Правове регулювання діяльності із зберігання електричної енергії

У зв'язку з постійними обстрілами з боку російської федерації об'єктів енергетичної системи України виникає нагальна потреба в підвищенні стійкості та гнучкості енергосистеми. Одним із ефективних рішень є впровадження установок зберігання енергії (УЗЕ), які дозволяють накопичувати надлишки електроенергії в періоди низького споживання та використовувати їх під час пікових навантажень. Це сприяє стабілізації енергосистеми, підвищенню енергоефекивності та забезпеченню автономності як приватних споживачів, так і підприємств. 

Європейська асоціація збереження енергії (European Association for Storage of Energy, EASE) відзначає обов'язкову необхідність розвитку відновлюваної енергетики (ВДЕ) паралельно із системами зберігання енергії. В Україні, особливо в умовах воєнного стану, впровадження УЗЕ стає критично важливим. Ситуація диктується не лише військовими загрозами, але й потребою в децентралізації енергосистеми та розвитку малої і маневрової енергетики. 

Державні органи влади України підтримують розвиток УЗЕ, декларуючи це в нормативно-правових актах та стратегічних документах.  

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність із збереження електроенергії, є Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 р. та Закон України "Про альтернативні джерела енергії" № 555-IV від 20.02.2003 р. 

Вказані нормативно-правові акти встановлюють правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії та розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Вони регулюють діяльність із зберігання електроенергії, визначають поняття "зберігання енергії", "установка зберігання енергії", а також права та обов'язки операторів УЗЕ. Поточне регулювання встановлює порядок ліцензування діяльності зі зберігання енергії, винятки з ліцензування для певних категорій суб'єктів, особливості використання УЗЕ виробниками з альтернативних джерел енергії. Крім того, цими Законами передбачається стимулювання розвитку ВДЕ та інтеграцію сучасних технологій зберігання енергії в енергосистему України, сприяючи підвищенню її стійкості та ефективності. 

Основні терміни діяльності зі зберігання енергії: 

Зберігання енергії - діяльність, пов'язана з відбором електричної енергії з метою відкладення її кінцевого використання на момент пізніший, ніж коли вона була вироблена, її перетворенням в інший вид енергії, в якому вона може зберігатися, зберіганням та подальшим перетворенням такої енергії в електричну енергію з метою її відпуску в систему передачі, систему розподілу, мережу електростанції або мережу споживача. 

Установка зберігання енергії - електроустановка, де відбувається зберігання енергії. 

Оператор установки зберігання енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа (крім гідроакумулюючих електростанцій), яка здійснює діяльність із зберігання енергії з метою продажу електричної енергії, що відпускається з установки зберігання енергії, та/або з метою надання допоміжних послуг чи надання послуг з балансування за допомогою установки зберігання енергії. 

Таким чином, законодавець передбачає можливість здійснення діяльності із зберігання енергії з метою продажу електричної енергії, надання допоміжних послуг та для власних потреб. 

Кожен із видів діяльності із зберігання енергії, залежно від мети та суб'єкта, має свої особливості, які визначаються законодавством та практичними аспектами впровадження установок зберігання енергії (УЗЕ). Розглянемо детальніше ці особливості.  

1. Здійснення діяльності із зберігання енергії без отримання ліцензії. 

Діяльність із зберігання енергії може проводитись без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання енергії за дотримання певних умов, які залежать від статусу суб'єкта. 

1.1. Виробники електроенергії з альтернативних джерел можуть встановлювати УЗЕ без отримання технічних умов (ТУ), ліцензії на зберігання енергії, дозволів на земельну ділянку та інших дозвільних документів за умови, що такі виробники здійснюватимуть відбір електричної енергії за допомогою УЗЕ виключно від власних генеруючих установок у межах дозволеної потужності відпуск електричної енергії з мереж виробника (відповідно до ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії). 

1.2. Активний споживач також має можливість без отримання ліцензії використовувати установки зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує величину дозволеної (договірної) потужності електроустановок такого споживача, призначених для споживання електричної енергії. 

Без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання енергії активний споживач може брати участь у ринку допоміжних послуг, надавати послуги з балансування та здійснювати купівлю-продаж електроенергії, яка використовується для зберігання енергії в установках зберігання енергії, на організованих ринках електроенергії самостійно або через агреговані групи. 

Разом з тим, активний споживач та виробники електроенергії з альтернативних джерел, в будь якому випадку  повинні забезпечити окремий облік відбору/відпуску електричної енергії установкою зберігання енергії, відповідно до вимог кодексу комерційного обліку. 

1.3. Споживач має право без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання енергії використовувати установки зберігання енергії, якщо такий споживач у будь-який період часу не здійснює відпуск раніше збереженої в установці зберігання енергії в ОЕС України або в мережі інших суб'єктів господарювання. 

Таким чином, законодавство України передбачає можливість здійснення діяльності із зберігання енергії без отримання ліцензії для певних категорій суб'єктів та за визначених умов. Це сприяє спрощенню впровадження установок зберігання енергії серед виробників електроенергії з альтернативних джерел, активних споживачів та звичайних споживачів. Основними вимогами є використання УЗЕ виключно для власних потреб або відбір електроенергії від власних генеруючих установок, дотримання встановленої потужності та забезпечення окремого комерційного обліку.  

2. Діяльності із зберігання енергії, яка потребує ліцензії. 

Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 р. передбачає, що для здійснення господарської діяльності зі зберігання електроенергії, спрямованої на отримання прибутку, необхідно отримати ліцензію. Така діяльність охоплює випадки, коли оператори установок зберігання електроенергії (УЗЕ) здійснюють продаж збереженої енергії на організованих ринках електроенергії або надають допоміжні послуги, включаючи балансування енергосистеми. 

Для отримання ліцензії на діяльність зі зберігання енергії оператори повинні відповідати низці критеріїв та дотримуватися ліцензійних умов, встановлених Регулятором. Це включає вимоги щодо технічного забезпечення установок, відповідності стандартам комерційного обліку, а також готовності брати участь у балансуючих ринках і надавати допоміжні послуги для забезпечення стабільності об'єднаної енергосистеми України (ОЕС). Крім того, оператори установок зберігання енергії зобов'язані отримати технічні умови на приєднання до електричних мереж, оформити права на земельну ділянку та отримати інші необхідні дозволи та погодження. 

Ліцензія на провадження господарської діяльності із зберігання енергії надає операторам установок зберігання енергії право здійснювати відбір, зберігання та продаж електроенергії, а також підтримувати інші сегменти ринку шляхом надання допоміжних послуг. 

Оператори установок зберігання енергії, які мають ліцензію, можуть брати активну участь у різних сегментах ринку електроенергії, таких як: 

- Ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок, де здійснюється купівля-продаж електроенергії; 

- Балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, де надаються послуги, пов'язані з підтриманням стабільної роботи енергосистеми, включаючи регулювання навантаження та частоти, забезпечення резервів та врегулювання небалансів. 

Діяльність зі зберігання енергії, спрямована на продаж електроенергії або надання допоміжних послуг, кваліфікується як комерційна, тому потребує ліцензії незалежно від потужності установки зберігання. У цьому випадку збережена енергія може бути відпущена в мережу з метою її продажу іншим учасникам ринку або для забезпечення надійності електропостачання через надання оператору системи передачі послуг балансування.  

Оператори установок зберігання електроенергії несуть відповідальність за дотримання правил ринку, забезпечення надійності постачання та виконання комерційних зобов'язань перед іншими учасниками ринку. 

Таким чином, ліцензування діяльності із зберігання енергії є обов'язковою умовою для здійснення господарської діяльності з метою продажу електроенергії або надання допоміжних послуг, окрім визначених Законом винятків. 

3. Спеціальні аукціони для закупівлі допоміжних послуг. 

З метою стимулювання діяльності із зберігання електроенергії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.06.2024 була прийнята постанова № 1172 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», яка запровадила спеціальні аукціони для закупівлі допоміжних послуг щодо надання енергосистемі резервів регулювання частоти та активної потужності. Ці аукціони дозволяють укладати довгострокові договори, під які можна залучити фінансування, що є особливо важливим для розвитку УЗЕ як бізнесу. 

Потенційними учасниками цих аукціонів можуть бути оператори установок зберігання енергії, які після виконання умов договору про надання допоміжних послуг у майбутньому можуть бути представлені на ринку допоміжних послуг.  

Оператор системи передачі (ОСП), яким виступає НЕК «Укренерго», закуповує ці послуги для забезпечення надійності роботи енергосистеми. 

Для участі в аукціонах учасник повинен: 

- Отримати ліцензію на діяльність зі зберігання енергії. 

- Мати свідоцтво про відповідність вимогам до допоміжних послуг, встановлене Додатком 7 до Кодексу системи передачі. До свідоцтва додається технічний звіт про результати випробувань. 

- Укласти необхідні договори: про врегулювання небалансів електричної енергії, про участь у балансуючому ринку та договір про надання допоміжних послуг. 

Особливу увагу слід звернути на укладання з ОСП публічного договору про надання допоміжних послуг у майбутньому. Строк дії такого договору може коливатися від одного до п'яти років, з можливістю відтермінування початку надання послуг до трьох років. Після укладення договору учасник зобов'язаний забезпечити фінансове забезпечення виконання умов договору та внести гарантійний внесок за кожний об'єкт, який повертається після аукціону. 

Перший аукціон за цією процедурою відбувся 15 серпня 2024 року, на якому була виставлена потреба в 99 МВт. У цьому аукціоні мали змогу взяти участь переважно системи накопичення енергії - швидкі та маневрені установки, здатні виконати команду диспетчера за 15 секунд. За умовами першого аукціону, договір укладається на 5 років з відтермінуванням надання послуги до одного року. 

Впровадження спеціальних аукціонів є важливим кроком для модернізації ринку електроенергії, який відкриває нові можливості для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність із виробництва та збереження електроенергії. Зважаючи на поточний стан енергетичної системи, ці заходи є критично необхідними.  

4. Державні програми стимулювання встановлення установок зберігання енергії. 

Крім ринкових механізмів стимулювання, держава передбачає програми підтримки розвитку установок зберігання енергії.  

Згідно зі статтею 9-6 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», стимулювання встановлення генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел, та/або установок зберігання енергії за механізмом самовиробництва приватними домогосподарствами здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом затвердження державної цільової економічної програми стимулювання розвитку малої розподіленої генерації з відновлюваних джерел енергії. 

Ця програма має передбачати стимулювання встановлення приватними домогосподарствами: 

- Генеруючих установок з енергії сонячного випромінювання встановленою потужністю до 10 кВт. 

- Установок зберігання енергії у співвідношенні 1 кВт встановленої потужності генеруючої установки до щонайменше 0,5 кВт·год ємності установки зберігання енергії. 

У разі поширення стимулювання на інші категорії споживачів, відповідною державною цільовою програмою можуть бути визначені співвідношення встановленої потужності генеруючої установки до ємності установки зберігання енергії та інші вимоги до таких установок та додаткового обладнання.  

Таким чином, можна резюмувати, що в умовах постійних загроз та викликів, пов'язаних із руйнуванням енергетичної інфраструктури України, впровадження установок зберігання енергії набуває стратегічного значення. Закони України «Про ринок електричної енергії» та «Про альтернативні джерела енергії», створює умови для розвитку цієї сфери, визначаючи правове регулювання та стимули для різних категорій суб'єктів господарювання. 

Можливість здійснювати діяльність із зберігання енергії без отримання ліцензії для певних категорій суб'єктів сприяє швидкому впровадженню УЗЕ як серед приватних споживачів, так і виробників з альтернативних джерел енергії. Це дозволяє підвищити енергоефективність, забезпечити автономність енергопостачання та стимулює розвиток відновлюваної енергетики. 

Для суб'єктів господарювання, які планують розвивати бізнес у сфері зберігання енергії, держава створює можливості отримувати дохід через продаж збереженої енергії на організованих ринках електроенергії або надають допоміжні послуги, в тому числі запровадивши спеціальні аукціони для закупівлі допоміжних послуг.  

Отже, правове регулювання діяльності із зберігання електричної енергії в Україні адаптується до сучасних потреб та викликів, стимулюючи розвиток цієї сфери. Впровадження УЗЕ є важливим кроком до підвищення стійкості та гнучкості енергосистеми, забезпечення енергетичної безпеки та інтеграції України до європейського енергетичного простору. 

Ольга Савченко,членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша партнерка ЮК «Альтело» 

Михайло Журкевич,старший юрист ЮК «Альтело»