Суть справи: боржник за півроку до відкриття стосовно нього справи про банкрутство поручився перед компанією за виконання третьою особою кредитного зобов'язання. Вже тоді він мав борг перед банком за рішенням про звернення стягнення на майно. Іншого майна, крім наданого в іпотеку банку, у боржника не було. Банк просив суд визнати договір поруки недійсним, вказавши, що він не був спрямований на реальне настання наслідків.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову.
Однак апеляційний суд позовні вимоги задовольнив.
Читайте також: процедуру фінансової реструктуризації боржників змінять
Колегія суддів Господарського суду ВС погодилась із висновком апеляційного суду.
Поручитель, укладаючи договір, не може не розуміти, що при несплаті боргу боржником саме йому доведеться виконувати зобов'язання в повному обсязі.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу, вимогою дійсності правочину є спрямованість на реальне настання наслідків. Недотримання цієї вимоги є підставою для визнання його недійсним за ст. 215 ЦК.
Колегія суддів вказала, що оспорюваний договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а укладались для створення штучної заборгованості боржника для уникнення виконання зобов'язання перед банком шляхом введення процедури банкрутства.
Відповідну постанову по справі № 922/3522/17 ВС прийняв 28.05.2019. Повний текст постанови доступний в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Систему можна протестувати.
Нагадаємо, що в інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН містяться аналітичні матеріали, що стосуються процедури банкрутства. Наприклад, в розділі «Ситуації для бізнесу» можна прочитати про:
- Банкрут - майновий поручитель банку
- Банкрутство боржника за кредитом
- Два шляхи порятунку від банкрутства.
Тестовий доступ до ІПС можна отримати тут.
