Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20 січня 2026 року у справі № 320/8245/23 підтвердив правомірність нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Суд відхилив аргументи бізнесу про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог, наголосивши на відсутності їх однорідності у схемі із залученням нового кредитора.
Підприємство-імпортер сплатило нерезиденту 58,8 тис. євро, проте отримало товар лише частково. Залишок непоставленого товару склав майже 40 тис. євро. Не отримавши ні товару, ні повернення валюти у законодавчо встановлені строки, імпортер спробував закрити валютний нагляд через механізм відступлення права вимоги.
Компанія уклала договір, за яким передала право вимоги до нерезидента третій особі (новому кредитору) в обмін на погашення власного боргу перед цим новим кредитором за гривневим договором підряду. Сторони провели зарахування зустрічних вимог, вважаючи, що це припиняє зобов'язання за ЗЕД-контрактом.
Податковий орган не визнав таку операцію підставою для зняття з валютного нагляду та нарахував пеню у розмірі 1,4 млн грн.
Верховний Суд залишив у силі постанову апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позову компанії. Ключовими аргументами рішення стали:
1. відсутність однорідності (товар проти грошей). За основним ЗЕД-контрактом нерезидент мав обов'язок поставити товар (будівельні матеріали). Договір відступлення трансформував це зобов'язання у грошову вимогу. Суд зазначив, що такі вимоги не є однорідними за своїм матеріальним змістом, оскільки зобов'язання з поставки змінилося на грошове.
2. валютний фактор. Залік проводився між зобов'язаннями у різних валютах - гривні (договір підряду) та євро (ЗЕД-контракт). Посилаючись на практику Великої Палати ВС, суд нагадав, що євро та гривня не є рівнозначними валютами, тому вимоги в них не можна вважати однорідними.
3. відсутність зустрічності. У тристоронній схемі не було дотримано умови, за якої кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим безпосередньо у відносинах з нерезидентом.
Критичним для платника став також аналіз бухгалтерського обліку. Суд встановив, що навіть через два роки після нібито проведеного зарахування на рахунку 632 компанії все ще обліковувалася дебіторська заборгованість за цим контрактом, що суперечило позиції про закриття боргу.
Саме по собі зарахування зустрічних вимог не є безумовною підставою для зняття операції з валютного контролю, якщо це не супроводжується реальним рухом активів в Україну або якщо змінюється природа зобов'язання (з товарного на грошове).
Щоб допомогти компаніям уникати подібних помилок та будувати безпечні стратегії роботи, LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Ця оновлена платформа дозволяє юристам та керівникам не лише оперативно відстежувати подібні прецедентні рішення Верховного Суду та зміни у валютному регулюванні, а й комплексно оцінювати ризики співпраці з контрагентами ще до укладання угод, забезпечуючи надійний захист активів у мінливих законодавчих умовах. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.
