|
На перший погляд тема тиску на бізнес в Україні поволі стає не актуальною, оскільки багато разів обговорена на всіх публічних майданчиках - як юридичних, так і бізнесових.
Разом з тим, дана проблема залишається не вирішеною. Реальна ситуація в країні, про яку свідчать і статистичні показники, вказує на те, що це питання й надалі потребує обговорення та врегулювання на загальнодержавному рівні.
Для України, котра фактично перебуває на третьому році війни, і наразі в її гострій фазі, ця проблема особливо актуальна, оскільки перемогти зовнішнього ворога без міцної економіки - безперечно неможливо. Результативність і ефективність бізнесу можна забезпечити, у тому числі, за рахунок його прозорої комунікації з владою та правоохоронними органами. Наразі ж дуже часто трапляється так, що в нашій країні бізнесу доводиться захищатись не стільки від конкурентів чи організованої злочинності, але від самої держави, яка покликана навпаки його захищати.
З кінця 2023 року бізнес-спільнота систематично заявляла про значний неправомірний тиск зі сторони правоохоронців. Ситуація особливо загострилася з так званим кейсом «Мазепи».
Як наслідок, у січні Президент запровадив «рекомендаційний мораторій» на слідчі дії щодо бізнесу та аудит проваджень у кримінальних провадженнях цієї категорії. Однак статистика Офісу Генерального прокурора продемонструвала, що вжиті заходи не мали належного ефекту.
Так само звіти Бізнес-омбудсмена за 2023-2024 роки наглядно демонструють, що кількість скарг на дії правоохоронних органів не зменшується. У IV кварталі минулого року вони становили 9% усіх скарг. У І кварталі поточного року в період дії «мораторію» - аж 13 %, в ІІ кварталі - 11%, а в ІІІ кварталі - знову максимальна кількість за останні роки - 13 %.
Після завершення тримісячного періоду аудиту Офіс Генерального прокурора прозвітував, що в Україні 77 % кримінальних проваджень, пов'язаних із господарською та інвестиційною діяльністю, не доходять до суду. Тобто це майже 5000 кримінальних проваджень з 6471.
За наслідками проведеного аудиту щодо 19 %, а це 1218 проваджень, правоохоронними органами ухвалено рішення про їх закриття. Тим самим колишній Генеральний прокурор одномоментно визнав існування понад 1200 безпідставних кримінальних проваджень відносно представників бізнесу в Україні.
Насправді такі цифри свідчать про загрозливі тенденції для економічної безпеки держави і є наслідком свідомої деструктивної діяльності. Такі процеси в значних обсягах не можуть існувати, якщо їх не толерує механізм держави зсередини.
Зміни підхід щодо інформаційної безпеки у своїй компанії. Комплексно відстежуй всю необхідну інформацію в одному продукті LIGA360. Замов презентацію сьогодні.
Водночас 4 грудня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон № 11443 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав», яким, зокрема, передбачено:
- підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи незалежно від притягнення до відповідальності фізичної особи;
- розширений перелік таких заходів кримінально-правового характеру та збільшення розміру штрафу для юридичної особи;
- застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування заходів кримінально-правового характеру;
- організацію кримінального провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку, тобто окремо від кримінального переслідування фізичних осіб.
Наразі такий механізм передбачений лише для кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 369, 3692 КК України і тільки вчинених стосовно службових осіб, передбачених у частині 4 статті 18 цього Кодексу, тобто посадових осіб іноземних держав, міжнародних організацій, членів міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, судді і посадові особи міжнародних судів.
Метою прийняття цього закону є забезпечення виконання Україною взятих на себе зобов'язань з імплементації Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та запровадження ефективного механізму притягнення юридичних осіб до відповідальності, який відповідатиме Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
Таким чином, суб'єктний склад осіб, вчинення певних злочинів стосовно яких утворює правові підстави для застосування нових механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності, суттєво звужує діапазон можливостей правоохоронних органів щодо зловживань і тиску на бізнес, водночас повністю не виключає їх.
Разом з тим, українська бізнес-спільнота виступала категорично проти прийняття цього закону через надання правоохоронним органам, унаслідок набуття ним чинності, додаткових важелів тиску на бізнес, особливо малий і середній, які вони зможуть «вміло» використовувати для реалізації власних корупційних задумів.
Громадський рух «Маніфест 42» заявив, що цей закон порушує статтю 42 Конституції України, яка гарантує право громадян на підприємницьку діяльність, дозволену законом, та анонсував звернення зі скаргою до Конституційного Суду України.
В Українському союзі промисловців та підприємців вважають, що прийняття цього закону вдарить по малому бізнесу і дозволить обмежувати діяльність компаній, вину яких не доведено. Це може зумовити скорочення робочих місць та негативно вплинути на економіку країни вцілому.
Отже, чим зумовлені нові ризики для бізнесу в аспекті застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, передбачених законом № 11443.
Щонайперше, змінами передбачені додаткові підстави застосування відносно юридичної особи несприятливих наслідків кримінально-правового характеру, зокрема, у вигляді штрафів, обмежень діяльності, у випадку:
вчинення її уповноваженою особою, засновником, бенефіціаром чи членом наглядової ради в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння;
незабезпечення заходів запобігання корупції, якщо це призвело до вчинення такого діяння;
відсутність належного контролю за діями працівників чи представників, що спричинило суспільно небезпечне діяння;
вчинення діяння в інтересах юридичної особи з відома її уповноважених осіб, бенефіціарів чи інших посадових осіб.
Суттєвим є те, що тепер для притягнення до відповідальності підприємства, не потрібно встановлювати фізичну особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 209, 369, 3692 КК України, що значно підвищує ризик для бізнесу, оскільки відкриває додаткові можливості для зловживань правоохоронців.
Також нововведення передбачають суттєве посилення фінансової і додаткової (нефінансової) відповідальності юридичних осіб.
Так, розмір штрафів за вчинене кримінальне правопорушення зріс до 7,5 мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за вчинення особливо тяжкого злочину, що становить 127,5 мільйонів гривень. Тому одна цілеспрямована атака недобросовісних правоохоронців на більшість українських підприємств може мати наслідком їх вимушену ліквідацію через фінансову неспроможність.
Крім того, змінами запроваджено нові кримінально-процесуальні інструменти впливу на юридичних осіб, такі як: тимчасове обмеження діяльності та тимчасове обмеження в отриманні прав і переваг.
Перші передбачають, зокрема, заборону брати участь у публічних та оборонних закупівлях, користуватись ліцензією, брати участь в оренді державного та комунального майна, надавати та отримувати рекламу своєї діяльності.
Другі регламентують можливість обмеження одержання будь-яких пільг та активів від держави і громади; залучення, використання, освоєння коштів міжнародних технічних проєктів та міжнародних фінансових операцій; отримання державної допомоги суб'єктами господарювання; отримання державної та іншої фінансової підтримки експортної діяльності.
Такі обмеження можуть бути застосовані судом за клопотанням сторони обвинувачення на строк від 6 місяців до трьох років, без визначення кількості заходів запроваджених одночасно, що зумовлює істотні ризики свідомого корупційного тиску правоохоронців на бізнес.
Нарешті законом передбачено окрему главу 37-1 Розділу VI «Особливі порядки кримінального провадження» Кримінального процесуального кодексу, яка регламентує кримінальне провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку, котрий містить низку ключових новел, які суттєво змінюють підхід стосовно їх притягнення до відповідальності.
Серед них - спеціальний порядок кримінального провадження, який здійснюється, лише в окремих випадках на підставі постанови прокурора або ухвали суду. Такий порядок передбачає обов'язкове повідомлення прокурором юридичної особи про початок провадження відносно неї не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідної постанови.
Також зміни дозволять застосувати до юридичної особи тимчасові обмеження, якщо є підстави вважати, що компанія може вчиняти дії для уникнення кримінально-правових заходів або перешкоджати кримінальному провадженню. Такі обмеження застосовуються судом за клопотанням сторони обвинувачення і можуть включати заборони:
внесення змін до установчих документів щодо засновників, учасників, статутного капіталу, місцезнаходження або найменування компанії;
розпорядження активами з метою забезпечення можливості виконання майбутніх фінансових санкцій;
укладення значних правочинів, які можуть призвести до зміни фінансової стабільності юридичної особи і як наслідок її здатності виконати судові рішення та нести реальне покарання;
припинення діяльності з метою уникнення покарання.
В цілому новий закон покликаний удосконалити правові механізми відповідальності юридичних осіб за неправомірну поведінку та наблизити Україну до членства в Організації економічного співробітництва та розвитку.
Разом з тим, замість створення умов для чесного бізнес-середовища нововведення можуть сприяти посиленню необґрунтованого тиску держави на бізнес, забезпечивши додаткові можливості для зловживань з боку правоохоронних органів.
Хочете знайти практику правозастосування з актуальних питань? Найповнішу інформацію та інструменти legal research надасть LIGA360. Побачте всебічний контекст з різних інформаційних потоків: 1,8 млн НПА та аналітичних матеріалів, 116 млн судових рішень, 300 реєстрів та відкритих джерел. Замовте презентацію для вашої команди.
Таким чином, з метою уникнення негативних наслідків для бізнесу за наслідками прийняття закону № 11443 необхідно:
1. Вжити додаткових заходів усередині правоохоронних органів, щоб забезпечити суворий відомчий контроль за розслідуваннями кримінальних проваджень у сфері господарської та інвестиційної діяльності. Рішуче реагувати на необґрунтовану реєстрацію таких справ і безпідставне проведення у них гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, безпідставного застосування відносно юридичних осіб обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження. Тільки реальне покарання за умисні дії щодо тиску на бізнес взмозі змінити ситуацію.
2. Забезпечити справді дієвий і ефективний судовий контроль за дотриманням прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі юридичних осіб.
3. Посилити контроль за діями правоохоронних органів з боку громадських інституцій, що дозволить знизити корупційні ризики.
Важливість забезпечення прозорості та справедливості в діяльності правоохоронних, судових органів щодо бізнесу не може бути недооцінена. Система, що дозволяє підприємцям працювати без постійного страху перед незаконними переслідуваннями, є ключовою для сталого економічного розвитку країни. Це особливо важливо в умовах нинішньої суспільно-політичної ситуації в країні. Тільки посилення відомчого, судового і громадського контролю за діяльністю правоохоронців призведе до рівноваги, де закон і справедливість захищатимуть як інтереси держави, так і права бізнесу.
ТЕЛЕШЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, іменний партнер Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & Рartners», адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри філософії і міжнародної комунікації НУБіП України
