Суть справи: колишня продавщиця оскаржила до суду факт неукладення відповідачем із нею трудового договору. Вона просила внести відповідний запис до її трудової книжки та стягнути заборгованість по зарплаті. Відповідач заперечував проти позову, вказуючи, що з позивачкою був укладений договір про надання послуг.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили ці вимоги.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із таким висновком.
Верховний суд зазначив, що факт перебування у трудових відносинах був підтверджений показаннями свідків та письмовими доказами: відомостями ПФУ про застраховану особу, звітністю про нараховану зарплату та заявою до банку про відкриття і обслуговування зарплатних рахунків.
Колегія суддів вказала, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності та її організації. За цивільно-правовим же договором такий процес залишається поза його межами. Метою такого договору є отримання матеріального результату. На відміну від працівника, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а самостійно організовує і виконує свою роботу.
Відповідну постанову по справі № 553/954/17 ВС прийняв 8.10.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Ця система надає унікальні інформаційні ресурсами для аналізу практики судових рішень.
***
Нагадаємо, що раніше ми писали про те, що тимчасова втрата працездатності не є підставою для звільнення за станом здоров'я.
