Платники ПДВ: коли виникає обов'язок реєстрації, відповідальність

Безперечно фінансовою основою будь-якої держави є податки. Завдяки податкам стає можливою реалізація ключових функції та завдань держави, а також належне функціонування системи державних органів.  

Із  даною метою встановлюються різні види податків аби забезпечити наповнення державного бюджету та фінансування необхідних видатків. 

Так, згідно ст. 9 Податкового кодексу України, одним з різновидів загальнодержавних податків є податок на додану вартість (далі ПДВ). 

Варто зазначити, що ПДВ - це непрямий податок, який включається у вартість товарів та послуг на кожному етапі їх обігу, від виробника до кінцевого споживача. Тобто податок  сплачує покупець чи замовник в момент покупки товару або сплати за послуги. Проте, безпосереднє відрахування ПДВ до держбюджету  здійснюють суб'єкти, які займаються  реалізацією відповідних товарів та/або послуг. 

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, до платників ПДВ належить: 

1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку 

2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 

3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: 

• особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; 

• особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. 

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 ПКУ; 

4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управлння за договорами управління майном. 

6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, 1000000 грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством. 

7) особа, яка уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції. 

Суб'єкт господарювання може стати платником ПДВ добровільно або ж в обов'язковому порядку, якщо такий суб'єкт відповідає критерію обов'язкової реєстрації. 

В даному контексті варто зазначити, що Податковий кодекс України в п. 181.1 ст. 181 чітко формулює вимогу коли суб'єкт господарювання має обов'язок зареєструватися платником ПДВ, а саме у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. 

Тобто обов'язок зареєструватися як платник ПДВ виникає в тому випадку, якщо сума операцій суб'єкта господарювання з продажу товарів та/або надання послуг перевищує 1 000 000 грн протягом календарного року. 

Проте слід звернути увагу, що вказана вимога не поширюється на суб'єкта господарювання, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку І-ІІІ групи. Тобто обіг операцій таких суб'єктів протягом календарного року може перевищувати 1000000 грн, але не виходити за межі лімітів передбачених для відповідної групи платника єдиного податку. 

Варто зазначити, що згідно п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку, реєстраційна заява подається до контролюючого органу (за місцем реєстрації платника) не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 1 000 000 грн. 

У свою чергу, за невиконання вказаних вище вимог щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ, суб'єкти господарювання можуть бути притягнуті до відповідальності. 

Відповідно до п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. 

Також слід звернути увагу на можливість застосування контролюючим органом до порушників порядку реєстрації платником ПДВ штрафних санкцій. 

Як передбачається п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, - 

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. 

Отже, для уникнення неприємних штрафів від Державної податкової служби України, бізнесу потрібно забезпечити належний контроль за обсягом здійснюваних операцій, що є базою оподаткування ПДВ та за умови перевищення ліміту в 1000000 грн - потрібно вчасно подати заяву про реєстрацію платником ПДВ. Поряд з цим, важливо звернутися до кваліфікованого спеціаліста у сфері оподаткування для консультацій та проведення аудиту, аби переконатися, що ваша господарська діяльність відповідає вимогам податкового законодавства України. 

Андрій Шабельніков, керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова Комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації