КАС ВС 16 вересня 2024 року ухвалив постанову у справі № 160/7457/21, яка стосується відповідальності суб'єктів господарювання за невиконання рішень органів ринкового нагляду. Суд детально проаналізував межі обов'язків розповсюджувачів продукції у разі виявлення порушень вимог технічних регламентів та підтвердив правомірність накладення штрафних санкцій на загальну суму 204 тис. грн.
Обставини справи
Суперечка виникла за результатами планової перевірки характеристик іграшок у магазині, проведеної Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області. Інспектори виявили, що м'які іграшки не відповідали вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок: інструкції були складені з порушенням мовного законодавства, була відсутня інформація про імпортера, маркування вікових обмежень та знак відповідності технічному регламенту. Регулятор прийняв низку рішень про вжиття обмежувальних заходів, якими вимагав від підприємства тимчасово заборонити надання продукції на ринку, привести її у відповідність до встановлених вимог та усунути формальну невідповідність.
Під час позапланової перевірки стану виконання цих рішень було встановлено, що компанія фактично припинила продаж іграшок, проте не вжила жодних заходів для виправлення недоліків маркування та не надала органу нагляду звіту про виконання рішень. Позивач мотивував це тим, що він є лише розповсюджувачем, а не виробником, а тому нібито не має можливості самостійно змінювати маркування продукції. Суди першої та апеляційної інстанцій спочатку підтримали бізнес, скасувавши штрафи, однак Верховний Суд скасував їхні рішення та визнав дії Держпродспоживслужби законними.
Основні тези Верховного Суду
Обов'язок співпраці в ланцюгу постачання. Суб'єкти господарювання, включаючи розповсюджувачів, виробників та імпортерів, зобов'язані ефективно співпрацювати між собою для приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Вибір способів виконання рішення. Закон не обмежує розповсюджувача у виборі конкретних способів співпраці з іншими учасниками ринку (наприклад, повернення товару виробнику для виправлення маркування або узгодження процедури нанесення нових етикеток).
Інформування регулятора є обов'язковим. Розповсюджувач, якого стосується рішення про обмежувальні заходи, зобов'язаний у встановлений строк подати органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання незалежно від результативності вжитих дій.
Припинення реалізації не дорівнює виконанню рішення. Виконання вимоги щодо заборони продажу (зняття товару з полиць) не звільняє суб'єкта від обов'язку виконати інші пункти рішення, зокрема щодо усунення формальних невідповідностей у маркуванні.
Презумпція відповідальності розповсюджувача. Саме розповсюджувачі повинні контролювати відповідність товарів вимогам регламентів до моменту початку їх продажу. Якщо товар уже надається на ринку з порушеннями, розповсюджувач несе відповідальність за невиконання корегувальних заходів.
Межі судового контролю. При розгляді справи про скасування штрафу суд оцінює факт виконання або невиконання рішень про обмежувальні заходи. Правомірність самих рішень про вжиття заходів, якщо вони не були оскаржені раніше, виходить за межі предмета доказування у такій справі.
Для ефективного моніторингу подібних судових прецедентів та автоматизації контролю за вимогами технічних регламентів важливо використовувати сучасні аналітичні інструменти. LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів, яке інтегрує повну базу законодавства, актуальну судову практику та сервіси для управління ризиками в єдиному робочому просторі. Це дозволяє компаніям вчасно реагувати на приписи контролюючих органів та уникати фінансових санкцій через процедурні помилки. Замовте презентацію й оцініть ефективність на власній практиці.
