Заходи впливу НБУ: ключові ризики для фінустанов

Починаючи з 2020 року, Національний банк України в рамках трансформаційного проєкту «спліт» поступово перейняв на себе регуляторний нагляд за небанківським фінансовим сектором, чисельність якого складала 2 089 установ.   

Найпершою метою НБУ стала інвентаризація існуючого регулювання та «оздоровлення сектору». Як ми пам'ятаємо, за результатом великого банківського очищення під назвою «оздоровлення банківського сектору» в 2014-2018 роках з ринку виведено 103 банки, на які припадала третина активів банківського сектору. 

Нещодавно НБУ відзвітував, що перехідний період проєкту «спліт» фактично завершився, і на кінець серпня 2024 року кількість фінустанов вже скоротилась до 946. 

Протягом 2023 року НБУ суттєво посилив вимоги до учасників ринку щодо прозорості структур власності, корпоративного управління, підвищення стандартів ринкової поведінки, а також порядку застосування заходів впливу за недотримання правил діяльності. 

І як наслідок, все частіше на сайті НБУ з'являються повідомлення про застосування заходів впливу до фінустанов. Звичайно, найпоширенішим та найм'якішим заходом впливу залишається вимога про усунення виявлених під час перевірки порушень. Однак, найбільш відчутними є мільйонні штрафи, тимчасове зупинення або анулювання ліцензії. 

Надалі пропонуємо детально зупинитись на трьох питаннях, де криються найбільші ризики застосування заходів впливу. 

1. Структура власності. 

Питання врегульоване Положенням про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг від 14 квітня 2021 року №30. 

Ключова вимога регулятора - прозорість структури власності. Критеріями оцінки на «прозорість» є:  

• розкриття інформації про усіх власників істотної участі, ключових учасників та про характер взаємозв'язків між ними; 

• набуття істотної участі, її збільшення має відбувається тільки з погодження НБУ; 

• у структурі власності відсутні особи, яким заборонено володіти корпоративними правами та/або здійснювати значний або вирішальний вплив на діяльність установи. 

Ознаки непрозорої структури власності: 

• відсутній власник істотної участі (розпорошення акцій (часток) між власникам у розмірі до 10%; наявність номінального власника істотної участі; неможливість встановити особу, яка здійснює вплив на фінустанову) або ж набуття істотної участі не погоджено з НБУ; 

• циклічна структура, тобто фінустанова через ланцюжок власників корпоративних прав володіє сама собою; 

• наявність у структурі трастової конструкції, інституту спільного інвестування, іноземного фонду тощо. Це визнається порушенням, якщо фінустанова не розкрила повну та достовірну інформацію про таку конструкцію Національному банку. 

Наслідки невідповідності структури власності вимогам регулятора: 

• направлення вимоги для виправлення порушень; 

• а у разі неусунення порушень - анулювання всіх ліцензій, виданих установі. 

Водночас для перевірки інформації про структуру власності, НБУ має право використовувати будь-які офіційні джерела. 

Тому фінустановам потрібно здійснювати постійний контроль за відповідністю структур власності вимогам НБУ, своєчасно та в повному обсязі повідомляти про зміни у структурі власності та здійснювати постійний моніторинг відомостей щодо власників істотної участі та ключових учасників. 

2. Ділова репутація. 

Не менш важлива сфера контролю - бездоганність ділової репутації, зокрема власника істотної участі, та/або керівників. 

Отже, до 01 липня 2024 р. фінустанови були зобов'язані провести самостійну перевірку своїх власників істотної участі та керівників на предмет відповідності вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності. 

НБУ ж буде надавати свою оцінку ділової репутації протягом усього часу діяльності фінустанови, а також у разі:  

• надання ліцензії на здійснення діяльності на надання фінпослуг; 

• погодження/повідомлення про набуття або збільшення істотної участі; 

• погодження на посаду керівника, ключової особи значимої кредитної спілки та страховика. 

Вимоги, критерії для визнання ділової репутації небездоганної та, як наслідок, застосування заходів пливу визначені у Положенні про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг від 29 грудня 2023 року № 199. 

Слід відмітити, що основними ознаками небездоганної ділової репутації є: 

• порушення законодавства України та публічного порядку (наявність непогашеної судимості за вчинення злочину, застосування до особи санкцій, позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, подання особою до НБУ недостовірної інформації тощо); 

• наявність в особи громадянства та/або податкового резидентства, та/або місця її постійного проживання в державі, що здійснює/здійснювала збройну агресію проти України; 

• невиконання фінансових зобов'язань (несплата податків, інших обов'язкових платежів, банкрутство); 

• порушення у сфері професійної діяльності (звільнення за порушення посадових обов'язків, вимог законодавства про протидію корупції, обіймання посади без погодження НБУ та ін.); 

• володіння істотною участю у будь-якій фінустанові, якщо їй було анульовано (відкликано) ліцензію; 

• будь-які інші істотні та/або систематичні порушення особою вимог законодавства. 

Тобто регулятор не встановив вичерпний перелік ознак, що дозволяє НБУ в кожному окремому випадку приймати необхідні рішення. 

Наслідками визнання регулятором ділової репутації небездоганною є:  

• направлення вимоги для виправлення порушень; 

• НБУ має право вимагати звільнення/припинення повноважень керівника, ключової особи, відсторонення від роботи відповідального працівника надавача фінансових послуг або розірвання з ними відповідних договорів, а також обрання/призначення іншої особи на цю посаду; 

• застосування заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг; 

• рішення про відкликання (анулювання) всіх ліцензій, виданих установі. 

З огляду на широкі можливості регулятора, постійний контроль за дотриманням вимог щодо ділової репутації власників істотної участі та керівників фінустанов є важливим фактором для забезпечення стабільної роботи установи. 

3. Дотримання вимог фінансового моніторингу. 

НБУ неодноразово наголошував та надавав роз'яснення фінансовим установам про необхідність побудови системи фінансового моніторингу, контролю за виконанням функцій суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема в процесі встановлення ділових відносин та обслуговування PEP (politically exposed persons). 

Ключові порушення, які виявляє регулятор під час здійснення перевірок діяльності фінустанов є такими: 

• відсутність або невпровадження, несвоєчасне оновлення установою внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками; 

• несвоєчасне надання на запити Національного банку достовірної інформації, що стосується виконання банком вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ; 

• нездійснення належного аналізу фінансових операцій та невиявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій, тобто недостатній контроль за виявленням фінансових операцій клієнтів, які мають достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності клієнтів; 

• здійснення недостатньої перевірки клієнтів, їх ідентифікації та верифікації; 

• належне застосування ризик-орієнтованого підходу до встановлення ділових відносин/під час обслуговування клієнтів, які є РЕР, членом сім'ї або пов'язаною особою; 

• неподання або несвоєчасне подання звітності до НБУ з питань фінансового моніторингу. 

Як наслідок, за допущені порушення до фінустанов застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів. Водночас максимальний розмір штрафів може становити до 10% загального річного обороту (але не більше 135 150 000 грн). 

Крім штрафу, регулятор може також прийняти рішення про відкликання (анулювання) всіх ліцензій, виданих установі. 

З огляду на можливі наслідки порушень у сфері фінансового моніторингу, важливим є дотримання рекомендацій НБУ. Це дозволить установам удосконалити свої внутрішні системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, та підвищити ефективність управління ризиками. 

Таким чином, можна зробити висновки, що за останні чотири роки діяльність Національного банку України була спрямована на удосконалення регулювання небанківського фінансового сектору, формування ринку платоспроможним, прозорим та здатним виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. 

Для фінустанов головне завдання - постійно тримати у фокусі уваги ключові питання своєї діяльності, що дозволить забезпечити стабільність своєї роботи.