Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Усні домовленості про постачання: ризики, актуальна судова практика

12.10, 2 лютого 2024
1450
0

Усім добре відомо, що письмовий договір є надійним інструментом, оскільки, як жартують юристи, у ньому прописано всі причини, через які контрагенти не довіряють один одному. Але так буває, що сторони цілком задовольняє усна домовленість. Добре, коли пізніше між ними не виникає суперечок, але що робити, якщо копію договору необхідно надати контролюючому органу, який зупинив реєстрацію податкової накладної чи запідозрив фіктивність операції? Саме про це й поговоримо.

Юридичне підґрунтя

Передусім зазначимо, хоча усна форма правочину не найнадійніша, проте її не заборонено. Зокрема, відповідно до ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно зі ст. 206 ЦКУ усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Водночас юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видають документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону. Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Водночас, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним (ч. 1 ст. 638 ЦКУ та ч. 1 ст. 181 ГКУ). Істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГКУ).

Як ефективно контролювати виконання договорів? З функціоналом CONTRACTUM у LIGA360. Створіть тайм-лайн угоди й встановіть ключові дати на моніторинг. Більше про автоматизацію договірної роботи за посиланням. 

Договір поставки в усній формі - чи законно

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦКУ).

Оскільки до договору поставки за загальним правилом не встановлено спеціальну форму (крім поставок товарів, для яких іншими законами передбачено обов'язкову письмову форму, зокрема коли йдеться про договори поставки за державним замовленням), то сторони вправі укладати такі договори й у тій формі, у якій вони домовились це зробити. При цьому система оподаткування та правовий статус суб'єкта господарювання значення не мають. Якщо ж договір поставки укладають на тривалий час і циклічністю постачання товарів (робіт, послуг), то таку поставку має бути зафіксовано письмово (див. постанову ВС КАС від 21.05.2019 р. № 815/2791/18). Якщо поставка одноразова, усна форма договору є можливою та відповідає умовам ч. 1 ст. 206 ЦКУ).

До слова, Чернівецький окружний адміністративний суд звернув увагу, що оскільки укладення договору поставки (купівлі-продажу) у письмовій формі передбачає визначення умов поставки товару, строків, оплати тощо, то й під час укладення правочину в усній формі сторони повинні забезпечити вказані умови. І на підтвердження укладення правочину в усній формі слід надати відповідні докази (попереднє замовлення, заявку на поставку товару тощо) (рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.12.2021 р. у справі № 600/1852/21-а).

Отже, резюмуємо: укладення договору поставки в усній формі законодавством не заборонено, за умови одноразової поставки та за наявності доказів, що підтверджують його укладення.

Відсутність письмового договору та блокування податкової накладної

Тепер же поговоримо про те, що можна надати контролерам, якщо реєстрацію податкової накладної було зупинено.

Передусім слід зазначити, що за наслідками аналізу положень Порядку № 520 можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування й подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН безпосередньо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Зокрема, у п. 5 Порядку № 520 наведено перелік документів, що необхідні для розгляду питання щодо реєстрації / відмови в реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, із додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролери, користуючись цим переліком, можуть платнику запропонувати надати документи, які могли б посприяти подальшій реєстрації податкової накладної. Окрім цього, аналогічний перелік застосовують з метою виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

На думку ВС, озвучену, зокрема, у постанові ВС КАС від 02.03.2023 р. № 280/669/21, договори, податкові та видаткові накладні не є тими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару від постачальників. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Аналогічний висновок також зроблено в постановах ВС КАС від 06.09.2022 р. № 280/5548/20 та від 11.11.2021 р. № 280/4078/19.

Водночас, виходячи з судової практики, якщо надати податківцям лише ті документи, що є в наявності, без договору, рішення про виключення платника з переліку ризиковості приймають за умови доведення того факту, що господарська операція відбулась. Ба більше, суди наголошували, що визначення точного переліку документів - це обов'язок контролюючого органу, а надання їх платником - право (див. правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18).

Тобто суди у випадках укладення усних договорів стають на бік платника податків.

Швидко потрібна правова позиція чи перелік подібних судових рішень? Спробуй LIGA360 для юриста та адвоката. Готуйся до судового засідання в один клік. 

Усний договір і фіктивні операції

Цілком можливо, що, отримавши від платника повідомлення про відсутність письмового договору і що операція відбулась на основі усного договору, контролери можуть його не сприйняти та й узагалі запідозрити операцію у фіктивності. До прикладу, у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 р. № 500/4134/22 позивач уклав усний договір із контрагентом, а на поставку товару виписано рахунок. Реєстрацію складеної податкової накладної було зупинено, а, за словами контролерів, надані первинні документи не свідчили про фактичне виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які унеможливлюють таку поставку між суб'єктами. Окремо податківці наголосили, що договір укладено між сторонами усно, що могло б свідчити про нереальність операції, однак суд цей аргумент до уваги не брав, натомість зазначив, що таку форму договору передбачено в п. 1 ст. 639 ЦКУ, де чітко вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі. Формою правочину є спосіб вираження волі його сторін. Таким чином, за висновком суду, цей правочин сторони повністю виконали в момент вчинення (також див. постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 р. № 520/23460/21).

Чи є ризик укладення усного договору в разі виникнення спору між сторонами такого договору

Слід мати на увазі, що укладення усного договору є ризиковим насамперед для сторін договору. Особливо, якщо вашим контрагентом є юрособа - укладайте письмовий договір. Повірте, це дасть змогу уникнути багатьох неприємностей, а його положеннями завжди можна "прикритися" в майбутніх спорах. Також ураховуйте, що загальним наслідком недодержання вимоги закону про письмову форму правочину є обмеження доказів, які допускається наводити в разі заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин. Допустимими є письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису та інші докази. Недопустимими є свідчення свідків (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 р. у справі № 910/23097/17).

Отже, щоб уникнути непорозумінь і мати змогу довести реальність усного договору, сторони повинні мати належні докази сплати грошових коштів і документ із зазначеною сумою одержаних товарів чи послуг (приміром, акт виконаних робіт, накладна або інші первинні документи).

Віталій Городній, юрисконсульт ЛІГА:ЗАКОН

Бажаєте першими дізнаватися про зміни в компаніях, з якими співпрацюєте? Скористайтеся можливостями розширеного моніторингу на ІТ-платформі LIGA360. Система надсилатиме сповіщення про нові перевірки, виконавчі провадження чи участь в тендерах. Замовте презентацію LIGA360:Керівник за посиланням. 

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему