Скасування мораторію на проведення планових перевірок податкових органів у 2025 році вимагає від компаній уважного моніторингу та підготовки. Першочергово, варто зазначити, що 28 березня 2025 року Державна податкова служба (далі - ДПС) оновила план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік. Тож план-графік адаптується і потенційно буде оновлюватися і надалі протягом 2025 року.
Зважаючи на відсутність перевірок протягом тривалого часу, важко спрогнозувати акценти майбутніх перевірок, зокрема у зв'язку з обмеженою судовою практикою з оскарження наслідків планової перевірки. Однак, в поточний момент можливо проаналізувати практику податкових перевірок до введення мораторіїв, зміни Податкового кодексу України (далі - ПКУ) протягом останніх років, на які потрібно звернути увагу, та податкові ініціативи, які можуть почати працювати в 2025 році.
Передусім, вважливо згадати про особливості перебігу строків давності, зміни щодо яких було запроваджено Законом №3219-ІХ, зокрема:
1. Зупинення строку давності для перевірок - з 01 серпня 2023 року для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, на які продовжує діяти мораторій (п.69.36 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Це означає, що під час дії мораторію контролюючі органи не можуть проводити певні перевірки, а строк давності для платників податків призупиняється на цей період.
2. Продовження строків зберігання документів - з 01 серпня 2023 року для платників податків продовжуються строки зберігання документів та інформації, визначених п.44.1 ПКУ, на період зупинення відліку строку давності, зазначеного вище в пункті 1 (п.69.36 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ). Це важливо для забезпечення відповідності вимогам законодавства щодо зберігання документації.
3. Відновлення строків для податкових консультацій та скарг - з 01 серпня 2023 року відновлені строки надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій, розгляду скарг платників податків, надання платниками податків відповідей на запити податкових органів для формування податкового кредиту з ПДВ (Інформаційний лист ДПС №4, 2023).
Щодо періоду податкової планової перевірки слід пам'ятати, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершилась дія карантину, було зупинено перебіг строків давності, за які податковий орган має право провести перевірку та визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених ст.102 ПКУ.
Іншими словами, у зв'язку із зупиненням строків давності, податкові органи наразі можуть перевіряти податкові періоди, починаючи з 2017 року. Це пов'язано з тим, що 1095 днів (три роки) строку давності почали відраховуватися з березня 2020 року, коли було запроваджено карантинні обмеження.
Фінансові наслідки порушень податкового законодавства, розуміння яких допоможе у плануванні податкових зобов'язань, у 2025 році зафіксовані так:
Розміри штрафних санкцій - штрафні санкції за результатами перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законодавством, чинним на день прийняття рішення про їх застосування. Це передбачає ст.11 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ.
Прострочка сплати податкових зобов'язань - до 30 календарних днів прострочки - штраф у розмірі 5% від погашеної суми податкового боргу, понад 30 календарних днів прострочки - штраф у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу (п.124.1 ПКУ).
Умисні правопорушення - якщо правопорушення вчинені умисно - штраф складає 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (п.124.2 ПКУ).
Повторні правопорушення - якщо правопорушення вчинені повторно протягом 1095 календарних днів (3 років) або прострочення сплати понад 90 календарних днів - штраф складає 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (п.124.3 ПКУ).
Звільнення від штрафів і пені - штрафи і пеню не нараховується за період з 1 березня 2020 року до 31 липня 2023 року через карантинні обмеження, за винятком окремих категорій санкцій, як-от порушення, пов'язані з ПДВ, акцизним податком, рентною платою тощо (п.52-1 підрозд. 10 розд.ХХ ПКУ).
Як підготуватися до перевірок держорганів? З рішенням LIGA360. Практичні рекомендації, докладні алгоритми дій й відповіді на питання щодо перевірок. Деталі за посиланням. Практичні кейси щодо податкових перевірок від LIGA360 дивіться на нашому YouTube-каналі
Законодавчі зміни останніх років
Важливо також згадати про ключові зміні податкового законодавства протягом останніх років в Україні, які мали значний вплив на бізнес-середовище, та можуть визначати траєкторію планової податкової перевірки в 2025 році, а саме:
Адаптація податкової системи до умов воєнного стану. У відповідь на виклики воєнного часу, податкове законодавство України було значно адаптовано в частині податкового адміністрування (наприклад, введення можливості переходу на спрощену систему в 2022 році, оновлення форм податкових декларацій тощо, зміни термінів сплати податків, подання звітності та реєстрації податкових накладних тощо).
Такі зміни, звичайно, в частині дотримання податкового комплаєнсу зазвичай адаптуються бізнесом водночас із впровадженням законодавства, однак перед початком податкової перевірки важливо додатково провести ретроспективний аналіз з точки зору питання - чи не залишились певні зміни, які не стосуються основної операційної моделі компанії, непоміченими?
Інтеграція в міжнародні системи обміну податковою інформацією. Україна приєдналася до стандарту автоматичного обміну податковою інформацією (CRS). У 2024 році відбувся взаємний міжнародний автоматичний обмін інформацією CRS із 50 країнами.
Під час податкової перевірки податкові органи приділяють особливу увагу операціям з нерезидентами, зокрема щодо виплат пасивних доходів. Варто зазначити, що контролюючі органи можуть звертатись до своїх колег з іноземних податкових офісів для отримання інформації щодо нерезидентів, зокрема для цілей аналізу операцій в Україні.
Конструктивні дивіденди: Відповідно до п.14.1.49 ПКУ для цілей оподаткування, до дивідендів прирівнюються, зокрема, суми доходів, що виникають за умов здійснення контрольованих операцій із нерезидентами, які зазначені в підпунктах «а», «в», «г» п.39.2.1.1 ПКУ, та проведення у таких операціях коригувань, у зв'язку з невідповідністю їх умов принципу «витягнутої руки». У разі недотримання принципу «витягнутої руки» у контрольованих операціях, наведені коригування у Додатку ТЦ прирівнюються до конструктивних дивідендів. Тож у компанії виникає зобов'язання декларування податку на доходи нерезидентів з таких відхилень шляхом подання додатка ПН.
Загально, конструктивні дивіденди оподатковуються за ставкою 15%, якщо інше не встановлено міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування. Механізм застосування відповідних міжнародних договорів докладно наведено в Узагальнюючій податковій консультації щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів (затвердженої Наказом Міністерством фінансів України №480 від 20 серпня 2021 року).
Звітність про КІК. Резиденти України повинні декларувати доходи, отримані через контрольовані іноземні компанії (першим звітним податкових роком для звіту про контрольовані операції був 2022 рік). Це включає обов'язок подавати звіт про КІК, в якому зазначаються відомості про контрольовану іноземну компанію, фінансові показники, розмір прибутку, що є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств в Україні, а також умови для звільнення від оподаткування.
Неподання або несвоєчасне подання звіту про КІК або несплати податку (якщо він виникає) можуть призвести до відповідних штрафів та донарахування податкових зобов'язань. Формально штрафи призупинені на період дії воєнного стану, але вони не скасовані і платник податків буде притягнений до відповідальності. Тому законодавчий обов'язок слід не ігнорувати, незважаючи на незастосування штрафів в конкретний момент.
Рекомендуємо у контексті вашої власної компанії провести додатковий аналіз змін у податковому законодавстві, які відбулися протягом останніх декількох років.
Податкові ініціативи, які можуть почати працювати у 2025 році
Не варто забувати і про ініціативу SAF-T UA. Наразі існує Законопроєкт №6255 від 2 листопада 2021 року, який передбачає обов'язкове подання файлу з 1 січня 2025 року. У листопаді 2024 року ДПС опублікувала оновлену версію SAF-T UA 2.0, яка спрощує XML-структуру, зменшує кількість обов'язкових полів та уточнює вимоги до типів даних відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку. В електронному кабінету платника податків наразі можливо також сформулювати запит щодо SAF-T UA. Тобто попри те, що наразі обов'язок подання файлу SAF-T UA формально ще не закріплений на законодавчому рівні, простежується намір: податкові органи активно працюють у напрямку впровадження SAF-T UA та не мають прагнення відкладати реалізацію цієї податкової ініціативи.
Практика податкових перевірок
Зважаючи на дію мораторію, тенденції перевірок у 2025 році важко прогнозувати, однак наявна судова практика попередніх періодів дозволяє виявити тенденцію того, що у фокусі податкових органів залишаються такі питання:
Ділова мета - податкові органи можуть перевіряти, чи мають операції компанії реальну ділову мету, або ж вони здійснюються лише для отримання податкових вигод. Це може включати аналіз економічної доцільності та обґрунтованості операцій.
Нереальність операцій - перевірки можуть бути спрямовані на виявлення фіктивних або нереальних операцій, які, на думку ДПС, використовуються для зменшення податкових зобов'язань.
Операції з нерезидентами - особлива увага може бути приділена операціям з нерезидентами, зокрема щодо дотримання правил трансфертного ціноутворення (30% коригування тощо), відповідності питання бенефіціарного власнику доходу, застосування зменшеної ставки та/або звільнення від сплати податку на доходи нерезидентів тощо.
Обліковий акцент - податкові органи можуть зосередитися на правильності обліку необоротних активів, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості. Це, наприклад, включає перевірку відповідності облікових політик компанії нормам П(С)БО або МСФЗ та податковому законодавству.
Документальне підтвердження - велике значення матиме наявність належним чином оформлених первинних та додаткових документів, що підтверджують реальність і обґрунтованість операцій.
Підсумовуючи, бізнесу важливо заздалегідь підготуватися до планової податкової перевірки у 2025 році, забезпечивши прозорість та відповідність своїх операцій чинним законодавчим вимогам. Цього можна досягти завдяки регулярній діагностиці внутрішніх процесів, консультаціям з податковими експертами та підготовці всієї необхідної документації.
Дізнайся більше про повноваження ДПС в LIGA360: умови допуску на підприємство, чим загрожує перевірка, як оскаржити та інші практичні рекомендації.
