КГС ВС прийняв рішення від 12.02.2026 р. у справі № 915/515/24, яке посилює правову захищеність бізнесу, що працює з оборонними замовленнями. Суд відмовив Військовій частині у стягненні з постачальника коштів, які, на думку державних аудиторів, були надмірно сплачені через перевищення граничного рівня прибутку.
Це рішення є знаковим сигналом для ринку, оскільки встановлює чіткі межі втручання контролюючих органів у вже виконані господарські договори.
Суть спору
Військова частина звернулася з позовом до ТОВ про визнання недійсними окремих пунктів договору та стягнення понад 530 тис. грн. Підставою став акт ревізії Держаудитслужби, яка виявила, що постачальник (який не є виробником товару) заклав у ціну прибуток, що перевищує встановлений Постановою Кабміну № 363 ліміт у 1%. На думку замовника, різниця між фактично сплаченою ціною та ціною, розрахованою з урахуванням 1% прибутку, є безпідставно набутими коштами, які підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 ЦКУ.
Ключові висновки Верховного Суду для бізнесу
Судді підтвердили позицію попередніх інстанцій та залишили касаційну скаргу без задоволення, сформувавши кілька важливих тез для ділової практики:
1. Суд наголосив, що ціна є істотною умовою договору, яка встановлюється за домовленістю сторін. Оскільки товар був поставлений і повністю оплачений, зобов'язання сторін припинилися виконанням. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 3 ст. 632 ЦКУ). Одностороння зміна ціни постфактум, лише на підставі акту перевірки, суперечить законодавству.
2. Верховний Суд вкотре підкреслив, що акт ревізії Держаудитслужби не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке автоматично змінює чи припиняє договірні відносини. Він є лише носієм доказової інформації. Виявлені аудиторами порушення фінансової дисципліни з боку замовника не можуть автоматично впливати на умови укладеного та виконаного комерційного контракту,.
3. Суд вказав на помилковість посилання позивача на статтю 1212 ЦКУ (безпідставне збагачення). Якщо державний замовник вважає, що виконавець порушив імперативні норми щодо ціноутворення (наприклад, завищив прибуток всупереч Постанові № 363), належним способом захисту є позов про відшкодування збитків, а не про повернення безпідставно набутих коштів.
Умови відповідальності бізнесу
Важливо розуміти, що рішення суду не скасовує обов'язку дотримуватися державного регулювання цін під час воєнного стану. Однак Суд, посилаючись на висновки Об'єднаної палати КГС ВС, роз'яснив складний механізм притягнення до відповідальності.
Стягнення коштів із бізнесу можливе лише за умови доведення складу цивільного правопорушення, а саме:
наявності реальних збитків та їх розміру;
неправомірної поведінки виконавця (наприклад, надання неправдивої калькуляції або обман щодо статусу виробника);
причинно-наслідкового зв'язку та вини виконавця.
Щоб оперативно відстежувати подібні прецеденти Верховного Суду та ефективно захищати свої інтереси у відносинах з контролюючими органами, рекомендуємо використовувати сучасні інформаційно-аналітичні інструменти. Саме для посилення правової безпеки та прийняття зважених рішень LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
