Суть справи: позивач оскаржив своє звільнення з роботи за згодою сторін. Він вказав, що у заяві підставою для звільнення зазначено п. 1 ст. 36 КЗпП, а в наказі - п. 1 ст. 26 КЗпП, тому звільнення відбулося за різними статтями і причинами. Просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову.
Колегія суддів Цивільного суду ВС із таким висновком погодилась.
Аргументи позивача про те, що оскільки в заяві та наказі зазначені різні підстави для звільнення, то воно відбулося за різними статтями та причинами, Верховний Суд назвав безпідставними.
Він вказав, що в такому випадку позивач може звернутися із заявою про виправлення описки в наказі.
Також ВС зазначив, що припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін, але пропозиція (ініціатива) може виходити як від працівника, так і від роботодавця.
Відповідну постанову по справі № 524/3490/17-ц ВС прийняв 27.03.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
Раніше ми писали, чи потрібно оформлювати трудові відносини при проходженні стажування.