|
Роль криптовалют у світі поступово змінюється: з дивних активів ґіків чи злочинних елементів цей вид активів становиться більш регульованим та визнаним на державному рівні. Цілком білий бізнес диверсифікує свої фінанси за допомогою криптовалюти, великі компанії заявляють про прийом оплати криптовалютою (без конвертації у фіатні валюти), а що в Україні? Чи можливі розрахунки у криптовалюті та які податкові питання це породжує - будемо розбиратися далі.
Легалізація криптовалют у світі
У липні цього року Президент США Дональд Трамп підписав федеральний закон про регулювання обігу стейблкоїнів (криптоактиви, курс яких прив'язаний до долара). Закон зі скромною назвою Genius Act президент назвав «гігантським кроком до закріплення американського домінування у світових фінансах та криптотехнологіях». Документ відкриває шлях до легалізації цифрових доларів і створює нові правила для криптоіндустрії у США.
Крім того, на початку 2024 Комісія з цінних паперів і бірж США (Securities and Exchange Commission, SEC) схвалила процеси створення та викупу активів у натуральній формі для спотових біржових фондів (ETF) на основі Bitcoin (BTC) та Ethereum (ETH). Це рішення засвідчило інституційне сприйняття криптовалют та привело у галузь додаткову ліквідність у мільярди доларів.
В ЄС «Регламент про ринки криптоактивів» (MiCA) почав діяти з кінця 2024 року, цей документ юридично регламентує криптоактиви (криптовалюти, токени та стейблкоїни).
Наразі досить багато компаній (від технологічних - Fold, і до фармацевтичних, наприклад, Evertz Pharma) активно інтегрують криптовалюту у свої фінансові стратегії. Розглядають її як інструмент диверсифікації та захисту від інфляції.
Нещодавно компанія Tesla повідомила, що відновлює прийняття оплати у криптовалюті. Також космічна компанія Джеффа Безоса Blue Origin у серпні оголосила про прийом платежів у криптовалютах - Bitcoin, Ethereum, Solana, USDT і USDC - за рейси на New Shepard через партнерство з Shift4 Payments.
Як повідомляє Reuters після прийняття закону Genius Act, банки, наприклад, Bank of America та Citigroup, а також ритейлери (Amazon та Walmart) планують або вже розробляють власні стейблкоїни.
Минулого року Мінцифри з посиланням на дослідження Chainalysis повідомляло, що Україна є шостою країною у світі за прийняттям криптоактивів. Попереду - Індія, Нігерія, Індонезія, США та В'єтнам. Chainalysis проводить аналіз, ґрунтуючись на декількох критеріях, включаючи транзакційний обсяг криптовалют, використання децентралізованих фінансових сервісів, а також активність роздрібних користувачів. У всіх цих категоріях користувачі з України були активними.
Якщо говорити про Bitcoin як власність держави, то в цьому питанні Quartz визначає, що станом на 2024 рік Україна зі 186 BTC була п'ятою країною у світі, із найбільшим обсягом Bitcoin у власності. Попереду - США, Китай, Велика Британія та Сальвадор. Причому, якщо у власності Великої Британії Bitcoin опинявся часто як конфісковані активи, то нашій країні їх здебільшого жертвували благодійники, щоб підтримати в гуманітарних чи оборонних питаннях.
Наразі ми можемо говорити про поступову легалізацію і регуляцію криптовалют у світі. Що відбувається в Україні із цим питанням - поговоримо нижче.
Використовуйте “Теми в центрі уваги” у LIGA360 для ефективного моніторингу актуальних новин. Виберіть теми, які вас цікавлять, і наша система автоматично збере всі важливі новини та аналітику, вам залишиться лише переглядати оновлення. Дізнайтеся більше про можливості цієї функції прямо зараз.
Криптовалюти: українське законодавство
В Україні закону, який регулював би обіг крипотвалют, не існує. Є Закон «Про віртуальні активи», який досі не набрав чинності (і не набуде в тому вигляді, який є). Набуття чинності пов'язане з майбутнім Законом, який внесе зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.
Із квітня цього року в парламенті на опрацюванні перебуває законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» № 10225-д.
У «кращих законотворчих традиціях», окрім безпосередньо норм щодо оподаткування віртуальних активів, пропонується викласти в новій редакції Закон «Про віртуальні активи», назвати його Законом «Про ринки віртуальних активів» і більш детальну увагу приділити правовому режиму віртуальних активів та діяльності із ними, а також гармонізувати українське законодавство із Регламентом ЄС про ринки криптоактивів (MiCA).
У новій редакції законопроекту передбачено класифікацію віртуальних активів, визначення права власності на них, встановлюються вимоги до емітентів та постачальників послуг, а також визначаються відповідальні органи, які здійснюють нагляд за ринком віртуальних активів. Також у законопроекті дається визначення поняттям «віртуальні активи», «емітент віртуальних активів», «токен», «постачальники послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів».
Законодавець передбачає встановлення вимог щодо реклами, а також заходи задля запобігання шахрайству; у тому числі пропонується встановити штрафні санкції за неподання звітності чи порушення інших вимог у розмірі від 0,5 до 100 розмірів мінімальної заробітної плати.
Повертаючись до безпосередньо податкових змін, законопроект № 10225-д поки що передбачає початок дії нововведень - 1 січня 2026 року. Щодо адміністрування: постачальники послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, які надають послуги на користь резидентів України, будуть зобов'язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт.
Передбачається встановити такі варіанти оподаткування:
1. Податок на доходи фізичних осіб матиме спецрежим оподаткування операцій з віртуальними активами (окремо від інших доходів та окремо від інвестиційного прибутку). Оподаткуватиметься прибуток від операцій з іртуальними активами за результатами року. Збитки минулих періодів будуть враховуватися до повного погашення (з деякими винятками). При цьому не будуть оподатковуватися доходи від операцій з обміну одних віртуальних активів на інші, дохід від продажу віртуальних активів в межах однієї мінімальної заробітної плати; вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатного отримання від їх емітентів виключно в обмін на його персональні дані.
Для віртуальних активів, що були придбані до набрання чинності цими змінами, передбачається перехідний період, а саме: у разі продажу таких віртуальних активів протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку 5 % ПДФО, в не пільговий період буде ставка 18 %. Обов'язок сплатити 5 % військового збору передбачається незалежно від періоду;
2. Оподаткування прибутку юридичних осіб передбачатиме запровадження аналогічного підходу, який є відносно оподаткування операцій з цінними паперами;
3. Щодо податку на додану вартість: операції з випуску (емісії), розміщення, управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім продажу та обміну NFT, а також, крім продажу та обміну віртуальних активів, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги - не є об'єктом оподаткування ПДВ. Також не є об'єктом оподаткування ПДВ послуги, пов'язані з оборотом віртуальних активів, крім консультаційних послуг (оподатковуються на загальних підставах);
4. Для тих, хто на спрощеній системі оподаткування, віртуальні активи так само «не світять». У проекті передбачається заборонити здійснювати операції з віртуальними активами платникам єдиного податку, а постачальники послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів не матимуть можливості перебувати на спрощенці.
1 жовтня долучайтеся до безкоштовного вебінару: "Регуляція віртуальних активів 2026: що готує новий закон і як до нього підготуватись?"
Обіг криптовалют як є: ПДВ, бартер та обмеження для спрощенців
Вище ми досліджували плани українських законодавців та найбільш актуальні світові події зі світу віртуальних активів. Тепер звертаємося до українських реалій.
Бартер або договори міни знову відроджуються з попелу бізнес-практики 90х. Якщо суб'єкт господарювання хоче обміняти свій товар (послугу) на криптовалюту, ця операція може оформлюватися як бартерна. Відбувається обмін одного товару (послуги) на інший (криптовалюту), що повинен мати визначений еквівалент у гривні. Таким чином, за бухгалтерським та податковим обліком таку операцію можна відобразити, як бартерну операцію.
Чому бартерні операції із криптовалютою стали можливими з погляду на українське законодавство? У статті 192 Цивільного кодексу України визначено гривню єдиним законним способом платежу в Україні. Цифровою річчю є віртуальні активи, так визначається у ст. 179-1 ЦК України. Таким чином, обмін цифрової речі на товари чи послуги (неважливо, реальні чи теж цифрові) - це договір міни (бартеру).
Податковий кодекс (п.п 14.1.10 п. 14.1 ст. 14) бартерну (товарообмінну) операцію визначає як господарську операцію, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
І ось на цьому етапі ми підходимо до обмежень, які можуть мати суб'єкти господарювання.
Податкова наразі видала декілька роз'яснень щодо обмежень для спрощенців у криптовалютних питаннях. Платник ЄП не може отримувати дохід у криптовалюті, у тому числі з огляду на п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу, де передбачено, що платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей). Порушення може мати за собою анулювання статусу платника ЄП.
На питання, як ФОП на загальній системі оподаткування вести облік доходів та витрат у разі здійснення операцій з криптовалютою, податкова офіційно відповідає, що криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні і відсутня нормативна база для регулювання операцій з нею. Але у відповіді наголошується, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати окремо.
Щодо ПДВ, то у переліку звільнених від ПДВ операцій за ст. 196 Податкового кодексу серед випуску та обігу цінних паперів, а також обігу валютних цінностей, не згадані віртуальні активи або цифрові речі. Тобто, на відміну від законопроекту №10225-д, де операції з випуску, розміщення, управління, продажу, обміну, віртуальних активів пропонується звільнити від оподаткування ПДВ, за чинним законодавством операції з віртуальними активами оподатковуються податком на додану вартість.
Щодо звичайної фізичної особи, то її дохід, який отриманий від продажу криптовалюти, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплата доходу здійснюється фізичною особою - резидентом на території України. На такій необхідності сплачувати ПДФО та військовий збір від операцій з криптовалютою наголошується ще в одному роз'ясненні податкової.
Висновки: що робити з віртуальними активами
Відсутність законодавчого регулювання криптовалют в Україні та їхнє доволі широке прийняття та використання як у світі, так і в Україні, породжує низку ризиків під час використання криптовалюти у господарській діяльності.
Головна проблема полягає у невизначеності та незрозумілості, яким чином контролюючі органи будуть сприймати операції з використанням криптовалюти. Адже навіть в усіх наведених вище роз'ясненнях податкової є слова про необхідність розгляду кожного конкретного випадку виникнення податкових відносин. Також під час бартерної операції з віртуальними активами бізнес зустрічається із проблемою доведення еквіваленту вартості криптовалют у гривні з метою визначення бази оподаткування.
Лише адекватне законодавче врегулювання дозволить не тільки бізнесу нормально вести операції з криптовалютою, але й взагалі вивести сферу віртуальних активів з тіні чогось напівзабороненого.
Завершимо статтю на позитивній ноті: оскільки законопроект № 10225-д на початку вересня був ухвалений за основу, цілком імовірно, що із січня 2026 року ми отримаємо нормативне регулювання віртуальних активів.
Зміни підхід щодо інформаційної безпеки у своїй компанії. Комплексно відстежуй всю необхідну інформацію в одному продукті LIGA360. Замов презентацію сьогодні.
