Чому корпоративні спори стають критичними для бізнесу?

Чому корпоративні спори стають критичними для бізнесу? Давайте спробуємо розібратись більш практично та на життєвих прикладах. 

Корпоративні конфлікти - це не просто юридичні нюанси, а боротьба, що може поставити під загрозу існування бізнесу. В сучасній Україні питання захисту корпоративних прав набуває стратегічного значення. Нове законодавство (зокрема, оновлений Закон України «Про акціонерні товариства» з 1 січня 2025 року) та динамічна судова практика Верховного Суду вимагають від власників бізнесу та їхніх юристів глибокого розуміння актуальних правил гри. Помилки у корпоративному управлінні чи недооцінка юридичних ризиків здатні призвести до багаторічних судових баталій, втрати контролю над підприємством або значних фінансових втрат.

Тож давайте розглянемо декілька реальних кейсв корпоративних спорів з останніх місяців, аби побачити, чому професійний юридичний супровід є вирішальним, та які уроки з цих історій повинні взяти на озброєння власники та інвестори. 

Кейс номер 1: Тривалий корпоративний конфлікт серед засновників лабораторій «Ескулаб». 

Один із найвизначніших корпоративних спорів останніх років виник між співзасновниками мережі медичних лабораторій «Ескулаб». Виходячи з публічної інформації, частки в бізнесі розподілялися наступним чином: Сергій Дядюшко - 43%, Станіслав Луговський - 43% та Денис Мельник - 14%. Протягом понад двох років сторони не могли врегулювати питання контролю над підприємством. Конфлікт розпочався у 2023 році, коли один із партнерів висунув звинувачення щодо спроби рейдерського перереєстрування його частки іншими засновниками з метою виключення його зі складу власників. У відповідь інша сторона заявила про блокування доступу до управління компанією та приховування фінансової інформації. Внаслідок тривалих судових проваджень та взаємних обвинувачень бізнес опинився в стані стагнації: розширення було призупинене, а подальший розвиток зупинився. Медичний директор Наталія Когут відзначила, що внутрішній конфлікт поставив під загрозу реалізацію стратегічних планів мережі, а фінансовий директор оцінив потенційні збитки у сотні мільйонів гривень. 

У результаті лише у липні 2025 року Верховний Суд ухвалив остаточне рішення, поклавши край багаторічному протистоянню між співзасновниками «Ескулабу». За словами Станіслава Луговського та Дениса Мельника, які провели пресконференцію з цього приводу, суд підтримав їхню позицію, що призвело до збереження контролю над компанією за цими співвласниками. Конфлікт тривав декілька років і негативно вплинув на бізнес: масштабна експансія не була реалізована, компанія зазнала репутаційних втрат, а внутрішній клімат погіршився. 

Проведемо коротко аналіз помилок та отримані уроки. У даному випадку основні проблеми виникли через відсутність превентивних юридичних механізмів. Зокрема, установчі документи або корпоративний договір не містили положень щодо вирішення патових ситуацій (deadlock) між партнерами з рівними частками, що дозволило одному із співвласників заблокувати діяльність компанії, а іншим - вдатися до радикальних кроків зі зміни структури власності. Крім того, замість своєчасного залучення незалежних перемовників чи організації медіації, сторони обрали шлях відкритого конфлікту: подання взаємних кримінальних заяв, блокування рахунків та ініціювання судових процесів. Така ескалація призвела до затягування врегулювання спору та суттєвого зростання витрат, що негативно позначилося на всій компанії, оскільки ресурси були спрямовані на судові процедури замість розвитку бізнесу. 

Яка роль професійного юридичного супроводу? Відповідна команда досвідчених корпоративних юристів могла б істотно вплинути на перебіг даного конфлікту. На етапі створення бізнесу спеціалісти мали б передбачити в установчих документах або акціонерній угоді дієві процедури врегулювання спорів між співвласниками (зокрема, опції викупу частки, залучення арбітражу чи третейського судді у разі конфлікту). На ранніх стадіях загострення професійні радники могли б організувати переговорний процес, сприяти досягненню компромісу або, принаймні, розробити «дорожню карту» цивілізованого розділення бізнесу. У разі переходу до судового розгляду кваліфіковані адвокати забезпечили б побудову правової стратегії з урахуванням актуальної практики Верховного Суду. Особливу увагу слід приділяти дотриманню всіх корпоративних процедур (скликання зборів, кворум, повідомлення тощо), оскільки суди визнають недійсними рішення загальних зборів лише при грубих порушеннях закону або статуту. Своєчасний юридичний супровід міг запобігти виникненню тривалого конфлікту або мінімізувати його наслідки для бізнесу.

Розлянемо ще один кейс: ситуація навколо підприємства «Терра Да Боско Україна». 

Корпоративні спори в Україні часом переходять у відкритий конфлікт щодо контролю над активами. Прикладом є події з деревопереробним підприємством «Терра Да Боско Україна» в Черкаській області у квітні 2025 року. За інформацією керівництва компанії, група осіб організувала заволодіння майном підприємства, при цьому було встановлено контроль над виробничими потужностями та охороною із залученням місцевого депутата. Для закріплення контролю були використані механізми через правоохоронні органи, а саме через відкрите кримінальне провадження було накладено арешт на корпоративні права товариства, що призвело до усунення попередніх засновників від управління. 

У результаті після звернення підприємства до поліції та прокуратури питання набуло розголосу. За повідомленням компанії, на початковому етапі відповідні служби не реагували, дозволяючи ситуації тривати, однак подальша активність власників сприяла частковому поверненню контролю. Наразі тривають юридичні процеси: порушено кримінальне провадження за фактом захоплення, відкрито судові позови. Справа привернула увагу громадськості як приклад подібних інцидентів. Компанія звернула увагу, що відсутність ефективного реагування з боку правоохоронних структур може впливати на довіру інвесторів до рівня захищеності бізнесу. 

Які в цьому кейсі мали б винести уроки досвідчені управлінці? Кейс показує важливість своєчасного реагування у випадку загрози рейдерства. Однією із слабких сторін була можливість використання кримінального провадження для арешту корпоративних прав. Ймовірно, суперечка між сторонами або фінансові претензії стали підставою для таких дій. Неочікуване використання юридичних механізмів стало вирішальним чинником. Іншою проблемою була затримка з ініціюванням належних законних дій відразу після появи ознак захоплення. У подібних обставинах швидке звернення до суду, комісій Мін'юсту та публічне висвітлення можуть суттєво вплинути на результат ситуації, оскільки затримка створює ризик втрати контролю над активами. 

Саме тому роль професійного юридичного супроводу є надзвичайно важливою у процесі захисту від рейдерських атак. Адвокатська команда з відповідним досвідом, разом з залученням високопрофесійних спеціалістів з корпоративної безпеки може істотно укріпити позиції законних власників. Насамперед фахівці здійснюють аудит корпоративної безпеки, аналізуючи потенційні вразливості, а саме: наявність судових спорів, загрозу арештів, недоліки у статутних документах щодо зміни керівництва тощо. У разі виникнення перших ознак небезпеки (зокрема підозрілих вимог чи візитів), юристи завчасно готують проєкти необхідних процесуальних документів. У випадку нападу адвокатська команда оперативно ініціює правові дії: подає оскарження арешту майна до суду, звертається зі скаргами до Міністерства юстиції щодо незаконних реєстраційних дій, вживає заходів до притягнення до відповідальності державного реєстратора (у разі змін у реєстрі), залучає засоби масової інформації для висвітлення ситуації. Паралельно забезпечується супровід кримінального провадження з контролем за перебігом розслідування, щоб запобігти його використанню проти інтересів компанії. Отже, цілодобова професійна юридична підтримка слугує ефективним «імунітетом» бізнесу від раптових загроз: адвокатська команда діє структуровано та координовано, забезпечуючи захист кожної ланки корпоративного процесу. 

Розглянемо останній кейс щодо хакерської атаки на агрокомпанію «Фаворит Агро», а це вже рейдерство через реєстр. 

Ще одна різновидність корпоративного спору - тиха рейдерська атака через державні реєстри. У травні 2025 року сільськогосподарське підприємство ТОВ «ПК Фаворит Агро» (Дніпропетровщина) несподівано дізналося, що... більше йому не належить. Керівник отримав автоматичне сповіщення з моніторингового сервісу про зміну власника компанії. За офіційними даними реєстру, новим власником та директором став такий собі пан Анатолій Колчак з Одеси, а склад засновників було повністю змінено. Уявіть шок законних власників, які не продавали бізнес і вперше чують це ім'я! Як з'ясувалося, державний реєстратор з Чернігівської області провела реєстраційну дію на підставі фіктивних документів. Згодом сама реєстратор заявила, що стала жертвою хакерського зламу - мовляв, рейдери отримали доступ до її цифрового ключа і під її логіном внесли зміни.  

У результаті, на щастя, власники «Фаворит Агро» діяли блискавично. Вже того ж дня вони подали заяву до Національної поліції, скаргу до Міністерства юстиції і заблокували банківські рахунки підприємства. Реєстраційні дії було оперативно зупинено, розпочато розслідування. Тобто, спроба рейдерства через реєстр зазнала невдачі завдяки пильності та швидкій юридичній реакції. Однак проблема носить системний характер, оскільки за даними сервісу, лише у 2024 році в Україні зафіксовано 323 кримінальні провадження щодо рейдерства, і лише 28% з них доходять до суду. Це свідчить про те, що багато атак залишаються без покарання, і ризик повторення подібних ситуацій для інших бізнесів доволі високий.  

У цьому кейсі аналіз помилок є позитивним через те, що власники завчасно підключили сервіс моніторингу реєстру і одразу виявили неладне. Такий підхід сьогодні є необхідним мінімумом, оскільки цифрова трансформація бізнесу повинна йти пліч-о-пліч з цифровою безпекою. Помилкою рейдерів стало недооцінювання пильності компанії: їхню «операцію» зламу швидко викрили і зупинили. Втім, якщо б підприємці не відслідковували зміни або зволікали бодай кілька днів, наслідки могли б бути сумними: новий «власник» міг би за цей час переоформити активи, вивести кошти з рахунків, накопати фіктивних боргів від імені компанії тощо. Висновок: у сфері реєстрації права власності критично важливо мати систему попередження і чіткий план дій на випадок рейдерського вторгнення. 

Роль досвідчених адвокатів з корпоративної практики у цьому прикладі полягає у забезпеченні бізнесу цілодобового захисту «на електронному фронті». Перш за все, юристи налаштовують для клієнта моніторинг всіх реєстраційних даних компанії. Далі розробляють покрокову інструкцію, що робити при виявленні незаконної перереєстрації: які документи готувати до Мін'юсту для скасування реєстраційної дії, як оперативно ініціювати арешт рахунків, щоб запобігти виведенню грошей, тощо. Також важливо мати напоготові антирейдерський пакет документів: довіреності на адвокатів, проєкти процесуальних заяв, контакти потрібних посадових осіб. У випадку з «Фаворит Агро» така завчасна підготовка явно себе виправдала. Адвок?т, який отримує сигнал про атаку, одразу подає скаргу до Антирейдерської комісії Мін'юсту - і та здатна протягом доби скасувати незаконні записи в реєстрі, повернувши бізнес законним власникам. Таким чином, професійний юридичний супровід - це як система протиповітряної оборони для бізнесу: більшість ворожих об'єктів (ре?дерських зазіхань) перехоплюється ще на підльоті.  

Висновки: інвестиція в юридичний захист окупається сторицею  

Розглянуті кейси наочно показують, що корпоративні спори можуть спіткати бізнес будь-якого масштабу: від великої всеукраїнської мережі до середнього виробництва чи фермерського господарства. Причини можуть бути різні: амбіції партнерів, намагання конкурентів захопити активи, банальна кримінальна жадоба. Але об'єднує їх одне: без належного юридичного супроводу постраждала сторона ризикує програти битву. Хтось втратить прибуткову компанію, хтось роки життя на судах, а хтось репутацію та гроші.  

Типові помилки, що ведуть до програшу в корпоративному спорі:  

• Відсутність чітких внутрішніх правил (статуту, акціонерної угоди), які регулюють порядок прийняття рішень і вирішення конфліктів між власниками.  

• Процедурні промахи, а саме порушення вимог закону при скликанні зборів, оформленні документів, змінах у реєстрі. Юридично підкована сторона може використати такі промахи, щоб скасувати рішення опонента або навпаки легалізувати свої дії.  

• Зволікання з реагуванням на агресію. Коли починається рейдерська атака чи конфлікт, діяти треба негайно. Втрата часу грає на руку агресору.  

• Недооцінка важливості професійної правової підтримки. Спроби “домовитися по-дружньому” або покластися на власні сили в складних судових спорах часто закінчуються плачевно.  

Натомість, проактивна позиція і співпраця з досвідченими юристами дають бізнесу впевненість у завтрашньому дні. Професійний юридичний супровід - це не витрати, а інвестиція у стабільність бізнесу. У світі бізнесу, де кожна помилка може коштувати дуже дорого, варто мати поруч партнерів, які досконало знають правила гри і вміють їх використати на вашу користь. 

Олександр Петриченко, керуючий партнер адвокатського бюро Петриченко, експерт з питань корпоративного права та захисту бізнесу.