Міська рада може обмежити режим роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності, якщо для цього є належні підстави (наприклад, звернення чи скарги від мешканців сусідніх будинків).
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 15 вересня 2020 року у справі № 305/987/16-а.
Аналізуйте судові рішення для підготовки виграшної позиції в суді за допомогою комплексного рішення LIGA360:АДВОКАТ. Отримайте доступ до усієї необхідної нормативно-правової, консультаційної інформації, використовуйте алгоритми дій у різноманітних ситуаціях. А найголовніше: спробуйте Verdictum PRO - інноваційну систему для оцінки ймовірності перемоги у суді за допомогою штучного інтелекту. Замовляйте вже зараз
Обставини справи
У червні 2016 року фізична особа підприємець (позивач) звернувся до суду з позовом до міської ради (відповідач), в якому просив скасувати рішення відповідача про встановлення режиму роботи диско-бару.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що рішенням виконкому його зобов'язано встановити камери відеоспостереження з метою забезпечення громадського порядку, що ним виконано в повному обсязі та затрачено значні грошові кошти. Також відділом культури Рахівської РДА затверджено графік проведення культурно-розважальних заходів. Незважаючи на це, виконкомом Рахівської МР вирішив встановити режим роботи диско-бару з 06:00 до 23:00 годин терміном на два роки.
Позиція Верховного Суду
ВС зазначив, що органи місцевого самоврядування наділені правом здійснення контролю за належною організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі усіх форм власності та встановлювати зручний для населення режим роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності. Законодавство покладає на органи місцевого самоврядування обов'язок вживати заходи щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами біля жилих будинків і на прибудинкових територіях.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься зокрема у постанові Верховного Суду від 4 червня 2020 року у справі № 161/5443/16-а.
Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не подано будь-яких доказів надходження до нього звернень чи скарг від мешканців сусідніх будинків, не надано також доказів на підтвердження перевищення позивачем допустимим рівнів шуму або невжиття заходів щодо шумоізоляції, тобто виконавчий комітет Рахівської МР, як суб'єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС, не довів правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.
Судами також не встановлено, що між підприємницькою діяльність позивача, яка зазнала обмежень у зв'язку з оскаржуваним у цій справі рішенням суб'єкта владних повноважень, існує протиріччя зі статтею 42 Конституції та відповідно, на позивача не поширюються гарантії статті 50 Конституції України.
Враховуючи викладене, колегія суддів робить висновок про те, що виконавчий комітет Рахівської міської ради, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не у спосіб, всупереч вимогам та з перевищенням повноважень, що передбачені чинним законодавством.
