Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

КСУ визнав неконституційним повноваження Мін’юсту скасовувати держреєстрацію прав на майно через помилки, допущені реєстратором

Реклама

Конституційний суд визнав неконституційним припис ст. 37 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який надає повноваження Міністерству юстиції позбавляти особу права власності шляхом скасування державної реєстрації на підставі помилок державного реєстратора. Відповідне рішення 16 листопада ухвалив Другий сенат КС у справі за конституційною скаргою ПАТ "Одестеплокомуненерго".

ПАТ "Одестеплокомуненерго" обгрунтувало скаргу тим, що оспорюваний ним припис статті 37 Закону є неконституційним, оскільки надає Міністерству юстиції повноваження позбавляти особу права власності шляхом скасування державної реєстрації на підставі помилок, допущених державним реєстратором, чим порушує норми частини четвертої статті 41 Конституції України, згідно з якими право власності є непорушним.

Крім того, на його думку, зазначеним приписом встановлено відповідальність особи - власника нерухомого майна - за помилки, допущені державним реєстратором як представником держави, що є "абсолютно протилежним" частині другій статті 3 Конституції, відповідно до якої держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Оцінюючи конституційність оспорюваного припису статті 37 Закону, Конституційний Суд виходив з того, що право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Однак будь-яке втручання в право власності має ґрунтуватися на законі, мати правомірну мету та бути домірним.

Захистіть свою нерухомість від шахрайства та "чорних реєстраторів". Сервіс SMS-Маяк миттєво сповістить про зміни в Реєстрі речових прав та незаконні процедури. Ставте свої об'єкти на контроль прямо зараз.

Суд констатував, що ухвалення Мінюстом рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно може бути кваліфіковано, насамперед, як припинення офіційного визнання і підтвердження державою юридичного факту набуття особою такого права власності внаслідок чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносять запис про скасування держреєстрації права власності. Отже, особа втрачає можливість вільно та на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю. Крім того, в оспорюваному приписі статті 37 Закону немає чіткої та зрозумілої вказівки на юридичні наслідки ухвалення Мінюстом такого рішення в аспекті визначення особи власника майна. Отже, скасування Міністерством юстиції на підставі зазначеного припису рішення про державну реєстрацію права власності спричиняє юридичну невизначеність у відносинах власності та обмежує Товариство в розпорядженні майном.

КСУ зазначив, що держава зобов'язана гарантувати і забезпечити права і свободи людини у спосіб та в межах, визначених законодавством, а також утриматись від притягнення особи до юридичної відповідальності або застосування до неї інших надмірних санкцій у разі помилкових або незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади та інших органів або осіб, які виконують функції держави.

У даному випадку підставою для скасування рішення державного реєстратора були помилкові дії та рішення державних реєстраторів, а не помилки або протиправні дії Товариства, однак оспорюваний припис статті 37 Закону не надає Міністерству юстиції повноважень ухвалювати рішення щодо виплати Товариству компенсації чи іншого виду належного відшкодування у зв'язку з тим, що втручання у його право власності відбулось унаслідок помилкових дій та рішень державних реєстраторів.

Суд вважає, що цей припис всупереч принципам «відповідальності держави перед людиною» та «добропорядного врядування» не встановлює домірних засобів втручання в право власності у випадках, коли підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є помилкові рішення та дії державного реєстратора.

Враховуючи наведене Конституційний Суд визнав, що оспорюваний припис статті 37 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України, отже, є неконституційним.

КСУ також зазначив, що оспорюваний припис втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення цього рішення та зобов'язав Верховну Раду привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.

За матеріалами КСУ.

Ваш бізнес бачитиме на 360! Топ-команди шукають інформацію для ухвалення рішень у LIGA360. Замовте презентацію, щоб дізнатися більше.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини