевірку у встановлені строки. 

Так, нормами Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право розпочинати проведення перевірки за наявності підстав для її проведення, а також при дотриманні наступних умов:  

• надіслання (вручення) платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення (які мають містити визначені законодавством реквізити) із зазначенням дати початку проведення такої перевірки; 

• надіслання або пред'явлення направлення на проведення такої перевірки (з відповідними реквізитами); 

• пред'явлення службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки перед її початком. 

Непред'явлення або ненадіслання зазначених документів платнику податків чи пред'явлення таких документів з порушенням вимог щодо їх оформлення, є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. 

При цьому, слід пам'ятати, що у випадку прийняття платником податків рішення про недопуск до проведення перевірки, незалежно від його причин, податковий орган має право ініціювати накладення адміністративного арешту на майно та кошти такого платника.  

Раніше платники податків намагалися запобігти накладенню такого арешту шляхом оскарження у судовому порядку наказу про проведення перевірки, що у судовій практиці визнавалося як існування спору про право. З урахуванням наявності спору про право, суди відмовляли податковим органам у відкритті провадження за їхніми заявами про накладення арешту.  

Проте, 23 лютого 2023 року Верховним Судом було прийнято постанову у справі № 640/17091/21, у якій сформовано нову правову позицію з питань арешту майна платників податків. Так, судом було, зокрема, визначено, що заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають в оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій податкового органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право». 

З урахуванням цього, тепер факт звернення платника податків до суду з метою окарження наказу про проведення перевірки не є гарантією його захисту від накладення адміністративного арешту на майно. 

Відтак, перед тим як приймати рішення про недопущення податкового органу до перевірки, необхідно зважити усі ризики для платника податків.  

3. Дії під час та після проведення перевірки 

Окремо слід звернути увагу на те, що безпосередньо під час перевірки та після її завершення доцільно дотримуватися наступного: 

• оформлювати опис з переліком усіх наданих представнику податкового органу копій документів, належним чином засвідчувати такі копії. При цьому варто пам'ятати, що платник податків зобов'язаний надавати лише документи, пов'язані з предметом перевірки;  

• за можливості, забезпечити комунікацію з представниками податкового органу в письмовому вигляді. Тобто, надавати письмові відповіді на запити про надання документів або пояснень та фіксувати відправку/особисте вручення таких відповідей;  

• не уникати підписання акту перевірки у разі незгоди з його висновками, а натомість подавати заперечення на акт перевірки, за необхідності - додаткові пояснення та документи. Надані платником додаткові пояснення та документи мають бути враховані податковим органом при розгляді заперечень.  

4. Оскарження результатів перевірки 

Якщо за наслідками проведеної перевірки буде виявлено певні порушення податкового законодавства і в подальшому прийнято податкові повідомлення - рішення («ППР»), їх можна оскаржити в адміністративному та судовому порядку.  

При адміністративному порядку оскарження, скарга має бути подана до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР.  

Також, на етапі адміністративного оскарження паралельно із поданням скарги доцільною може бути GR-стратегія. Вона є комплексом заходів, пов'язаних зі зверненням платника податків до державних органів та інших структур, які в межах своїх повноважень можуть подавати власні пояснення та заперечення щодо ППР, які є предметом скарги платника податків, і брати участь у її розгляді, що додатково сприятиме винесенню законного та вмотивованого рішення за наслідками розгляду скарги. При цьому, слід враховувати, що GR-стратегія є індивідуальною: рекомендація щодо її застосування та підхід до її розробки завжди залежить від обставин конкретного податкового спору.  

У випадку, якщо скаргу платника податку не буде задоволено при адміністративному оскарженні, ППР можуть бути оскаржені до суду протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. 

Проте, платник податків може оскаржувати ППР одразу до суду, без застосування процедури адміністративного оскарження. У цьому разі строк на звернення з відповідним позовом до суду складає 6 місяців. 

При цьому, слід зазначити, що, попри досить тривалий строк на звернення до суду, не варто відкладати це на останній момент. У випадку зволікання, до початку судового оскарження податкове зобов'язання може вже набути статусу узгодженого, що загрожуватиме виникненням у податкового органу права податкової застави стосовно майна платника податків, яке певний час може значно перешкоджати веденню господарської діяльності таким платником.  

Вікторія Бубліченко, радник GOLAW, керівник практики податкового права, адвокат

Тетяна Федоренко, старший юрист GOLAW, адвокат