Найбільш розповсюдженою організаційно-правовою формою, в якій створюється та функціонує середній, а також великий бізнес в Україні є товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю та акціонерне товариство різних типів. Дане пов'язане, в першу чергу з лібералізацією законодавства України щодо реєстрації бізнесу у відповідних організаційно-правових формах. Особливо це стосується господарюючих суб`єктів, що здійснюють власну діяльність саме у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ). Станом на сьогоднішній день, законодавець не встановлює мінімального розміру статутного (складеного) капіталу для ТОВ, що в свою чергу, створює сприятливі умови для державної реєстрації власної господарської діяльності. Дане, безумовно, є позитивним фактором розвитку економіки в цілому, але, в той же час, є додатковим чинником для недобросовісних зловживань, а, відтак, і джерелом ризику у сфері господарських правовідносин.
Чому ж розмір статутного капіталу відіграє важливу роль в господарській діяльності підприємства?
Нормативне визначення поняття статутного капіталу міститься в Законі України “Про акціонерні товариства”, відповідно до якого, статутний капітал - капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій такого товариства.
Виходячи з положень Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Іншими словами, статутний капітал підприємства це підґрунтя, на якому заснована фінансова відповідальність підприємства та, в певному розумінні, гарантії стабільності співпраці підприємства з іншими контрагентами.
Окрім визначеного розміру статутного (складеного) капіталу ТОВ в його статутних документах, відповідно до вимог законодавства, статутний капітал має бути сформований учасниками такого товариства. Особливості та строки сплати учасниками товариства своїх внесків визначений ст. 52 Закону України “Про господарські товариства”.
Зазначена правова норма також визначає наслідки не внесення або внесення не в повному обсязі своїх вкладів до статутного (складеного) капіталу ТОВ, а саме:
виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади;
зменшення статутного капіталу та визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
Прийняття рішення про ліквідацію товариства.
Варто також зазначити про те, що статутний капітал товариства це свого роду індикатор його розвитку, розширення діяльності, залучення інвестицій та появи нових можливостей.
Як правило статутний капітал має гарантійний характер, тобто захищає кредиторів товариства від його неплатоспроможності. Однак, слід відразу розуміти, що законодавство не передбачає прямого механізму задоволення вимог кредиторів за рахунок статутного капіталу товариства.
Натомість, після формування статутного капіталу за рахунок грошових коштів, їх можна використати, наприклад, для придбання основних засобів товариства, а негрошовий внесок можна продати і отриману грошову вартість ввести до складу активів компанії.
Чи є розмір статутного капіталу контрагента фактором ризику для товариства?
Відповідаючи на це питання, з упевненістю можна сказати, про те, що розмір статутного капіталу вашого контрагента визначає потенційні можливості та ризики співпраці з ним.
Ризик визнання банкрутом
Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Неплатоспроможністю боржника визначено - неспроможність боржника (іншого, ніж виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами.
Наявність підстав для визнання контрагента або партнера банкрутом може становити виправданий ризик для продовження співпраці з ним. При цьому звичайно ж варто враховувати всі переваги і недоліки співпраці з контрагентом, що має мінімальний розмір статутного капіталу.
Ризик ускладнення ведення бізнесу
Контрагент або партнер, що має мінімальний розмір статутного капіталу фактично позбавлений можливості, до прикладу отримувати позики або бути залученим до інвестиційних проектів тощо. Дане пов'язане з більшою прозорістю та доступністю банків та інших фінансових установ до інформації про наявні активи компанії.
Ризик фінансової нестабільності
Якщо ваша компанія планує співпрацювати з контрагентом, який має мінімальний розмір статутного капіталу і який є покупцем ваших товарів або послуг, то це загрожує, перш за все недоотриманням вами прибутку та навіть можливістю отримати збитки від такої співпраці.
Ризик втрати ділової репутації
На практиці контрагенти часто оцінюють потенціал і довіру до компанії, в тому числі, за розміром статутного капіталу. Вважаю, що цей крок є виправданим, оскільки, чим менші внески до статутного капіталу, тим менша готовність партнерів нести відповідальність, у випадку непередбачуваних ситуацій, що, в свою чергу, породжує сумніви контрагента щодо ділової довіри до такої компанії.
Великі та фінансово стабільні компанії, що працюють у значних масштабах, зазвичай, не обмежуються мінімальним розміром статутного капіталу, а навпаки прагнуть його збільшити. Таким чином вони повідомляють потенційним діловим партнерам і клієнтам про розмір та відкритість свого бізнесу.
Хочете моніторити ділову репутацію своєї компанії чи контрагентів? Спробуйте LIGA360. Моніторте згадки про свій бізнес в режимі реального часу, перевіряйте публічний імідж контрагентів. Замовте свою LIGA360 прямо сьогодні.
