Група народних депутатів 21.06.2018 зареєструвала законопроект №8515, мета якого полягає в гармонізації національного законодавства в сфері порівняльної реклами з правом Європейського Союзу.
Загальний підхід ЄС викладено в Директиві 2006/114/ЄС: порівняльна реклама, в разі, коли вона порівнює матеріальні і порівняни характеристики і не вводить в оману, є законним засобом інформування споживачів про переваги товару і «надзвичайно важливим засобом створення справжньої можливості збуту всіх товарів і послуг в рамках Співтовариства».
Народні депутати пропонують вказати в Законі «Про рекламу», що використання порівняльної реклами дозволяється якщо:
- вона не містить ознак нечесної підприємницької практики;
- порівнює однорідні (подібні) товари;
- об'єктивно порівнює одну або кілька матеріальних, порівнянних і репрезентативних характеристик товару або діяльності, істотних для споживача при здійсненні вибору;
- не дискредитує якість інших товарів, діяльність інших осіб.
У Законі «Про захист прав споживачів» запропоновано доповнити види нечесної підприємницької практики визначенням: практика вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення угоди, на яку в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому недостовірної чи неповної інформації або ненадання важливої інформації (перелік такої інформації складається з 10 пунктів).
Запропоновано заборонити як таки що вводять в оману, такі дії:
- надання недостовірної інформації про наявність обмеженої кількості товару або про продаж протягом обмеженого періоду часу;
- маркування продукції знаками довіри, якості або відповідності без отримання на це дозволу уповноваженої особи або власника таких знаків;
- пропозиції продажу продукції за спеціальною ціною, якщо: у продажу ця продукція відсутня; продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її в прийнятний термін; продавець пропонує неякісні екземпляри цієї продукції з наміром продати іншу;
- уявлення встановленого законом права споживача як привілеї, наданої продавцем;
- неправдиву заяву про припинення продавцем своєї торгової діяльності або про його переїзд;
- заяву про те, що придбання продукції може допомогти виграшу в лотереї;
- поширення недостовірної інформації про стан ринку з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних умовах;
- заяву про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без подальшого вручення цих подарунків;
- твердження про те, що продавець діє не в ділових або професійних інтересах, або уявляє себе як споживача.
Цей значний перелік говорить про те, що автори законопроекту непогано вивчили «хитрощі» вітчизняних продавців.
