Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту
$

Рішення ВСУ щодо

28.11.2016, 10:00
242
0

договорів фінансового лізингу
договорів фінансового лізингу

При достроковому розірванні договору фінансового лізингу лізингова компанія повинна повернути всі гроші, які були сплачені юрособою (лізингоодержувачем) за послуги лізингової компанії. Такий висновок міститься в рішенні Верховного Суду України.

Підставою для рішення став такий прецедент: особа (лізингоодержувач) уклала договір фінансового лізингу на придбання товару (трактора) і сплатила внесок за послуги лізингової компанії. Пізніше з'ясувалося, що товар не відповідає заявленим характеристикам, і особа вирішила розірвати договір. Однак лізингова компанія відмовилася повертати сплачену їй за послуги суму, посилаючись на один із пунктів договору. Цим пунктом затверджувалося, що в разі розірвання договору лізингоодержувачем до підписання акта приймання-передачі предмета лізингу лізингова компанія повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання - 20% від сплаченої суми авансового платежу. Оскільки авансовий платіж відповідав фактичній вартості предмета лізингу, плата за організацію договору не була повернута лізингоодержувачу.

Лізингоодержувач звернувся до суду з позовом про визнання умов договору «несправедливими». Суди нижчих інстанцій прийняли сторону лізингодавця (лізингової компанії). Проте Верховний Суд встановив, що право лізингодавця не повертати лізингоодержувачу комісію за організацію договору (передбачене спірним пунктом договору) порушує принцип добросовісності, призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків, завдає шкоди споживачеві, а тому зазначена умова договору є несправедливою в розумінні ст . 18 Закону «Про захист прав споживачів».

Із рішення ВСУ випливає, що в зазначеній справі суди неправильно застосували положення ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів», статей 220, 628, 799, 806 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи, а це, відповідно до ст. 360-4 ЦПК України, є підставою для скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, прийнятих у цій справі.

Детальніше в постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 18 жовтня 2016 року №6-1551цс16


Увійдіть, щоб залишити коментар