Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів
$
ТОП-5 судових рішень у податкових спорах за 2019 рік
Автор: Наталія Мисник, юрист юридичної фірми Asters
8.08.2019, 16:03
3718
0
ТОП-5 судових рішень у податкових спорах за 2019 рік
8.08.2019, 16:03
3718
0
Автор: Наталія Мисник, юрист юридичної фірми Asters
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

За офіційною статистикою ДФС протягом 2018 року судами було розглянуто близько 20 тис. податкових справ, з них: на користь органів ДФС - вирішено 11,75 тис., що складає 62,5% від загальної кількості справ. Проте скоро така статистика може суттєво змінитися.

Так, протягом 2019 року Верховний Суд демонстрував неабияку продуктивність, скасовуючи застарілу судову практику та формулюючи нові підходи до вирішення податкових спорів на користь платників податків.

Серед найбільш прогресивних рішень Верховного Суду в податкових спорах за 2019 рік можна виділити наступні:

Постанова ВП ВС від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 щодо нового механізму отримання бюджетного відшкодування

Тривалий час Верховний Суд України дотримувався усталеної практики щодо належного засобу захисту та способу повернення переплати з податку у вигляді "зобов'язання податкового органу підготувати висновок для казначейства про повернення податку". Однак, такий спосіб захисту не можна було вважати належним та ефективним, оскільки навіть після отримання позитивного судового рішення контролюючий орган, на жаль, було неможливо змусити його виконати, а саме: підготувати висновок про повернення належних платнику податків коштів.

Однак, під час судового засідання 12.02.2019 Верховний Суд нарешті враховував позицію платника податків та відновив справедливість.

Зокрема, Верховний Суд зазначив наступне: правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку із цим заборгованості з ПДВ не може позбавити платника податку права на отримання бюджетного відшкодування, за умови, якщо цей платник податку надав документи, передбачені Податковим кодексом України, та не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення пені.

Тому Велика Палата ВС дійшла висновку, що за відсутності механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

Отримати інформацію про планові перевірки вашого підприємства та підприємств-партнерів можна скориставшись тестовим доступом до сервісу CONTR AGENT

Постанова ВС від 2 квітня 2019 року №822/1878/18 щодо критеріїв блокування податкових накладних

Доволі неочікуваним рішенням ВС стало підтвердження того факту, що критерії блокування податкових накладних, викладені в листі ДФС, не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Таким чином, підстави для призупинення реєстрації податкових накладних також мають бути визначені Кабміном. Натомість, фактично підстави для призупинення реєстрації податкових накладних встановлені Державною фіскальною службою в листі № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам сторін, врахував, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд прийняв позицію платника податків та погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року №679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Внаслідок цього рішення система блокування податкових накладних була визнана незаконною, а будь-яка зупинка в реєстрації податкових накладних - неправомірною.

Зверніть увагу: в Україні запустили бота-бухгалтера ReporTax для ФОП, який вміє розраховувати і платити податки, а також подавати звітність до держорганів.

Постанова ВС від 25.06.2019 у справі № 805/752/15-а щодо форс-мажорних обставин

Окремої уваги заслуговує рішення Верховного Суду щодо визначення критеріїв форс-мажорних обставин.

Фабула даної справи полягала в наступному: платник податків перебував на обліку в контролюючому органі в зоні проведення АТО, та отримав сертифікат Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили. Прокурор, вважаючи такий сертифікат ТПП неналежним доказом, звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з орендної плати.

Детально дослідивши обставини справи, Верховний суд підтримав позицію платника податків.

Свою позицію ВС обґрунтував наступним: оскільки Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон №1669) є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Разом з тим статтею 6 Закону №1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин. Дійсно сертифікат Торгово-промислової палати України є доказом, що підтверджує причини та настання обставин, які не залежали від учасника подій.

Проте у даній справі дані обставини не підлягають підтвердженню таким сертифікатом, оскільки в силу вимог статті 6 Закону №1669 достатньою підставою, зокрема, для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності конкретних суб`єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Отже, ВС офіційно підтвердив, що на період проведення АТО платник податків звільнений від обов`язку з внесення плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а отже відсутні правові підстави для стягнення з платника податків податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Постанова ВС від 23.07.2019 у справі № 826/24145/15 щодо реалізації права на оскарження податкових консультацій

Відповідно до норм Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Однак, як правило, такі податкові консультації є малоінформативними і часто обмежуються цитуванням норм Податкового кодексу. В такій ситуації закономірними є питання, чи можна оскаржити ІПК, якщо в ній міститься тільки набір норм, без висновків щодо їхнього застосування?

Раніше існувала усталена судова практика, згідно з якою скасувати податкову консультацію було неможливо. Так, зокрема, в Рішенні Касаційного адміністративного суду України від 04.12.2013 у справі № К 9991/58704/12 встановлено: "не передбачено визнання судом податкової консультації недійсною, яка на думку платника податків не містить конкретної відповіді на поставлене питання. Дана норма передбачає визнання податкової консультації недійсною тільки в тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку".

Крім того не можна було зобов'язати податкову видати нову ІПК, яка б мала не тільки інформативний, але й практичний характер для платника податків.

Зазначена проблема була вирішена Верховним Судом, під час прийняття постанови у справі № 826/24145/15.

Зокрема, розглядаючи цю справу, суд встановив: в силу вимог пункту 53.2 статті 53 ПК України скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду, рішення якого набрало законної сили. Водночас, зміна судом способу захисту порушеного права про зобов`язання надати нову податкову консультацію ДФС України є передчасною та спрямована на майбутній захист прав, свобод і інтересів платника податків, які на час розгляду відповідної справи не були порушені контролюючим органом. Відтак висновки судів про необхідність задоволення таких вимог є помилковими.

Отже, відтепер зобов'язати контролюючий орган надати нову податкову консультацію можна шляхом оскарження його бездіяльності, яка полягає в ненаданні нової консультації після набрання законної сили рішенням суду про скасування її попередньої версії.

Постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 826/500/15 щодо дисциплінування ДФС відносно строків розгляду адміністративних скарг

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Проте на практиці, вищезазначені строки рідко дотримувались ДФС. З метою дисциплінування податківців, Верховним Судом було прийнято постанову у справі № 826/500/15, в якій наведено наступну правову позицію. "Юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.

Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов'язку.

Отже, несвоєчасне надання відповіді на адміністративну скаргу платника податків відтепер прирівнюється до її задоволення та має наслідком автоматичне скасування податкових повідомлень-рішень.

Аналізуючи нові позиції Верховного Суду в податкових спорах, можна відслідкувати приємну тенденцію: суди нарешті стали прислухатись до позиції платників податків та орієнтуватись на логіку і справедливість. Викладене дає можливість сподіватись, що здоровий глузд, неупередженість та об'єктивність таки стануть головними інструментами правосуддя.

Повний текст вищевказаних постанов доступний в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати VERDICTUM можна за посиланням.

Також на Платформі ЛІГА:ЗАКОН з'явився новий сервіс - Національний юридичний каталог України. Сервіс створений для самозайнятих юристів та юридичних фірм, а також для тих, хто хоче отримати юридичні послуги.

Читайте також: Дайджест важливих податкових новин


Увійдіть, щоб залишити коментар